Ухвала суду № 27563816, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року м. Київ Справа № 9/447/07-АП

К-42376/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р.

у справі № 9/447/07-АП

за позовом Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

за участю прокурора Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер»(далі -позивач, ЗДП «Кремнійполімер») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 25.05.2007 р. № 0000150803/0.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ЗДП «Кремнійполімер», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі провела невиїзну (камеральну) документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ЗДП «Кремнійполімер»за березень 2007 року, за результатами якої складено акт № 43/08-03/00203625 від 18.05.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпунктів 7.7.2 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні бюджетного відшкодування на 37 363,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, позивач безпідставно включив до податкового кредиту лютого 2007 року суму ПДВ у розмірі 37 363,00 грн. у зв'язку з тим, що продаж продукції за окремими операціями відбувався за цінами, які є нижчими від ціни собівартості.

25.05.2007 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000150803/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 37 363,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перерахування основних складових для виробництва готової продукції звітних фактичних калькуляцій за лютий 2007 р. податковим органом була визначена кількість, придбаної ЗДП «Кремнійполімер»у контрагентів, первинної сировини на кількість реалізованої продукції.

Так, з розрахунку податкового органу вбачається, що понесені витрати позивача на виготовлення продукції є вищими ніж ціна продажу цієї продукції.

Відповідно до пункту 1.32 статі 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, йдеться про господарську діяльність як сукупність господарських операцій, за підсумками яких суб'єкт господарювання отримує доход. В свою чергу, законодавчо не встановлено вимоги порівняння в цілях оподаткування ціни продажу та собівартості товару.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач правомірно здійснив формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов