Постанова № 27586417, 15.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14577/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Шаульської О.В.(довіреність від 12.10.2012 року № б/н), відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Підприємства Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 138 про стягнення заборгованості в розмірі 28 582,07 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Маріупольська ОДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 28 582,07 грн. з Підприємства Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 138 (далі - Підприємство Маріупольського виправного центру (№ 138), відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 25 582,07 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, що самостійно визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, нарахованих за результатами перевірок штрафних санкцій, про що податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення та у зв'язку з несплатою нарахованої відповідачу пені. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строки, встановлені чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведену суму податкового боргу у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.11.2012 року Підприємство Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 138 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 26.05.2000 року, реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі - 1002783370, ідентифікаційний номер - 08679965, місцезнаходження - 87527, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Каменська, буд. 71. Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків Підприємство Маріупольського виправного центру (№ 138) перебуває на податковому обліку в Маріупольської ОДПІ (Іллічівське відділення) з серпня.1995 року за № 36.

Судом встановлено, що відповідач самостійно визначив свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі поданих до Маріупольської ОДПІ податкових декларацій з податку на додану вартість:

- за грудень 2011 року від 20.01.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 20.01012 року № 29345) на суму податкового зобов'язання - 91,00 грн.;

- за лютий 2012 року від 20.03.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 20.03.2012 року № 1655) на суму податкового зобов'язання - 3261,00 грн.;

- за квітень 2012 року від 16.05.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 16.05.2012 року № 4863) на суму податкового зобов'язання - 2521,00 грн.;

- за травень 2012 року від 19.06.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 20.06.2012 року № 5143) на суму податкового зобов'язання - 2999,00 грн.;

- за липень 2012 року від 16.08.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 20.05.2012 року № 8328) на суму податкового зобов'язання - 6798,00 грн.;

- за серпень 2012 року від 05.09.2012 року (вхід. Маріупольської ОДПІ 20.09.2012 року № 8598) на суму податкового зобов'язання - 2505,00 грн.

Також судом встановлено, що позивачем застосовано до відповідача штрафні санкції з платежу «податок на додану вартість», про що прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 27.12.2011 року № 0003471501 на суму 732,80 грн.;

- від 28.04.2012 року № 0004281501 на суму 830,40 грн.;

- від 27.06.2012 року № 0004571501 на суму 2029,00 грн.;

- від 07.08.2012 року № 0004871501 на суму 737,22 грн.;

- від 06.09.2012 року № 0005141501 на суму 1697,49 грн.

Судом у тому числі встановлено, що позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4380,16 грн.

Загальна сума податкової заборгованості становить у розмірі 28582,07 грн. та підтверджена карткою облікового рахунку відповідача з податку на додану вартість.

Документи, що надані до матеріалів справи позивачем свідчать про існування безперервної заборгованості у Підприємства Маріупольського виправного центру (№ 138).

Пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного до 01.01.2011 року) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення такої заборгованості відповідачем приймалися заходи, передбачені нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, боржнику направлялись перша податкова вимога від 24.10.2001 року № 1/38 та друга податкова вимога від 26.11.2001 року № 2/120.

Також судом встановлено, що ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя (правонаступником якої є Маріупольська ОДПІ) приймалось рішення від 25.01.2002 року № 8 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Вказані заходи не призвели до погашення заборгованості. При цьому, у справі відсутні докази стосовно адміністративного чи судового оскарження дій та актів позивача щодо зазначених вище податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Так, приписами статі 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст. 200 ПКУ). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200).

У відповідності до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1. ст. 203 ПКУ). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).

Зазначена норма кореспондується також з викладеним у п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у якій визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Граничні терміни сплати як самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість у загальній сумі 18 175,00 грн., так і нарахованих штрафних санкцій у загальному розмірі 6026,91 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями, а також пені в сумі 4380,16 грн. сплинули. Станом на день розгляду даної адміністративної справи податковий борг з податку на додану вартість в сумі 28 582,07 грн. (18175,00 грн. + 6026,91 грн. + 4380,16 грн.) відповідачем не сплачений.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки грошове зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем не сплачені в установлені чинним законодавством строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 28582,07 грн.

Наведена сума відповідає положенням законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена матеріалами справи, та відповідачем не спростована.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 28582,07 грн. не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Підприємства Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 138 про стягнення заборгованості в розмірі 28 582,07 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Підприємство Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 138 (ідентифікаційний код юридичної особи 08679965, місцезнаходження - 87527, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Каменська, буд. 71) на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок 31117029700054, ОКПО 37989721, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, утримувач Управління Державної казначейської служби у м. Маріуполі, кошти к розмірі 28582,07 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 07 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 15 листопада 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.