Рішення № 27565100, 20.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа№ 5015/4333/12

За позовом: Приватного підприємства «ШипШина», м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

про: стягнення 111 595,90 грн. заборгованості за Договором поставки товару № 05/002 від 07.02.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Волобуєва М.А. (довіреність б/н від 07.10.2012 року)

від відповідача: Лазор М.О. (довіреність б/н від 08.11.2012 року)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 20.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «ШипШина», м. Львів до Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області про стягнення 111 595,90 грн. заборгованості за Договором поставки товару № 05/002 від 07.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки товару № 05/002 від 07.02.2012 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 111 595,90 грн., з яких: 87 078,00 грн. -основний борг, 5 890,82 грн. -пеня, 1 210,77 грн. -3% річних, 17 415,60грн. -штраф.

Ухвалою суду від 17.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 01.11.2012 року. Ухвалою суду від 01.11.2012 року розгляд справи відкладено на 13.11.2012 року. В судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено перерву до 20.11.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду від 17.10.2012 року виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у поданому 20.11.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх.№26207/12 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що Договір №05/002 від 07.02.2012р. підписаний зі сторони ПрАТ «Галичина»невстановленою особою, оскільки при підписанні дана особа не вказала розшифровку свого прізвища. Проте, даний підпис не належить Генеральному Директору ПрАТ «Галичина»- Петрині Володимиру Богдановичу. Також, вказав, що Позивачем не долучено до Позовної заяви, жодних Довіреностей на підписання від ПрАТ «Галичина»договору №05/002 від 07.02.2012р. Відтак, відповідач вважає, що даний Договір підписаний особою, в якої відсутні повноваження на підписання Договору №05/002 від 07.02.2012р., між ПрАТ «Галичина»та ПП «Шипшина», а отже і вимоги ПП «Шипшина»до ПрАТ «Галичина»сплатити пеню та штраф є безпідставними. Проти наявної заборгованості відповідач не заперечив, зазначив, що поставка Товару Постачальником Покупцю здійснювалась на основі усних домовленостей, згідно рахунків та накладних, тобто мала місце позадоговірна поставка товару, просив суд у разі задоволення позову зменшити розмір штрафу передбаченого Договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07 лютого 2012 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладений договір поставки №05/002 (Договір), згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов'язується проводити поставку (продаж) Покупцю у власність (повне господарське відання) авто товари (Товар), окремими партіями, відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах Постачальника рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно до п.6.2 цього Договору, Покупець зобов'язується повністю оплатити поставлений товар згідно з наданих Постачальником документів упродовж 14 (чотирнадцяти) банківських днів, з дня отримання товару.

На виконання умов Договору Позивачем 10 квітня 2012р. на підставі довіреності серія ГАЛД № 0008555 від 09 квітня 2012р., представнику ПрАТ «Галичина», Грицюк О.Г. було відвантажено товар на суму 89 100,00 грн., документ, що підтверджує факт отримання товару є розхідна накладна №0-00045885 від 10.04.2012 р. Також, 10 квітня 2012 р. на підставі довіреності серія ГАЛД № 0008555 від 09 квітня 2012 р., представнику ПрАТ «Галичина», Грицюк О.Г. було відвантажено товар на суму 3 978,00 грн., документ, що підтверджує факт отримання товару є розхідна накладна №0-00045990 від 10.04.2012 р. Всього, відповідачу поставлено товару на суму 93 078,00 грн.

Проте, відповідачем лише частково оплачено вартість товару в розмірі 6 000,00грн.

30.08.2012 року позивачем було вручено відповідачу претензію на суму 87 078,00 грн. Як зазначає позивач, станом на час розгляду справи відповідь на претензію не надійшла, суму заборгованості відповідачем не погашено.

Відповідно до п.7.5 Договору при простроченні оплати Товару згідно п.6.2, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням пені, нарахованої на суму заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 87 078,00 грн. основного боргу, 5 890,82 грн. пені, 1 210,77 грн. 3% річних та штраф у розмірі 17 415,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не подав жодних доказів, які підтверджували б факт оспорення договору в судовому порядку в частині того, що такий підписаний не уповноваженою особою. За таких обставин, суд не бере до уваги заперечення відповідача у цій частині.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 87 078,00 грн. основного боргу, 5 890,82 грн. пені, 1 210,77 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає доцільним зменшити розмір штрафу на 40% із заявленої суми штрафу в позовній заяві (17 415,60 грн.), а отже сплаті підлягатиме штраф в сумі 10 449,36грн. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі щодо суми основного боргу, 3% річних та пені за Договором, суд вважає що стягнення 60 % заявленої суми штрафу буде достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому і водночас слугуватиме фінансовою сатисфакцією для позивача за неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Враховуючи клопотання відповідача про зменшення штрафу та положення п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення штраф підлягає до задоволення частково у розмірі 10 449,36 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина», 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120 (ідентифікаційний код 25553579) на користь Приватного підприємства «ШипШина», 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357 (ідентифікаційний код 35145549) 87 078,00 грн. основного боргу, 5 890,82 грн. пені, 1 210,77 грн. 3% річних, 10 449,36 грн. штрафу та 2 231,92 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.11.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А