Рішення № 27565137, 12.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р.Справа № 5023/4662/12 вх. № 4662/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гопей О.В., дов. б/н від 23.10.12 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Укренергобудресурси", м. Київ

до ТОВ АФ "Агрокомплект" смт. Уди

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Агрокомплект" (далі - відповідач), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.11.12 р., які були прийняті судом, 4 314,42 грн. пені, 24 481,80 грн. штрафу, 3% річних у сумі 862,88 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 35 від 24.04.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, надав суду належний розрахунок боргу та акти звірки розрахунків.

Суд, дослідивши вказані документи, долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, письмовий відзив та докази в його обґрунтування не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 35 від 24.04.12 р. (а.с. 10-11), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався поставляти покупцю (відповідачу) мінеральне добриво нітрокальційфосфат (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.4 найменування, кількість, якісні характеристики товару, його ціна, визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору та оформлюється додатками.

Згідно з п. 2.3 вищезазначеного договору, разом з товаром позивач зобов'язався надати відповідачу, в строк не пізніше фактичної передачі товару всі товаро-супровідні документи на поставлений товар, передбачені діючим чинним законодавством України та даним договором.

Пунктом п. 3.2 вказаного договору передбачено, що розрахунки за цим договором між позивачем та відповідачем здійснюються наступним чином:

- попередня оплата - протягом трьох календарних днів на підставі рахунку-фактури позивача в межах 33% від підписаної сторонами специфікації (п. 3.2.1 договору);

- кінцева оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 3.2.2 договору).

25.04.12 та 28.04.12 р. відповідач перерахував позивачу часткову попередню оплату у розмірі 60 291,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 12-13).

На виконання умов договору, 26 та 28 квітня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 182 700,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 14-15), які були скріплені печатками та підписані сторонами та довіреністю відповідача № 7 від 25.04.12 р. (а.с. 16) на отримання вищезазначеного товару.

З урахуванням попередньої оплати в сумі 60 291,00 грн., заборгованість відповідача склала 122 409,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.2 вказаного договору, кінцева оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати поставки товару, тобто строк оплати за накладною від 26.04.12 р. сплив 27.05.12 р., а за накладною від 28.04.12 р. строк оплати сплив 29.05.12 р., отже відповідач має бути визнаний таким, що порушив свої зобов'язання з оплати товару позивачу у сумі 122 409,00 грн. (за двома накладними) з 30.05.12 р.

Згідно з п. 6.2 вказаного договору, усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до законодавства України в судовому порядку з дотриманням правил підвідомчості та підсудності. Досудове врегулювання спору шляхом звернення з претензією є обов'язковим.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу письмову вимогу № 60 від 21.05.12 р. (а.с. 17), з проханням своєчасно здійснити кінцеву оплату в визначений договором термін, а також 28.05.12 р. позивач направив відповідачу претензію № 4 (а.с.18) про стягнення заборгованості в сумі 122 409,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 122 409,00 грн. також підтверджується актом взаєморозрахунків, станом на 28.05.12 р. (а.с. 20), який був підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару в належний строк не виконав, здійснивши остаточну оплату заборгованості у сумі 122 409,00 грн., тільки 22.08.12 р., що підтверджується банківською випискою (а.с. 21), чим грубо порушив строки оплати фактично отриманого товару, передбачені п. 3.2.2 договору поставки № 35 від 24.04.12 р.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 30.05.12 р. відповідач 122 409,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 30.05.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 35 від 24.04.12 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає відповідача таким, що порушив строки оплати фактично отриманого товару, передбачені п. 3.2.2 договору поставки № 35 від 24.04.12 р.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 4.2 договору поставки № 35 від 24.04.12 р. в разі порушення строків сплати за товар зазначених в договорі, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Крім того, відповідно до п. 4.3 вищезазначеного договору, у випадку прострочення оплати товару на строк, що перевищує тридцять календарних днів відповідач сплачує позивачу додатково до зазначеної у п. 4.2 цього договору пені штраф у розмірі 20% від несплаченої суми за товар.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 24 481,80 грн. штрафу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а пені такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 4 214,08 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 862,88 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 600,00 грн. витрат на юридичну допомогу, вони не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Позивачем у якості доказу понесення витрат на послуги адвоката надано копію договору про надання юридичних послуг № 02/10/12 від 23.10.12 р., свідоцтво адвоката Гопея О.В. про право на заняття адвокатською діяльністю № 3628 від 27.10.10 р. та копії платіжних доручень про оплату послуг адвоката.

Відповідно до п. 5.1 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/78 від 04.03.98 р., платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом оплати судових витрат.

Отже, позивачем не надані належні докази понесення витрат на оплату правової допомоги в сумі 600,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" (62220, Харківська область, Золочівський район, село Уди, код ЄДРПОУ 30773479, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, б. 11, код ЄДРПОУ 36203764, відомості про банківські рахунки відсутні) 4 214,08 грн. пені, 24 481,80 грн. штрафу, 3% річних у сумі 845,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 603,30 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 100,34 грн. пені, 3% річних в сумі 17,75 грн., 600,00 грн. витрат на юридичні послуги, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2012 р.

Суддя Інте Т.В.