Рішення № 27573506, 17.10.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2012 Справа №1915/12629/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Бєлоусовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», надалі відповідач, про відшкодування шкоди в розмірі 10063,00 грн. спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля, що належить відповідачу та з вини водія даного підприємства, позивачу завдана матеріальна шкода, яка в добровільному порядку не відшкодована. Крім цього зазначає, що в зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачу довелося самостійно шукати кошти для ремонту та відновлення автомобіля, які згідно висновку експертної установи становлять 10063,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судових засіданнях, встановив наступні обставини справи.

Як підтверджується матеріалами справи, 19.04.2011р. гр.ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки «ГАЗ 53», д.н.з. НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул. Вербицького, 6, рухаючись заднім ходом, не забезпечив безпеки дорожнього руху та допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Тойота Авелон», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходився позаду нього, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 28.04.2011 року по адміністративній справі, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. в доход держави.

Відповідно до довідки виданої ПрАТ «Тернопільський молокозавод» №363 від 04.09.2012 року, ОСОБА_2 працює на даному підприємстві з 11.03.2011 року по даний час (наказ по особовому складу №19-к від 11.03.2011 року).

Згідно звіту «Про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля TOYOTA AVALON, реєстраційний номер НОМЕР_2», складеного ПП «Авто експерт», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота Авелон», д.н.з. НОМЕР_2 складає 10063,00 грн.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (далі -Постанова ВСУ № 6) встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, відповідно до висновків Постанови ВСУ № 6, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Відповідно до Довіреності від 08.11.2010 року, ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_1 на розпорядження належним йому автомобілем марки «Тойота Авелон», д.н.з. НОМЕР_2, 2006 року випуску. Довіреність видана строком на п'ять років. З чого слідує, що позивач на законних підставах розпоряджається даним автомобілем та несе відповідні права та обов'язки, зокрема право вимоги про відшкодування завданих йому збитків.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем факту нанесення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди із вини водія відповідача та суми завданої шкоди, суд приходить до висновку що, позовні вимоги до позивача підлягають до задоволення в сумі 10063,00 грн. понесеної шкоди як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодовуються позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 174, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод»(46010, м.Тернопіль вул. Лозовецька 28, р/р 26004962500650 у відділенні №1 в м.Тернополі ПУМБ у м.Львів, МФО 334851, ЄДРПОУ 30356917) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 паспорт серія НОМЕР_5 виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопілській області 14.02.1996 року, іднт. код НОМЕР_4) - 10 063 (десять тисяч шістдесят три) грн. 00 коп. матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський