Рішення № 27572631, 19.11.2012, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 1527/13631/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого -одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі -Алєксєєві В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №492/ФКВІП-07 від 13.11.2007 року в сумі 211 854 грн. 67 коп. (двісті одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. шістдесят сім коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 183 204 грн. 20 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 26 064 грн. 05 коп., комісія - 2 586 грн. 42 коп., а також сплачені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у зазначеному вище розмірі. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи на їх безпідставність, зазначаючи, що факт надання кредитною установою відповідачеві кредиту в іноземній валюті є порушенням норм чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору за №492/ФКВІП-07 від 13.11.2007 року, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та відповідачем ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 27 000 доларів США строком до 12.11.2032 року.

Відповідно до умов Договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в термін, встановлений графіком погашення кредиту.

Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору.

30.06.2010 року між ТОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк".

У зв'язку з тим, що відповідач припинив сплату по поверненню грошових коштів та відсотків за кредитним договором, позивачем на його адресу було направлено відповідного листа (а.с. 18-19). Проте відповідачем в порушення умов Договору кредитні зобов'язання не виконані, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість на загальну суму 211 854 грн. 67 коп. (двісті одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. шістдесят сім коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 183 204 грн. 20 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 26 064 грн. 05 коп., комісія - 2 586 грн. 42 коп.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від виконання договірного зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стосовно тверджень представника відповідача про порушення позивачем законодавства при видачі кредиту в іноземній валюті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 зазначеного Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

При цьому з урахуванням особливостей діяльності банківських установ в умовах фінансової кризи, Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №406 "Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" посилив вимоги щодо формування банками спеціальних резервів за кредитами, наданими позичальникам в іноземній валюті.

Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Одночасно суд звертає увагу на наявність закріпленого у вказаній ст. 3 ЦК України принципу свободи договору.

Так, виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 550 ЦК України). В той же час, сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України).

Згідно зі ст. 6 ЦК України цей принцип свободи договору передбачає право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача не довів суду обставин, які б давали можливість зробити висновок про суперечливість умов кредитного договору положенням чинного законодавства.

Таким чином, не можна вважати обґрунтованим неприйняття до уваги наявних підтверджених доказів про існування конкретних зобов'язань, посилаючись при цьому на обставини, які у свою чергу доказами не підтверджені.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи із встановленого у судовому засіданні неналежного виконання відповідачем кредитних зобов'язань, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 549 ч.1, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 12.10.1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: 65000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(місцезнаходження: 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 39, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №492/ФКВІП-07 від 13.11.2007 року в сумі 211 854 грн. 67 коп. (двісті одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. шістдесят сім коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 183 204 грн. 20 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 26 064 грн. 05 коп., комісія - 2 586 грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»судовий збір в розмірі 2 118 грн. 54 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 22.11.2012 року.

Суддя: