Рішення № 27564133, 13.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.12 р. Справа № 5006/4/145/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача - Чайкіна Е.О. - за довіреністю,

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» м. Ніжин

Чернігівської області

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

м. Маріуполь

про стягнення 12297,85грн. заборгованості, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 12297,85грн., з яких: 11856,78грн. - заборгованість, 441,07грн. - пеня, яка нарахована за період з 04.07.2012р. по 04.10.2012р. відповідно до умов п. 7.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами типовий договір № 089ЛМ/901-186 від 16.05.2012р. з специфікацією, видаткову накладну № 524 від 27.06.2012р. на суму 11856,78грн., по якій уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 7806 від 26.06.2012р. отримала товар, декларацію про прийняття вантажу № НЖН-002232Д від 27.06.2012р.

Представник позивача в судове засідання не явився, незважаючи про належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, причини неявки не повідомив; через канцелярію суду 13.11.2012р. надав докази часткової оплати відповідачем суми боргу в розмірі 5000,00грн., у зв'язку з чим сума боргу зменшилася та становить 6856,78грн.

Представник відповідача через канцелярію суду 13.11.2012р. надав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що у позивача не настало право вимагати сплати боргу відповідно до п. 5.2 договору, оскільки останній в порушення умов договору не надав відповідачу своєчасно документи, перераховані в п. 6.4 договору, а акт приймання-передачі ресурсів взагалі не надавався. Також вважає необґрунтованим нарахування пені, оскільки виходячи з п. 7.2 договору, момент нарахування пені відстрочується на 30 днів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору № 089ЛМ/901-186 від 16.05.2012р. товар, а також пені, яка нарахована за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За своїм змістом та правовою природою договір № 089ЛМ/901-186 від 16.05.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ) та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 16.05.2012р. сторонами підписаний типовий договір № 089ЛМ/901-186, відповідно до якого постачальник (позивач) передає ресурси - оліфа натуральна льняна (фас в барабан 45 кг) у кількості 585 кг за ціною 16,89 грн. без ПДВ за одиницю, загальною вартістю 11856,78грн. з ПДВ на умовах поставки СРТ м. Маріуполь склад покупця (Інкотермс 2000) у строк до 29.06.2012р., а покупець (відповідач) приймає ресурси та оплачує їх протягом 10 календарних днів з моменту поставки. Відповідно до п. 4.3 договору загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється згідно доданих до нього специфікацій. Відповідно до пунктів 10.4, 10.5 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.12.2012р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладній № 524 від 27.06.2012р. позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі довіреності № 7806 від 26.06.2012р. отримала обумовлений в договорі товар на загальну суму 11856,78грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за поставлені ресурси здійснюється протягом строку, вказаного в специфікації, а саме: протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отримані ресурси по накладній № 524 від 27.06.2012р. - до 07.07.2012р.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим на момент звернення позивачем до господарського суду з позовом за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 11856,78грн.

Господарським судом встановлено, що під час розгляду спору судом відповідач 31.10.2012р. здійснив часткове погашення боргу в сумі 5000,00грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку, копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 5000,00грн. боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, на момент прийняття рішення судом заборгованість відповідача склала 6856,78грн., яка залишилася не сплаченою.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 6856,78грн. заборгованості в повному обсязі.

Заперечення відповідача стосовно того, що у позивача не настало право вимоги через порушення умов п. 6.4 договору, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

3

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець згідно із ст. 666 ЦК України має право встановити розумний строк для їх передання, а уразі не передання у цей строк - має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.

Враховуючи викладене, не передання позивачем документів, які передбачені п. 6.4 договору, не звільняє відповідача від сплати отриманого товару, а надає йому право звернутися до позивача з вимогою надати ці документи.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив отримані ресурси в строки, визначенні в договорі, позивач просить стягнути з нього 441,07грн. пені, яка нарахована за період з 04.07.2012р. по 04.10.2012р. відповідно до умов п. 7.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.2 договору, відповідно до якого, у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5 специфікації); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п. 7.2 договору - пеня); в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок з урахуванням 0,04%, і провівши власний, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 441,07грн. пені частково в розмірі 422,04грн., оскільки позивач здійснив розрахунок без урахування терміну з якого у нього виникає право вимагати оплати боргу відповідачем відповідно до умов пункту 5 специфікації до договору та розмір відсотків не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення.

Заперечення відповідача стосовно того, що момент нарахування пені встановлюється після закінчення 30 денного строку прострочення оплати, судом до уваги не приймається, через невірне тлумачення відповідачем пункту 7.2 договору, який встановлює право позивача нарахувати пеню у разі прострочення оплати відповідачем понад 30 днів з наступного дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане, а не відстрочує момент з якого нараховується пеня.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1607,01грн., оскільки позовні вимоги задоволені частково.

Господарським судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 1677,00грн., що перевищує розмір, встановлений діючим законодавством, який становить на час звернення з позовом - 1609,50грн. Таким чином, господарський суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір з державного бюджету в сумі 67,50грн. на підставі ст.7 Закону України „Про судовий збір".

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,662,664 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.7 Закону України „Про судовий збір" та, керуючись статтями 49,п.1-1ст.80,82,84,81-1,85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

4

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» м. Ніжин Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення 6856,78грн. - заборгованості, 441,07грн. - пеня частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецької області-87500, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158 на користь Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» м. Ніжин Чернігівської області-16600, вул. Прилуцька, 2, ЗКПО 00373942 заборгованість в сумі 6856,78грн., 422,04грн. - пені, 1607,01грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Припинити провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» м. Ніжин Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення 5000,00грн. заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» м. Ніжин Чернігівської області-16600, вул. Прилуцька, 2, ЗКПО 00373942 судовий збір в сумі 67,50грн. як надмірно сплачений.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 13.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.