Ухвала суду № 27567434, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 3842/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «ТЕТ- Трейд» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТЕТ - Трейд» звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000562305/0 від 18.06.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 90101,16 грн. та рішення № 47161/7/25-011 від 18.08.2010 року «Про результати розгляду первинної скарги».

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за результатами перевірки податковим органом встановлено, що ПП "ТЕТ-Трейд" завищено валові витрати в сумі 279389 грн. При цьому податковий орган помилково виходив з того, що ПП "ТЕТ-Трейд", маючи в штатному розписі наявність таких професій, які виконують функції посередництва, а також те, що суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували одночасно в трудових відносинах з підприємством (займали керівні посади, отримували заробітну плату за виконання своїх обов'язків та функцій), зайво віднесло до складу валових витрат суму отриманих інформаційно-маркетингових послуг від підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказану суму.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року позов задоволено з тих підстав, що послуги надані ПП «ТЕТ - Трейд» фізичними особами - підприємцями є такими, що безпосередньо пов»язані із господарською діяльністю позивача та направлені на збільшення активів підприємства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема, зазначає, що всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ та пункту 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", ПП "ТЕТ-Трейд" не обґрунтовано правомірність віднесення до складу валових витрат суми 279389 грн.та доцільність використання посередницьких, маркетингових, інформаційних послуг вказаних в актах виконаних робіт фізичними особами - підприємцями та не підтверджено причетності їх до господарської діяльності підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з таких мотивів. Стаття 6 Конституції України передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Працівниками Тернопільської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "ТЕТ-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки 14.06.2010 року складено Акт № 5696/23-05/21140662 та встановлено порушення підприємством вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР в результаті чого підприємством завищено валові витрати в сумі 279389 грн., в тому числі: за 4 квартал 2008 року в сумі 6000 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 32448 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 162451 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 78490 грн., що привело до заниження податку на прибуток підприємства у вказаному періоді на загальну суму 69848 грн.

Податковим органом 18.06.2009 року в порядку п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III прийнято податкове повідомлення рішення № 0000562305/0, яким визначено підприємству податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 90101,16 грн., в тому числі 69848 грн. основного платежу та 20253,16 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки Тернопільської ОДПІ ґрунтуються на висновках акта перевірки, за яким встановлено, що підприємством в період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року здійснювались операції з придбання зерна, зокрема ріпаку, кукурудзи, пшениці, отримувало послуги по зберіганню зерна, транспортні послуги по перевезення зерна, посередницькі послуги по пошуку постачальників, бухгалтерські послуг та у вказаний період задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 19208829 грн. та валові витрати у сумі 19095589 грн.

Також всупереч ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ та пункту 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", ПП "ТЕТ-Трейд" не обґрунтовано правомірність віднесення до складу валових витрат суми 279389 грн. та доцільність використання посередницьких, маркетингових, інформаційних послуг вказаних в актах виконаних робіт фізичними особами - підприємцями та не підтверджено причетності їх до господарської діяльності підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з таких встановлених обставин та приписів Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правтами ведення податкового обліку.

Податковим органом встановлено, що ПП "ТЕТ-Трейд" заключило договори № 1 від 03.12.2008 року та № 1 від 07.05.2009 року з СПД-ФО ОСОБА_3, який з 01.06.2009 року працював менеджером на підприємстві та з СПД-ФО ОСОБА_2., який з 02.02.2009 року працював на посаді директора підприємства, за №1 від 07.05.2009 року про надання підприємцями послуг в організації закупок сільськогосподарської продукції, а також посередницьких, маркетингових, інформаційних послуг: пошук потенційних постачальників сільськогосподарської продукції, характеристика їх роботи, обсяг пропозиції, якості, ціни, ступінь розвитку комерційної, ринкової інфраструктури, проведення попередніх переговорів, забезпечення обміну оригіналами право чинів. На виконання даних договорів та додаткових угод, ПП "ТЕТ-Трейд" отримано від підприємця ОСОБА_3 послуги на загальну суму 154936 грн. , та від ОСОБА_2 на загальну суму 124453,00 грн відповідно до актів прийому - передачі робіт (надання послуг).

Суму послуг підприємством віднесено до складу валових витрат у відповідних періодах і дані операції відображені в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків Дт 92-Кт631.

При цьому, суд першої інстанції спростовуючи твердження апелянта про порушення позивачем вимог ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ та пункту 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 вірно вказав, що суб»єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перелік наданих послуг зазначений в актах виконаних робіт для ПП ТЕТ-Трейд" та підтверджений документально (письмовим звітом про виконану роботу та ін.), а також вказано місце і дату виконаних робіт.

На спростування висновку податкового органу щодо пов»язаності сторін, то необхідно зазначити, що ПП "ТЕТ-Трейд" доведено факт надання послуг підприємцями, а саме надано документальне підтвердження виконання умов договорів і приватними підприємцями, акти виконаних робіт містять інформацію про укладені посередниками угоди, договори поставки укладено від імені підприємства.

Аналузуючи приписи п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р.,п.1.32 ст.1, п.п.5.1.2 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР ст. 3 Господарського кодексу України, суд першої інстанції вірно вказав, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород, або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послуг у (відпрацьований час). Узгодження сторонами в договорі переліку напрямків, за якими повинні проводитися маркетингові дослідження, обов'язків виконавця стосовно надання результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до цих напрямків, надані позивачем акти здачі-приймання робіт можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, оскільки містять інформацію про конкретні обсяги та напрямки, за якими згідно з договорами здійснювалися відповідні дослідження.

Тобто, послуги надані ПП «ТЕТ - Трейд» фізичними особами - підприємцями є такими, що безпосередньо повязані із господарською діяльністю позивача та направлені на збільшення купівлі - продаджу його товарів.

Одночасно ПП «ТЕТ - Трейд» надано суду економічне обгрунтування вигоди отриманої від наданих підприємцями посередницьких та інформаційно - консультативних послуг, що свідчить про прибутковість діяльності позивача, яка настала внаслідок укладення ним договорів із підприємцями.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

Також необхідно вказати, що не підлягає до задоволення і вимоги позивача щодо рішення № 47161/7/25-011 від 18 серпня 2010 року «Про результати розгляду первинної скарги», оскільки вони є похідними від першої вимоги щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000562305/0 від 18.06.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств 90101,16 грн.

Окрім цього, суд вірно в порядку ст.162 КАС України визначив спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Тернопільський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі №2а-3553/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 16.11.2012р.