Постанова № 27565332, 20.11.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.11.2012 р. справа №42/84б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Геза Т.Д.

суддів: Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі: Бабечко А.Д.

за участю представників

сторін:

від скаржників: Степанін І.О. довіреність №01-01/2974 від 03.07.12р.

(ДП «Інформаційний центр»)

Сімонов О.Р довіреність №02-07/2321 від 04.10.11р.

від боржника (ліквідатор): Китаєва С.А.

від кредитора: не з'явився

розглянувши апеляційні

скарги 1. Державного підприємства «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України в особі Донецької філії

2. Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»м.Київ

на ухвалу господарського

суду Донецької області

від 28.08.2012 року

по справі №42/84б

за заявою кредитора Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5

м.Донецьк

до боржника Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6

м.Донецьк

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2012 року по справі №42/84б суд першої інстанції ухвалив:

1. Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку подати заяву до Донецької філії Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про вилучення активів фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

2. Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи:

· 01.08.2011 за №11450577 про арешт нерухомого майна наступного змісту: „Підстави обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 26041605, 29.07.2011, ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку Хноєв С.Г. Об'єкт обтяження: все нерухоме майно. Власник: ОСОБА_6, код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1. Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку. Заявник: Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

3. Зобов'язав приватного нотаріуса ОСОБА_8 та Донецьку філію Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис:

· 04.11.2011 за №11805881 про заборону на нерухоме майно наступного змісту: „Підстави обтяження: Постанова, 45/243б, 26.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд. Об'єкт обтяження: квартира, чотирикімнатна, номер за РПВН:22072058, АДРЕСА_2. Власник: ОСОБА_6, код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1.Обтяжувач: ПАТ „Укрсоцбанк". Заявник: ПАТ „Укрсоцбанк";

· 04.11.2011 за № 11806073 про заборону на нерухоме майно наступного змісту: „Підстави обтяження: Постанова, 45/243б, 26.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд. Об'єкт обтяження: підвальне приміщення АДРЕСА_3. Власник: ОСОБА_6, код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1.Обтяжувач: ПАТ „Укрсоцбанк". Заявник: ПАТ „Укрсоцбанк".

Ухвала господарського суду Донецької області від 28.08.12р. мотивована тим, що в забезпечення виконання умов, укладених між боржником та ПАТ «Укрсоцбанк», генерального договору про надання кредитних послуг №150/11-97 від 04.06.08р. та договору кредиту №150/11-75 від 11.03.08р., між боржником та ПАТ «Укрсоцбанк»було укладено іпотечний договір №1 від 04.06.08р. та іпотечний договір №1 від 11.03.08р. Суд першої інстанції зазначив, що кредитні кошти були використані боржником виключно на ведення боржником підприємницької діяльності, на ремонт та придбання нерухомості, тому нерухоме майно, яке є предметами іпотеки підлягає включенню до ліквідаційної маси. Суд першої інстанції також зазначив, що у зв'язку з визнанням боржника - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк банкрутом підлягає скасуванню заборона на нерухоме майно і вилучення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України в особі Донецької філії (далі по тексту скорочена назва -ДП «Інформаційний центр»МЮ України в особі Донецької філії) звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням пояснень до апеляційної скарги), в якій просить змінити п.3 ухвали господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. по справі №42/84б в частині зобов'язання ДП «Інформаційний центр»МЮ України в особі Донецької філії вилучити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи, а саме виключити вказану частину.

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ДП «Інформаційний центр»МЮ України та його регіональні філії уповноважено законодавством на виконання виключно обов'язків адміністратора Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Вилучення безпосередньо ДП «Інформаційний центр»МЮ України та його регіональними філіями записів про заборони відчуження об'єктів нерухомого майна суперечить нормативно-правовим актам, які регулюють функціонування вказаного реєстру.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»м.Київ (далі по тексту скорочена назва - ПАТ «Укрсоцбанк») звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням пояснень), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.12р. у справі №42/84б та просить відмовити у задоволенні вимог заяви ліквідатора Китаєвої С.ПА. про звільнення активів ФОП ОСОБА_6 про звільнення від обтяжень і арештів.

ПАТ «Укрсоцбанк»посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 7 ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі визнання громадянина-підприємця, до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина - підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Апеляційні скарги ДП «Інформаційний центр» МЮ України в особі Донецької філії та ПАТ «Укрсоцбанк»об'єднані у спільне апеляційне провадження на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.12р. у справі №42/84б.

У відзивах на апеляційні скарги ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Китаєва С.А. просить апеляційні скарги ДП «Інформаційний центр»МЮ України в особі Донецької філії та ПАТ «Укрсоцбанк»залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. залишити без змін, як винесену відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Ліквідатор зазначає, що ДП «Інформаційний центр»МЮ України відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999р. №31/5) є не тільки адміністратором цього реєстру, а і реєстратором, який має право виключати записи з Єдиного реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно заборон, арештів стосовно нерухомого майна.

