Постанова № 27586669, 19.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року (10 год. 20 хв.) Справа № 0870/9600/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Будмаш» про стягнення податкового боргу.

05.10.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Будмаш» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2023,27 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 2023,27 грн. з податку на додану вартість. Борг виник внаслідок збільшення позивачем відповідачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0002711502 на суму 2046 грн., у зв’язку із неподанням відповідачем податкової звітності з цього податку за період грудень 2010 року – липень 2011 року. Відповідачем було частково сплачено суму податкового боргу в розмірі 25,84 грн. В іншій частині податковий борг не сплачено.

Ухвалою від 08.10.2012, через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України її було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 22.10.2012.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі суду від 08.10.2012.

Ухвалою від 22.10.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 05.11.2012.

У судове засідання 05.11.2012 представник відповідача не прибув, через що судовий розгляд було відкладено до 19.11.2012.

У судове засідання 19.11.2012 представник відповідача повторно не прибув.

19.11.2012 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Поштові відправлення, в якому містились судові повістки, повернулися до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 25.07.2012.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 196085 відповідач 24.05.2001 зареєстрований в якості юридичної особи.

31.10.2011 позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами якої складено Акт №1939/16-120/31496308 від 31.10.2011 (далі – Акт перевірки). Згідно висновку Акту перевірки, відповідачем було порушено пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме неподання відповідачем до органів державної податкової служби податкової звітності з податку на додану вартість за період грудень 2010 року – липень 2011 року. На підставі Акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0002711502, яким відповідачу, згідно із вимогами п. 120.1 ст. 120 ПК України, було збільшене грошове зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2046 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте повернулося 06.12.2011 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

З 16.12.2011 зазначена сума набула статусу податкового боргу.

31.05.2012 сума заборгованості з податку на додану вартість була частково зменшена за рахунок перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший в розмірі 25,84 грн.

У зв’язку із частковим погашенням податкового боргу відповідачу була нарахована пеня за період прострочення в сумі 3,11 грн.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

Згідно зазначеного вище та згідно даних облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2023,27 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Згідно із п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Статтею 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 120 ПК України визначена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій.

Главою 12 ПК України визначені підстави та порядок нарахування пені за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов’язання.

За приписами п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки відповідач не оскаржив податкове повідомлення – рішення, на підставі якого заявлений цей позов, не надав суду доказів на спростування цього податкового повідомлення-рішення, то суд визнає зазначену в ньому суму податкового зобов’язання такою, що правильно визначена позивачем.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З аналізу вищенаведених норм та обставин справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на заявлену в позові суму.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, позивачем було сформовано податкову вимогу від 15.02.2011 №66 на суму 236,39 грн., яка надсилалась на адресу відповідача засобами поштового зв’язку, проте була повернута з відміткою поштового відділення «За зазначеною адресою не проживає».

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Аналіз зазначених вище норм законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не сплачено суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 2023,27 грн.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Будмаш» про стягнення податкового боргу – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Будмаш» (код ЄДРПОУ 31496308, зареєстроване: 69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 22-д) на користь Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2023,27 грн. (дві тисячі двадцять три гривні 27 коп.) на р/р 31111029700004, код платежу 14010100, отримувач - Державний бюджет у Заводському районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025372, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль