Рішення № 27572738, 12.11.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/8715/2012

Провадження по справі 2/2506/3092/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Лямзіної Н.Ю.

при секретарі - Будаш М.В.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

27.09.2012 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовною вимогою до відповідача про відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 1500 грн. 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 08.07.2011 року близько 16.00 год. він разом з своїм знайомим ОСОБА_3 зайшов до двору раніше не знайомого ОСОБА_2 (відповідача), за адресою с.Козероги Чернігівського району Чернігівської області. Між ними виникла суперечка, яка переросла в бійку. В результаті чого він отримав легкі тілесні ушкодження. 08.07.2012 в 22 год.15 хв. Позивач звернувся до травмпункту ЧМЛ № 2, де був оглянутий травматологом, 10.07.2012 року був госпіталізований до неврологічного відділення ЧМЛ №4, де знаходився на лікуванні до 30.07.2012 року.

У судовому засідання позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 08.07.2011 року близько 16.00 год. позивач разом з своїм знайомим ОСОБА_3 зайшов до двору раніше не знайомого ОСОБА_2 (відповідача), за адресою с.Козероги Чернігівського району Чернігівської області. Між позивачем та відповідачем виникла суперечка, яка переросла в бійку. Дії відбувалися на подвір`ї приватної оселі відповідача. Своєю поведінкою позивач спровокував дії відповідача, що підтверджується показами свідків. В результаті бійки позивач отримав легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 1197 від 08.08.2012 року.

08.07.2012 в 22 год.15 хв. позивач звернувся до травмпункту ЧМЛ № 2, де був оглянутий травматологом, 10.07.2012 року був госпіталізований до неврологічного відділення ЧМЛ №4, де знаходився на лікуванні до 30.07.2012 року.

13.07.2012 року проведено перевірку по даному факту та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч.7ст.6, ч.1 ст.27 КПК України.

В якості свідка в судовому засіданні допитано ОСОБА_3 Свідок повідомив, що у нього в гостях з 07.07.2012 року по 08.07.2012 року перебував позивач разом з ОСОБА_4 08.07.2012 року вони разом розпивали спиртні напої, після цього заїхали до його знайомого ОСОБА_2 (відповідача), де на подвір'ї відповідача між ними виникла сварка, яку він рознімав. Хто вдарив позивача пляшкою не бачив.

В якості свідка в судовому засіданні допитано ОСОБА_5 08.07.2012 року до них у двір приїхав ОСОБА_3 разом з позивачем. Спочатку позивач і її батько (відповідач) мірялися хто сильніший на руках потім між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Позивача не могли вигнати з подвіря і тому покликали його жінку яка його забрала.

В якості свідка в судовому засіданні допитано ОСОБА_4, що 08.07.2012 року вони разом розпивали спиртні напої, після цього заїхали до його знайомого ОСОБА_2 (відповідача), ОСОБА_1 пійшов до двору а через якійсь час її покликали в двір діти і сказали, що там б'ють її чоловіка. Зайшовши в двір вона побачила, що ОСОБА_3 тримає позивача, а відповідач б'є його с заду.

В якості свідка в судовому засіданні допитано ОСОБА_7, яка бачила, як позивач ударив її маму та погрожував пістолетом.

В якості свідка в судовому засіданні допитано ОСОБА_8, яка бачила як билися її чоловік та позивач вона почала їх розтягувати і позивач вдарив її по обличу кулаком, тоді вона взяла рейку і вдарила його по спині. Потім прийшла його жінка та його забрала, а через хвилин 30 приїхав позивач та почав погрожувати їй та шукав її чоловіка.

В судовому засіданні оглянуто і досліджено матеріали медичної карти стаціонарного хворого № 1822 та відмовний матеріал ЖРЗПЗ № 2277 від 09.02.2012 року.

Судом прийнято до уваги, що між сторонами виникли неприязні стосунки.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку про стягнення матеріальної шкоди і визначити її відповідно тим розмірам збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому згідно реальних витрат, які були призначені лікарем та їх купівля підтверджуються документально.

Безпосередньо потерпілим доведено матеріальні витрати в розмірі 174 грн.49 коп. Не підлягають також відшкодуванню добровільні внески до лікарні та касове обслуговування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ,заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування моральної шкоди за правилами ст.1167 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірності поведінки особи, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди, наявність вини завдавала шкоди. Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язку з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіяння, на що звернув увагу Верховний Суд України в п.5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до змісту ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1). Протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2). Шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3). Причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4). Вини особи, яка заподіяла шкоду. Так судом було встановлено, що протиправні дії були вчинені не тільки відповідачем, а також позивачем.

Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 3000 грн. 00 коп., то така вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачем зазначено, що спричинення моральної шкоди завданої протиправними діями відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що бійка виникла в наслідок неправомірних дій як відповідача так і позивача.

Судом прийнято до уваги, що позивач своєю поведінкою спровокував дії відповідача, а тому суд вважає за можливе зменшити відшкодування моральної шкоди до 300 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має на захист свого цивільного у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст.212 ЦПК України, повно і всебічно з'ясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які беруть участь у судовому засіданні, відповідно до ст.213 ЦПК України.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України, відповідно до ст..60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремого, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 60, 208-209, 212, 213, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_2) кошти в сумі 174 грн. 49 коп. в відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_2) кошти в сумі 300грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. та 107 грн. 30 коп. на відкритий рахунок 311211206700003, отримувач, УДКСУ у м.Чернігові Державний бюджет, Код ЄДРПОУ 38054398, Банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя