Ухвала суду № 27565927, 25.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4405/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Гудкової Т.А.

представника відповідача Яришкіної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-4405/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триатлон» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішеня Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 08.12.2011 р. № 0000231550 про збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 4850,00 грн. і за штрафними санкціями на 1,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Триатлон" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 08.12.2011 № 0000231550.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триатлон» пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 14069455, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова), згідно свідоцтва про реєстрацію серії НБ № 129735 від 01.04.2008р. - є платником податку на додану вартість.

За матеріалами справи, спірне податкове повідомлення -рішення від 08.12.2011 р. №0000231550 (а.с. 23), яким підприємству збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 4.850, 00 грн., за штрафними санкціями - 1, 00 грн. було винесене ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з посиланням на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми «Триатлон» з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрстройсервис ЛТД», що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011р., від 22.11.2011 року № 6336/15-510/14069455 (а.с. 13-22).

Згідно з висновками згаданого акту перевірки, в діяльності ТОВ фірма «Триатлон» податковим органом було виявлено порушення: ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбаню ТМЦ (придбання, навантаження та вивіз будівельного смиття з автостоянки) за період червень 2011 року; п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України щодо включення до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму ПДВ у розмірі 4.850,00 грн., згідно податкової накладної, яка оформлена неналежним чином; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2011 року в сумі ПДВ 4.850,00 грн.; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за червень 2011 року в сумі 4.850,00 грн.

Підставою для здійснення донарахування податкових зобов'язань позивачу, слугували висновки ДПІ про те, що взаємовідносини між ТОВ фірма "Триатлон" та ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» не спричиняють реального настання правових наслідків. В акті перевірки відповідачем зазначено, що за результатами складеного Харківською ОДПІ акту від 09.09.2011 року № 205/152/35288796 встановлено, що ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД», згідно довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків від 22.06.2011 року № 592/26-020, відсутнє за місцезнаходженням; 02.08.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» у зв'язку з наявністю в ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; згідно висновку відділу податкової міліції ХОДПІ від 09.09.2011 року № 6 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» встановлені обставини, які свідчать, що з жовтня 2010 року господарська діяльність ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» має ознаки нереальності здійснення.

Не погодившись з даним рішенням суб'єкту владних повноважень ТОВ фірма «Триатлон» розпочало процедуру адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарг підприємства, рішенням від 27.12.2011р. № 5953/10125-203, прийнятим ДПА у Харківській області, та рішенням від 07.03.2012р. № 4257/6/10-2115, прийнятим ДПС України, скарги ТОВ фірма «Триатлон» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 08.12.2011 № 0000231550 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД», який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» в якому зазначено про відсутність у ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» можливості для здійснення відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року між позивачем - ТОВ фірма «Триатлон» та ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» укладено договір № 06 від 01.06.2011 року (а.с. 42-43), згідно якого ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» надало позивачу послуги з прибирання, навантаження та вивозу будівельного сміття з автостоянки ТОВ фірми «Триатлон» за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 18.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується податковою накладною від 30.06.2011 року № 69 на суму з ПДВ 29100,00 грн. (а.с.11), актом виконаних робіт від 30.06.2011р. Оплата здійснена за фактом наданих послуг.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» слугував акт перевірки ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2011 року за операціями, проведеними на підставі спірного договору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» на момент видачі податкової накладної № 69 від 30.06.2011 року був платником податку на додану вартість.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Укрстройсервіс ЛТД» за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-4405/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2012 р.