Рішення № 27564513, 14.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" листопада 2012 р. Справа № 2/5007/1164/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабич А.Л. (довіреність №224/07 від 26.09.11.)

від відповідача: Заворотнюк Л.М. (довіреність №1.20/6-3350 від 13.09.12.);

Кравченко Н.М. (довіреність №1.20/6-3362 від 05.09.12.);

Семенюк В.С. (довіреність №1.20/6-3351 від 13.09.12.);

Ковальчук Л.М. (довіреність №1.20/6-3232 від 13.06.12.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" (м.Коростишів)

до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Житомир)

про скасування рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.16/-73р від 17.08.2012р.,

Позивач звернувся з позовом до суду, просить скасувати Рішення Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1.16/-73р від 17.08.2012р., по справі №4.7.2-67/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

В обгрунтування позову позивач зазначив про наступне:

- товариство не займає монопольного (домінуючого) становища на ринку товару i не може бути суб'єктом зловживання монопольним (домінуючим) становищем. На ринку надання послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій Коростишівського району icнyє конкуренція. Зокрема, комунальні підприємства, що надають тi чи iншi послуги жителям району. На думку Товариства обмежень доступу на ринок інших суб'єктів господарювання не icнyє. Товариство не змагається з будь - якими суб'єктами господарювання в частині надання послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових тepитopiй, оскільки не надає такі послуги з травня 2010 року. У рішенні не наведено ознак ринкової влади в його діях i правових підстав, з яких його становище на ринку визнано монопольным, не визначено потенційних конкурентів, не встановлено кількості учасників ринку;

- відповідачем неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Відділення було повідомлене про те, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 19.06.2012 ПАТ "Kopocтишівський льонозавод" позбавлено права власності на гуртожиток, однак відповідач прийняв рішення, яким зобов'язано Товариство у місячний термін провести розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку по вул. Гелевея, 99а в м. Kopocтишеві;

- відповідачем застосовано максимально передбачені законодавством штрафні санкції, в той час, як воно жодного разу не порушувало вимог законодавства про захист економічної конкуренції, своєчасно надавало інформацію на вимоги відділення, а внаслідок порушення не одержало доходу.

У відзиві на позовну заяву № 1.20/6-3922 від 29.10.2012р. Житомирське обласне територіальне відділення позовні вимоги не визнало з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши наступне:

- монопольне (домінуюче) становище позивача як об'єкту аналізу визначалось відповідно до п.2.2. та розділу 6 Методики № 49-р;

- в територіальних межах ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено житловий будинок по вул. Гелевея,99а у м.Коростишеві, який протягом 2008- 2011 років та поточного 2012 року (часові межі ринку) був вдасністю позивача і тільки позивач міг встановлювати за погодженням з виконавчим комітетом Коростишівської міської ради тарифи на послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, що доводить його монопольне становище на цьому ринку товару з часткою 100%;

-бездіяльність Товариства, що полягає у зволіканні протягом травня 2010 року - поточного періоду 2012 року з формуванням тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві, внаслідок чого мешканці зазначеного будинку (гуртожитку) не одержують послуги з утримання будинку та прибудинкової території, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом бездіяльності що призвела до ущемления інтересів споживачів, що була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку;

- в ході розгляду справи №4.7.2-67/2012 відділенням повністю доведена бездіяльність товаритсва, що полягає у зволіканні з формуванням тарифу на послуги з утримання будинку ;

- оскаржуване рішення є обгрунтованим, відповідає з'ясованим обставинам справи та прийняте з дотриманням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні 30.10.12 оголошувалась перерва до 12.11.12, до 14.11.12, у відповідності до ст.77 ГПК України.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав.

Представники відповідача, у судових засіданнях, позовні вимоги не визнали з викладених у відзиві на позов підстав.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.12 Адміністративною колегією Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 1.16/-73р по справі №4.7.2-67/2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (а.с.9-11), яким:

- визнано, що ПАТ "Коростишівський льонозавод" протягом 2008 - 2011 років та поточного періоду 2012 року займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій в межах будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, з частками 100 відсотків;

- визнано бездіяльність ПАТ "Коростишівський льонозавод", що полягає у зволіканні протягом травня 2010 року - поточного періоду 2012 року з формуванням тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві, внаслідок чого мешканці зазначеного будинку (гуртожитку) не одержують послуги з утримання будинку та прибудинкової території, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом бездіяльності що призвела до ущемления інтересів споживачів, що була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вчинення порушення, зазначеного в пукті 2 цього рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ПАТ "Коростишівський льонозавод" штраф у розмірі 51000,00грн.;

- зобов'язано ПАТ "Коростишівський льонозавод" у місячний термін провести розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві у відповідності до вимог порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 №869 та подати на затвердження виконавчому комітету Коростишівської міської ради.