Ліквідатор зазначає, що Законом України №3795-У1 від 22.09.11р. внесені зміни до ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щодо обмеження можливості включення в ліквідаційну масу майна боржника, яке знаходиться в заставі. Проте, відповідно до п.2 розділу 11, вказаний закон не поширюється на кредитні договори, укладені до вступу в силу вказаного Закону. Ліквідатор також зазначає, що дії ліквідатора стосовно включення майна в ліквідаційну масу можуть бути оскаржені до господарського суду. Вказані дії ліквідатора не оскаржувались ПАТ «Укрсоцбанк».

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, складено протокол.

Дослідивши доводи заявників апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесення оскаржуваної ухвали, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.11р. за заявою ініціюючого кредитора Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м.Донецьк (далі по тексту скорочено -ФОП ОСОБА_5) порушена справа про банкрутство боржника Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк (далі по тексту скорочено -ФОП ОСОБА_6) відповідно до ст. 47,48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 12.12.11р. по справі №42/84б боржника -ФОП ОСОБА_6 визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Китаєву С.А.

До господарського суду надійшла заява №б/н від 03.05.12р. ліквідатора про звільнення активів ФОП ОСОБА_6 від обтяжень та арештів.

Судом першої інстанції розглянуто вказану заяву і винесено ухвалу від 28.08.12р., якою зобов'язано вилучити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо обтяження нерухомого майна боржника. Вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується.

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство визначено повноваження ліквідатора, до яких, зокрема, відносяться функції з управління і розпорядження майном банкрута, а також щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи завдання та мету ліквідаційної процедури, одним з головних повноважень (функцій) ліквідатора є формування ліквідаційної маси банкрута.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, зокрема гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які у разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Ст. 52 Цивільного кодексу України встановлено цивільно-правову відповідальність фізичної особи - підприємця, згідно якої така фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

ПАТ «Укрсоцбанк», як заявник апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, неправильно застосовано положення ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо включення до складу ліквідаційної маси майна громадянина - підприємця, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 7 ст. 47 Закону про банкрутство у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

Відповідно до матеріалів справи між ПАТ „Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_6 04.06.08 укладений іпотечний договір №1, предмет іпотеки: підвальне приміщення АДРЕСА_3. Вищезазначений договір був укладений в забезпечення виконання умов генерального договору про надання кредитних послуг №150/11-97 за умовами якого (п. 3 додаткової угоди №1 від 04.06.08) кредит наданий на рефінансування та ремонт.

Також, між ПАТ „Укрсоцбанк" та фізичною особою ОСОБА_6 11.03.08 укладений іпотечний договір №1, предмет іпотеки: чотирикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вищезазначений договір був укладений в забезпечення виконання умов договору кредиту №150/11-75 від 11.03.08 за умовами якого (п. 1.2.) кредит наданий на придбання житлової нерухомості.

З доказів матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти були використані боржником виключно на ведення боржником підприємницької діяльності, а саме на ремонт та придбання нерухомого майна.

Тому, заставне майно боржника, а саме: підвальне приміщення АДРЕСА_3, а також чотирикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 підлягають включенню до ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Тобто, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.

Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому для здійснення розрахунків з кредиторами активи боржника повинні бути вільними від будь-яких обмежень.

При цьому зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили, накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів щодо обтяження нерухомого майна боржника ґрунтуються на нормах законодавства про банкрутство.

ДП «Інформаційний центр»МЮ України в особі Донецької філії, оскаржуючи ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.12р., посилається на те, що ДП «Інформаційний центр»МЮ України є адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та вилучення безпосередньо ДП «Інформаційний центр»МЮ України і його регіональними філіями записів щодо обтяження об'єктів нерухомого майна суперечить нормативно-правовим актам, які регулюють функціонування вказаного реєстру. Скаржник зазначає, що підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладання (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, встановленого зразка.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі рішення суду або відповідної заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Натомість, реєстраторами Реєстру, згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Згідно пункту 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 №31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.99 за № 364/3657, реєстраторами Реєстру заборон є:

- державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;

- державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Відповідно до пункту 2.1 Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається, зокрема судами (крім третейських судів).

При цьому, процесуальний закон не надає суду права на складання такої заяви, процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є в свою чергу обов'язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що доводи заявника апеляційної скарги - ДП «Інформаційний центр»МЮ України в особі Донецької філії є недоведеними та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши доводи заявників апеляційних скарг та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 28.08.12р. у справі №42/84б підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги ДП «Інформаційний центр» МЮ України в особі Донецької філії та ПАТ «Укрсоцбанк»підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Донецької філії та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2012 року у справі №42/84б залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2012 року у справі №42/84б про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя: Т.Д. Геза

Судді: О.В. Кододова

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 8 прим.

1. кредитору

1. ліквідатору

1. боржнику

2. скаржникам

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду