Постанова № 27586606, 15.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/11398/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Троянова О.В.

при секретарі Максімчук М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (м. Донецьк)

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про

стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1344457,97 грн. за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року,

за участю представників сторін:

від позивача: Чейлях Л.І. дов. №17832/08 від 17.09.2012 року,

від відповідача: Якімова К.М. за дов. б/н від 29.08.2012 року

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецьк звернулось до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Донецька про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1344457,97 грн. за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, просить відмовити у його задоволені у повному обсязі..

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецьк звернулось до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Донецька про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат у розмірі 1914710,41 грн. за період з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач відмовився прийняти до заліку та відшкодувати позивачу понесені ним витрати по сплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які сталися за межами України, пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової адресної допомоги на прожиття, державної адресної допомоги, суми допомоги на поховання та витрати з виплати та доставки пенсій. Відповідач, з посиланням на підпункти "г", "д" пункту 1 статті 21, статтю 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", статтю 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", частину 1 статті 1, статтю 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", "Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року.

У судовому засіданні 19.09.2012 року представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основного розміру пенсій в розмірі 50538,89 гривень, суму виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 501,60 гривень, суму витрат з виплати і доставки пенсій в розмірі 3620,19 гривень, суму допомоги на поховання в розмірі 4761,36 гривень, суму державної адресної допомоги в розмірі 1285035,93 гривень, загалом 1344457,97 гривень за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві про зміну позовних вимог, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявленого позову, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що відшкодування потерпілому шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок, а від так Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не зобов'язаний приймати до відшкодування вказані суми витрат та проводити їх відшкодування. Крім того, нормами "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначено механізм таких розрахунків тільки на централізованому рівні, а саме між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька були виплачені: сума основного розміру пенсій в розмірі 50538,89 гривень, сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 501,60 гривень, сума витрат з виплати і доставки пенсій в розмірі 3620,19 гривень, сума допомоги на поховання в розмірі 4761,36 гривень, сума державної адресної допомоги в розмірі 1285035,93 гривень. Загальна сума виплат становить 1344457,97 гривень.

Вказана сума була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Як вбачається з інформації по наданим та прийнятим до заліку спискам пенсіонерів Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, зазначена сума відповідачем до заліку не прийнята.

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення"здійснюється органами Пенсійного фонду України, при цьому стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(надалі -Закон №1105), обов'язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (підпункти "г", "д"пункту 1 статті 21 Закону).

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону №1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України від 22 лютого 2001 року №2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі -Закон №2272-III) Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

На виконання Закону №1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"(надалі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 21 Закону №1105 та Порядку відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме суму пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання сім'ї померлого, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій. Наведений перелік відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я являється вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 8 статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону №1105.

Статтями 21, 28 Закону №1105 встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку виплатити особам, які мають на це право, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 33 Закону №1105 передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д"пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Такими непрацездатними особами, зокрема, є жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Судом встановлено, що на день смерті годувальника нижчезазначеним особам не виповнилося 55 років, а тому вони не мають права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, в порядку встановленому Законом №1105-XIV, і тому відповідач не повинен відшкодовувати позивачу понесені ним витрати по виплаті пенсій:

ОСОБА_3 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 40 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_4 (основний розмір пенсії 591,52 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_5 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 36 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_6 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 24 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_7 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 51 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_8 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 51 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_9 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_10 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 49 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_11 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 43 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_12 (оснований розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,72 грн., 39 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_13 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 47 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_14 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 39 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_15 (основний розмір пенсії 375,72 грн. та витрати на її доставку в розмірі 0,74 грн., 31 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_16 (основний розмір пенсії 44,24 грн., 32 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_17 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,72 грн., 34 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_18 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 37 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_19 (основний розмір пенсії 470,40 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_20 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 41 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_21 (основний розмір пенсії 183,18 грн. та витрати на її доставку в розмірі 1,46 грн., 33 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_22 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 34 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_23 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 43 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_24 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_25 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 42 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_26 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 33 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_27 (основний розмір пенсії 377,25 грн. та витрати на її доставку в розмірі 2,97 грн., 31 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_28 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 46 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_29 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 34 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_30 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 41 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_31 (основний розмір пенсії 555,40 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,40 грн., 28 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_32 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 43 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_33 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 29 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_34 (основний розмір пенсії 600,00 років, 41 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_35 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_36 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_37 (основний розмір пенсії 260,54 грн. та витрати на її доставку в розмірі 1,03 грн., 31 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_38 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 48 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_39 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 39 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_40 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 30 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_41 (основний розмір пенсії 367,56 грн. та витрати на її доставку в розмірі 2,92 грн., 26 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_42 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_43 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 46 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_44 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 42 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_45 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 42 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_46 (основний розмір пенсії 568,96 грн., 24 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_47 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 48 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_48 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 52 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_49 (основний розмір пенсії 510,24 грн., 24 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_50 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 38 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_51 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 32 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_52 (основний розмір пенсії 586,55 грн., 47 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_53 (основний розмір пенсії 533,72 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,20 грн., 33 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_54 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_55 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 31 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_56 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 25 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_57 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_58 (основний розмір пенсії 26,52 грн. та витрати на її доставку в розмірі 0,20 грн., 37 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_59 (основний розмір пенсії 568,96 грн., 47 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_60 (основний розмір пенсії 474,12 грн., 38 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_61 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 51 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_62 (основний розмір пенсії 576,16 грн., 32 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_63 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 40 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_64 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 51 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_65 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 39 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_66 (основний розмір пенсії 44,24 грн. та витрати на її доставку в розмірі 0,36 грн., 36 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_67 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_68 (основний розмір пенсії 556,32 грн., 28 років), ОСОБА_69 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 53 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_70 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 25 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_71 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 51 рік на момент втрати годувальника), ОСОБА_72 (основний розмір пенсії 581,60 грн., 53 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_73 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 35 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_74 (основний розмір пенсії (основний розмір пенсії 600,00 грн., 42 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_75 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 52 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_76 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 44 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_77 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 45 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_78 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 46 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_79 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 42 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_80 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 36 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_81 (основний розмір пенсії 600,00 грн. та витрати на її доставку в розмірі 4,76 грн., 50 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_82 (основний розмір пенсії 600,00 грн., 38 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_83 (основний розмір пенсії 599,64 грн., 34 роки на момент втрати годувальника), ОСОБА_84 (основний розмір пенсії 413,79 грн. та витрати на її доставку в розмірі 1,19 грн., 47 років на момент втрати годувальника), ОСОБА_85 (основний розмір пенсії 405,79 грн, 35 років на момент втрати годувальника), а також ОСОБА_86 (основний розмір пенсії 600,00 грн, 45 років на момент втрати годувальника).

На підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_87 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_88, який помер 13 травня 1994 року внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто на момент смерті останнього ОСОБА_88 виповнилося 56 років.

Отже, відповідач має відшкодувати витрати, понесені позивачем на виплату пенсії ОСОБА_87 в сумі 604,76 грн. (розмір основної пенсії 600,00 грн. та витрати на доставку пенсії 4,76 грн.).

За змістом частини другої статті 2 Закону №1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а"статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"встановлено, що громадянам України -переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника -Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

ОСОБА_89 отримав травму 21 червня 1990 року на території Якутської автономної Радянської Соціалістичної Республіки (територія колишнього СРСР), у зв'язку із чим йому була призначена пенсія по інвалідності.

ОСОБА_90 отримав травму 21 жовтня 1989 року на території Хабаровського краю Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки (територія колишнього СРСР) та отримує пенсію по інвалідності.

ОСОБА_92 отримав травму в м. Єршов, Саратовської області, Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки (територія колишнього СРСР) та з 22 березня 1968 року отримує пенсію по інвалідності.

ОСОБА_93 отримала травму в м. Коломні, Московської області, Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки (територія колишнього СРСР) та з 1966 року отримує пенсію по інвалідності.

ОСОБА_94 отримав травму 23 квітня 1985 року на території Української РСР, у зв'язку із чим йому була призначена пенсія по інвалідності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач має відшкодувати позивачу понесені ним витрати по сплаті пенсій: ОСОБА_89 в сумі 604,76 грн. (розмір основної пенсії 600,00 грн. та витрати на доставку пенсії 4,76 грн.), ОСОБА_90 в сумі 604,76 грн. (розмір основної пенсії 600,00 грн. та витрати на доставку пенсії 4,76 грн.), ОСОБА_92 в сумі 604,76 грн. (розмір основної пенсії 600,00 грн. та витрати на доставку пенсії 4,76 грн.), ОСОБА_93 в сумі 398,80 грн. (розмір основної пенсії 395,68 грн. та витрати на доставку пенсії 3,12 грн.), ОСОБА_94 в сумі 211,44 грн.(розмір основної пенсії 44,24 грн. та цільової грошової допомоги на прожиття 167,20 грн.).

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 листопада 2011 року №21-361а11, прийнятої в порядку статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

ОСОБА_95 отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_96, який отримав травму 28 травня 1960 року на території Абхазької АРСР, але на день його смерті остання не мала права на отримання відшкодування шкоди, як раніше було встановлено законодавством СРСР або встановлено законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

ОСОБА_97 отримав травму 19 вересня 1994 року на території Російської Федерації (м. Гуково, Ростовська область), з 23 березня 1995 року отримує пенсію по інвалідності.