Із вказаного рішенням вбачається, що 13.07.2012 розпорядженням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі-відділення) № 1.17/-67р розпочато розгляд справи проти Публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В ході розгляду справи Відділенням було встановлено наступне:

- на балансі Товариства перебуває будинок (гуртожиток) по вул. Гелевея, 99а в м. Коростишеві, що є власністю Товариства. При цьому, Товариство протягом 2008 -2010 poків надавало мешканцям зазначеного будинку (гуртожитку) послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій.

Відділенням проведено аналіз ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій, на якому діє Товариство, відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.2002 № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі - Методика), із урахуванням пункту 2.2 цієї Методики, згідно з яким етапи визначення монопольного (домінуючого) становища, їх кількість та послідовність проведення можуть змінюватись залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

- Товариство діє на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій;

- Послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій не є взаємозамінними з будь - якими іншими послугами;

- Таким чином, товарними межами ринку є послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій;

- Територіальними (географічними) межами ринку послуг є територія будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а в м. Коростишеві;

- Зважаючи на те, що послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій мешканцям вказаного будинку надавались Товариством протягом 2008 - 2009 років та січня - травня 2010 року, iншi суб'єкти господарювання вказані послуги мешканцям будинку не надавали, то часовими межами ринку визначено 2008 - 2011 роки та поточний період 2012 року;

- Таким чином, Товариство протягом 2008 - 2011 років та поточного періоду 2012 року займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій в межах будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, з частками 100 відсотків;

- При цьому, Товариство при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) у 2010 році застосовувало економічно необгрунтований тариф у розмірі 1,771 грн./м2.

Позивач просить визнати недійсним рішення відповідача від 17.08.12 №1.16/-73р, оскільки вважає, що не займав монопольного становища на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій в межах будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, а з 19.06.12, за рішенням суду, ПАТ "Коростишівський льонозавод" позбавлене права власності на гуртожиток.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ст.ст.7, 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Відповідно до п.п.2,7 ст.50 порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем; вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

Розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 4-2 , 4-3 та 33 ГПК України.

Правовий принцип змагальності сторін спору полягає в обов'язку доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень поданими суду доказами.

З огляду на вище викладене, тягар доказування у спорі про визнання недійсним рішення територіальних органів Антимонопольного комітету України розподіляється між сторонами наступним чином:

- обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі;

- обов'язок з доведення в суді факту значної конкуренції на ринку товару покладається на суб'єкта господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ньому.

Відповідно до Положення про територіальне відділення АМК України , затвердженого розпорядженням Комітету від 23.02.2001р. № 32-р з наступними змінами та доповненнями, до повноважень територіального відділення, серед іншого, віднесено проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, у тому числі монопольного ( домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).

Як наголошується у п.15.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" ( далі за текстом - Постанова № 15) господарські суди у розгляді справ не повинні встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку ( п. 15.1 Постанови).

Водночас, господарські суди мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. ( далі за текстом - Методика).

Приймаючи до уваги вище викладене, господарський суд виходить з того, що відповідач, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Згідно зі статтями 5 та 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", територіальні відділення Комітету здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції ", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" ( далі за текстом - Закон про комітет) одним із основних принципів діяльності Антимонопольного комітету України є законність.

У статті 19 Закону про комітет зазначено, що під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції.

Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави ( ст. 23 Закону про комітет).

Як зазначено у ч. 2 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції " (далі за текстом - Закон про конкуренцію) при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

- збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

- отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Згідно статті 41 Закону про конкуренцію доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Як зазначено у ч. 1 статті 12 Закону про конкуренцію суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на загальнодержавних та регіональних ринках здійснюється відповідачем шляхом вчинення можливих дій, визначених у п. п 2.1.1 -2.1.11 п.2.1 розділу 2 Методики.

Етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Як наголошується у п.15.1 Постанови № 15 установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на п і д с т а в і і н ф о р м а ц і ї, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

В рішенні від 17.08.12 №1.16/-73р відповідач дійшов висновку, що позивач протягом 2008 - 2011 років та поточного періоду 2012 року займає монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій в межах будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, з частками 100 відсотків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною 2 статті 2 цього ж закону передбачено, що закон цей застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Порушниками законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку можуть бути: господарюючий суб'єкт, що займає домінуюче становище на товарному ринку, група осіб, що займає домінуюче становище на товарному ринку.

Згідно частин 1-4 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції; монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам; вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Тобто, для виявлення фактів зловживання монопольним (домінуючим) становищем, слід встановити, що суб'єкт господарювання дійсно займає вказане становище на ринку товару.

Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлено Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. N 49-р., розробленою відповідно до Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України" і призначеною для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках (пункт 1.1; частина1 пункт 1.2).

Відповідно до пункту 1.3 Методики суб'єкти товарного ринку - це суб'єкти господарювання, фізичні і юридичні особи, які продають, реалізують, постачають, виробляють, придбавають, споживають, використовують або можуть продавати, реалізувати, постачати, виробляти, придбавати, споживати, використовувати товари на ринку з відповідними межами; товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Вся процедура визначення монопольного (домінуючого) становища відповідно до Методики розбита на ряд стадій, які дозволяють об'єктивно, з обліком кількісних і якісних показників, визначити наявність або відсутність домінування на ринку.

Згідно пункту 2.1 даної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Пунктом 2.2 Методики передбачено, що етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Отже, органи Антимонопольного комітету України роблять висновки стосовно стану конкуренції на ринку і відповідно до цього приймають рішення про застосування тих чи інших заходів щодо захисту чи розвитку конкуренції.

Відповідно до пункту 15.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011р., господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Апеляційним судом Житомирської області від 19.06.12 у цивільній справі за позовом фізичних осіб до регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод» про визнання недійсним та часткове скасування наказів регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області, додаткового переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Коростишівський льонозавод» було встановлено, що 20 грудня 1995 року наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Житомирській області № 530 Кат було створене відкрите акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод» та Додатковий перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Коростишівський льонозавод», де зазначено, що крім інших об'єктів нерухомості до статутного фонду товариства був включений гуртожиток по вул.Гелевея,99-а в м.Коростишеві Житомирської області (а.с. 17-19).

Відповідно до ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, той факт, що гуртожиток по вул.Гелевея,99-а в м.Коростишеві протягом 2008 - 2011 років та поточного періоду 2012 року перебував на балансі ПАТ"Коростишівський льонозавод" не потребує доказування.

Зважаючи на те, що територіальними межами ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій визначено житловий будинок по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, який у 2008 - 2011 роках та поточному періоді 2012 року був власністю Позивача, визначати виконавця зазначених послуг у цьому будинку мало право лише Товариство.

Тобто фактично протягом вказаного періоду послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій мешканцям будинку повинно було надавати лише Товариство, яке відповідно до чинного законодавства України могло встановлювати за погодженням з виконавчим комітетом Коростишівської міської ради тарифи на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, твердження позивача про існування конкуренції на ринку послуг в межах Коростишівського району є безпідставним, оскільки територіальними межами ринку є окремий будинок, що знаходиться в м. Коростишеві а не в цілому Коростишівський район.

Відсутність змагання Товариства з іншими суб'єктами господарювання за ринок надання мешканцям будинку по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві послуг з його утримання та прибирания прибудинкової території та можливість Товариства взагалі припинити надання таких послуг, в той час як мешканцям будинку не було запропоновано іншої альтернативи в одержанні цих послуг, лише підтверджує монопольне становище Товариства на ринку.

Суд вважає, що пунктом 1 резолютивної частини спірного рішення №1.16/-73р. ПАТ "Коростишівський льонозавод" правомірно визнано монополістом на ринку послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій в межах будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а у м. Коростишеві, оскільки будинок знаходився на балансі товариства і тільки його власник, тобто товариство могло надавати вказані послуги.

А, як суд зазначав вище, відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині скасування п.1 резолютивної частини рішення №1.16/-73р. від 17.08.12.

Суд також приходить до висновку про відмову в скасуванні п.2 резолютивної частини спірного рішення, яким визнано бездіяльність ПАТ "Коростишівський льонозавод", що полягає у зволіканні протягом травня 2010 року - поточного періоду 2012 року з формуванням тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві.

