Постанова № 27587683, 10.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10.02.2012 р. Справа № 2а-7938/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенко О.В.,

представника позивача: Пірог С.В., довіреність № 1274 від 20.12.2011р.,

представника відповідача: Моторний О.С., довіреність № 2068/9/10-021 від 28.11.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73 (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення №0000320037 від 03.06.2011 р.,

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленя-рішення №0000320037 від 03.06.2011 р.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 30126124) з Державного бюджету України понесені судові витрати у сумі 3,40 грн.(квитанція № NOWE753739 від 27.10.2011 року).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 лютого 2012 р. Справа № 2а-7938/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенко О.В.,

представника позивача: Пірог С.В., довіреність № 1274 від 20.12.2011р.,

представника відповідача: Моторний О.С., довіреність № 2068/9/10-021 від 28.11.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031)

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення №0000320037 від 03.06.2011 р.,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73»(далі -позивач, ТОВ «Мостобудівельний загін № 73»), звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішеня №0000320037 від 03.06.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві під час здійснення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі висновків якої прийнято податкове повідомлення -рішення, яки полягали у тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту протягом періоду з 01.01.2010 р. по 31.12.10 р. податок на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних не в звітньому періоді.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечув, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 57-59).

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 10.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період січень - грудень 2010 р., за результатами якої 23.05. 2011 р. було складено акт № 625/37/30126124 (далі - акт перевірки) (а.с. 9-18). У зазначеному акті зафіксовано, що перевіркою встановлені порушення позивачем - п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.6 п. 7.2., п. 75.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон «Про ПДВ»).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. № 0000320037.

Актом перевірки встановлено, що позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень -грудень 2010 року, задекларовано податковий кредит за попередні податкові періоди , в наслідок чого завищено податковий кредит за зазначений період на суму 3 476 163,87 грн.

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 3 476 163,87 грн. ґрунтується на тому, що ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» не додано до податкових декларацій за передні податкові періоди, а саме: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень , липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (по податковим показникам попередніх періодів, включених підприємством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період січень-грудень 2010 року заяви зі скаргою на постачальника , який відмовився надати податкові накладні , яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту за попередні податкові періоди. Тому, вважається, що ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням сум податку за зазначеними податковими накладними.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 03.06.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000320037, підприємству визначено податкове зобов'язання в сумі 3 476 163,87 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 800 107 грн. (загальна сума рішення -5 263 647 ,00грн.);

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 7.4.5. п. 7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Перелік податкових накладних виписаних контрагентами позивача у період з січень-грудень 2010 року відображені в Додатку № 1 до Акту перевірки (а.с. 19-48).

Позивач одержав від контрагентів податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зауважень до податкових накладних в акті перевірки відповідачем не висловлено.

Позивач своєчасно перерахував податки та надав звітність щодо їх оплати. Відповідачем в акті не наведено даних про порушення позивачем цих вимог Закону.

Також при відпрацюванні розбіжностей між податковим кредитом, що задекларовано підприємством ТОВ «Мостобудівельний загін № 73»у розділі 2 додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та податковими зобов'язаннями, які зафіксовані у звітній формі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено, що контрагенти, по яких підприємством включено податкові накладні за попередні податкові періоди до податкового кредиту за період січень -грудень 2010 року, задекларували свої податкові зобов'язання но ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» у місяці, який співпадає з датою виписки податкової накладної у реєстрі отриманих та виписаних податкових накладних. Розбіжностей не встановлено.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту правомірно, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Не можливо позбавити покупця товару права сформувати податковий кредит із сум податків , сплачених протягом певного попереднього періоду у зв'язку з придбанням товарів , у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними. Акт перевірки не містить більш жодного обгрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Крім того, правова позиція відповідача взагалі робить неможливим одержання позивачем податкового кредиту з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачем не заперечується. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необгрунтованого зменшення платнику податків податкового кредиту з ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок суб'єктів підприємницької діяльності, що не відповідає смислу та меті Закону «Про ПДВ».

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»є необгрунтованими, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленя-рішення №0000320037 від 03.06.2011 р.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв, 54031, код ЄДРПОУ 30126124) з Державного бюджету України понесені судові витрати у сумі 3,40 грн.(квитанція № NOWE753739 від 27.10.2011 року).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 15 лютого 2012 року.