ОСОБА_98 отримав травму 18 вересня 1997 року на території Російської Федерації (м. Москва), з 24 травня 2000 року отримує пенсію по інвалідності. Вказані особи не мають права на отримання пенсій в порядку, встановленому Законом №1105-XIV. Відповідно до "Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення"від 13 березня 1992 року усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення, і тому відповідач не повинен відшкодовувати позивачу понесені ним витрати по виплаті пенсій:

ОСОБА_99 отримує пенсію по втраті годувальника -батька ОСОБА_100, який був громадянином Російської Федерації та помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації (м. Москва). Згідно "Акту №5 о несчастном случае на производстве" ОСОБА_99 перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Всероссийский институт легких клапанов". За приписами Закону №1105-XIV ОСОБА_99 не має права на отримання страхових виплат від Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а від так відповідач не повинен відшкодовувати позивачу понесені ним витрати по виплаті пенсії по траті годувальника ОСОБА_99.

ОСОБА_101 отримав травму 13 серпня 2008 року на території Російської Федерації. Згідно "Акту №1 о несчастном случае на производстве"потерпілий перебував у трудових відносинах з філією Державного відкритого акціонерного товариства "Донецькшахтопроходка"(Україна, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102), що є резидентом України. Відповідно до Закону №1105-XIV ОСОБА_101 та ДВАТ "Трест Донецькшахтопроходка"є суб'єктами страхування від нещасного випадку, а саме ОСОБА_101 -застрахована особа, ДВАТ "Трест Донецькшахтопроходка"- страхувальник. ОСОБА_101 встановлена 3 група інвалідності безстроково у зв'язку із чим, позивач виплачує йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, відповідач має відшкодувати позивачу понесені ним витрати по виплаті пенсії ОСОБА_101 в сумі 44,24 грн. та цільової грошової допомоги на прожиття в сумі 167,20 грн. у загальному розмірі 211,44 грн.

Сторонами визнані ті обставини, що ОСОБА_84, ОСОБА_37 та ОСОБА_15 отримували пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. У зв'язку із смертю ОСОБА_84, ОСОБА_37 та ОСОБА_15 позивач виплатив особам, які здійснили їх поховання, допомогу на поховання пенсіонерів.

Відповідно до статті 21 №1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

У розумінні Закону №№1105-XIV ОСОБА_84, ОСОБА_37 та ОСОБА_15 не були застрахованими особами, а відтак відповідач не повинен відшкодовувати витрати, понесені позивачем на виплату допомоги на поховання пенсіонерів.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на виплату державної адресної допомоги суд виходив із такого.

Статтею 1 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону №1105-XIV Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону №1105-XIV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Кабінет Міністрів України постановою від 26 березня 2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що державна адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення витрат на виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 6 червня 2011 року № 21-57а11, 20 червня 2011 року № 21-118а11 та № 21-59а11, 31 жовтня 2011 року по справі №21-128а11, прийнятих в порядку статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено: державна адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому Фонд не може нести витрати на виплату цієї допомоги.

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_93 не має права на отримання пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки в особовій справі останньої відсутній акт про нещасний випадок. Своє право на отримання відшкодування шкоди ОСОБА_93 реалізувала відповідно до законодавства СРСР, а відтак, відповідач відповідно до частини другої статті 2 Закону №1105-XIV має відшкодовувати позивачу витрати по сплаті цієї пенсії.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що документи про страховий випадок ОСОБА_94 оформлені з порушенням встановлених вимог чинного законодавства. Суд зазначає, акт був складений 23.04.1985 року, тобто у час існування СРСР, тобто був складений за вимогами діючого на той момент законодавства. Крім того, посилання відповідача на виправлення в акті суд не приймає з огляду на те, що виправлення стосується дати затвердження інженером підрозділу цього акту, та не впливає на важливі частини цього акту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позовні вимоги про стягнення витрат на виплату пенсій пенсіонерам ОСОБА_87, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_92, ОСОБА_101, ОСОБА_93, ОСОБА_94, в сумі 2884,16 гривень витрати на її доставку в сумі 22,16 гривень та витрати на виплату цільової грошової допомоги на прожиття пенсіонерам ОСОБА_93 та ОСОБА_94 у сумі 334,40 гривень, підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 №376/7697, ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Донецька про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1344457,97 грн. за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Донецька (адреса: 83037, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Кірова 145) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (адреса: 83011, Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, 215, р/р 256043012003 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 21982562) витрати на виплату та доставку пенсій та витрати на виплату цільової грошової допомоги на прожиття у загальному розмірі 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 72 коп.

В іншій частині - відмовити

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складений 20 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.