За результатами розгляду заяви мешканців м. Коростишева, що проживають за адресою: вул. Гелевея, 99а, щодо неправомірних дій Товариства в частині безпідставного підвищення тарифу на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій від 02.04.10, було встановлено, що товариством за погодженням з виконавчим комітетом Коростишівської міської ради був встановлений тариф для мешканців будинку на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві в розмірі 1,771грн./м2.

Дія тарифу була зупинена рішенням 34 сесії 5 скликання Коростишівської міської ради №942 від 27.05.09.

З 01.08.09 рішенням сесії №978 від 16.07.09 "Про хід виконання рішення 34 сесії міської ради 5 скликання №942 від 27.05.09", дія тарифу у розмірі 1,771 грн/м2 була поновлена.

У ході проведення у листопаді 2009 року планової перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області було виявлено, що встановлений тариф в розмірі 1,771грн/м2 сформований з порушенням вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого постановою Кабінету Miнiстpiв України від 12.07.2005 № 560, та наказу Державного комітету України по житлово -комунальному господарству від 04.08.1997 № 59 "Типові норми часу та норми обслуговування для робітників i виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду".

Отже, Товариство при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) у 2010 poцi продовжувало застосовувати економічно необгрунтований тариф у poзмipi 1,771 грн/м2.

Адміністративною колегією відділення 21.04.10 було надано для ПАТ "Коростишівський льонозавод" рекомендації № 1.16.1/-17рк про запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, Товариству було рекомендовано провести розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а в м. Коростишеві у відповдності до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Miнiстpiв України від 20.05.2009 № 529 (який діяв на той час), та припису Державної iнспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 24.11.2009 № 192-П.

На запит Відділення Інспекція листом від 11.06.2010 № 17/1445 повідомила відповідача про те, що надані Товариством розрахунки тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Гелевея, 99а в м. Коростишеві сформовані з порушенням Порядку формування тарифів на послуги з порушенням Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Mіністрів України від 20.05.2009 № 529.

Листом від 27.05.2010 № 117/07 Товариство повідомило відповідача про те, що новосформовані тарифи на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея, 99а в м. Коростишеві направлені на адресу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області для підтвердження їх економічної обгрунтованості. При цьому, зазначено, що надання послуг з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) припинено у зв'язку iз скасуванням виконавчим комітетом Коростишівської Micької ради рішення від 30.04.2009 № 143.

На вимогу Відділення від 31.01.2012 № 1.20/5-468 листом від 10.02.2012 № 1299/21 Товариство повідомило, що припинило будь - які дії щодо формування тарифів на послуги з утримання будинків i споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) по вул. Гелевея. 99а в м. Коростишеві через розгляд судових справ у судах різних юрисдикцій за наслідком розгляду яких можуть виникнути нові обставини навколо об'екту нерухомого майна по вул. Гелевея, 99а. Зокрема, за наслідками судових справ будинок може бути повернутий репональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області чи переданий у комунальну власність Коростишівській міській раді.

На вимогу відповідача від 20.06.2012 № 1.20/5-2293 Товариство листом від 21.06.2012 № 146/07 повідомило, що на даний час апеляційний суд Житомирської області прийняв рішення від 19.06.2012 за позовом мешканців м. Коростишева до регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - РВ ФДМУ), де Товариство виступало як третя особа, про визнання недійсним та часткове скасування наказів РВ ФДМУ від 31.07.1995 № 104КЖ "Про затвердження акту оцінки майна ДКП "Коростишівський льонозавод"', від 20.12.1995 № 530-КАТ "Про створення акціонерного товариства", яким визнано недійсним та скасовано додатковий перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Коростишівський льонозавод" від 19.01.2004. При цьому, Товариство зазначило, що в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходиться справа про визнання недійсним та скасування витягу від 22.06.2004 № 3935113 про реєстрацію права власності Товариства на гуртожиток по вул. Гелевея, 99а.

Тобто, Товариство ще раз зазначило, що воно припинило будь - які дії щодо формування тарифів на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Гелевея, 99а до остаточного закінчення розгляду судових справ щодо спірного будинку.

Суд вважає, що пунктом 2 резолютивної частини спірного рішення №1.16/-73р. правомірно визнано бездіяльність ПАТ "Коростишівський льонозавод" у зволіканні протягом травня 2010 року - поточного періоду 2012 з формуванням тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Гелевея, 99а, внаслідок чого мешканці зазначеного будинку (гуртожитку) не одержують послуги з утримання будинку та прибудинкової території, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом бездіяльності що призвела до ущемления інтересів споживачів, що була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 3 оскаржуваного рішення накладено на ПАТ "Коростишівський льонозавод" штраф у розмірі 51000,00грн., за вчинення порушення, зазначеного в пукті 2 цього рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Відповідно до форми № 2 "Звіт про фінансові результати за 2011 рік" дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) Товариства складає 511400 грн. (а.с.16).

При визначенні розміру штрафу було враховано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем вчинені Товариством вперше, порушення Товариством не визнано.

Тобто, адміністративною колегією Відділення при прийнятті Рішення було накладено штраф в межах передбачених положениями Закону України „Про захист економічної конкуренції", та з врахуванням специфіки вчиненого Товариством порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зачіпає інтереси широкого кола споживачів.

Таким чином, суд вважає правомірним пункт 3 оскаржуваного рішення щодо накладення на позивача штрафу в розмірі 51000,00грн. за вчинення порушення, зазначеного в пукті 2 цього рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Пунктом 4 спірного рішення зобов'язано ПАТ "Коростишівський льонозавод" у місячний термін провести розрахунок тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку (гуртожитку) по вул.Гелевея, 99а у м. Коростишеві у відповідності до вимог порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 №869 та подати на затвердження виконавчому комітету Коростишівської міської ради.

Суд вважає неправомірним даний пункт рішення, оскільки при його винесенні було допущено неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме:

- в ході розгляду справи судом встановлено, що при вирішенні Апеляційним судом Житомирської області цивільної справи за позовом фізичних осіб до регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод» про визнання недійсним та часткове скасування наказів регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області, додаткового переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Коростишівський льонозавод», було встановлено, що 20 грудня 1995 року наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Житомирській області № 530 Кат було створене відкрите акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод»та Додатковий перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Коростишівський льонозавод», де зазначено, що крім інших об'єктів нерухомості до статутного фонду товариства був включений гуртожиток по вул.Гелевея,99-а в м.Коростишеві Житомирської області (а.с. 17-19);

- рішенням від 19.06.12 апеляційний суд визнав незаконним та скасував наказ РВ ФДМУ №530 від 20.12.1995 року "Про створення ВАТ"Коростишівський льонозавод" в частині включення житлового будинку по вул.Гелевея,99а в м.Коростишеві до статутного фонду ВАТ"Коростишівський льонозавод".

- з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що в Реєстрі станом на 18.07.12 відсутні відомості про власника будинку по вул.Гелевея, 99-А.

Таким чином, на час винесення відповідачем рішення №1.16/-73р від 17.08.12, позивач не був власником житлового будинку по вул.Гелевея,99а в м.Коростишеві, а отже не мав і не має повноважень на встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців вказаного будинку.

У статті 59 Закону про конкуренцію зазначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині скасування п.4 резолютивної частини рішення №1.16/-73р. від 17.08.12, яким зобов'язано ПАТ "Коростишівський льонозавод" вчинити дії щодо проведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинку по вул.Гелевея, 99а в м.Коростишеві, оскільки цей будинок з 19.06.12 не перебуває на балансі позивача.

Витрати по оплаті судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. При цьому господарський суд враховує, що оскаржуване рішення містило чотири пункти, один з яких визнається судом недійсним. Оскільки спір є немайновим, то розмір судового збору становить 1073 грн. Позивачем сплачено при подачі позову 1653 грн., тобто зайво сплачено 580 грн., які підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним пункт 4 рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1.16/-73р від 17.08.12 по справі №4.7.2-67/2012, яким зобов'язано ПАТ "Коростишівський льонозавод" вчинити дії щодо проведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинку по вул.Гелевея, 99а в м.Коростишеві.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( 10014, майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, код ЄДРПОУ 20403042) на користь Публічного акціонерного товариства "Коростишівський льонозавод" (12501, м. Коростишів, вул. Н.Крупської, буд.52, код ЄДРПОУ 20415045) - 268,25 грн. судового збору.

5. Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Коростишівський льонозавод" (12501, м. Коростишів, вул. Н.Крупської, буд.52, код ЄДРПОУ 20415045) зайво сплачений судовий збір в розмірі 580,00грн. (п'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.), сплачений за платіжним дорученням №1036 від 13.09.12.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.11.12

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу