Постанова № 27562101, 12.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.11.2012 р. Справа № 2а-5253/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод", вул. Заводська 4, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100;

до

Баштанської МДПІ Миколаївської області ДПС, вул.М.Аркаса, 2, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100;

про

скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.07р. №0009481501/0 та №0009491501/0;

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області від 19.11.2007р. № 0009481501/0, №0009491501/0.

Свої позовні вимоги підприємство обґрунтувало тим, що відповідачем невірно проведено розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетного і дотаційного, у зв’язку з чим невірно обраховано податок. Відповідач позов не визнав.

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.122 та ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд, - встановив:

Публічне акціонерне товариство “Баштанський сирзавод” зареєстровано як юридична особа Баштанською райдержадміністрацією 23.06.99р.

Основними видами діяльності ПАТ “Баштанський сирзавод” є перероблення молока та виробництво сиру.

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” (який діяв на час виникнення спірних відносин) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

У зв’язку з таким статусом позивачем вівся окремий облік та подавалися дві декларації з податку на додану вартість: перша –за якою розрахунки здійснюються безпосередньо з бюджетом; друга – за якою сума податку спрямується на виплату дотацій сільгоспвиробникам.

23.10.07 року позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2007 року, в якій позивачем визначено від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у розмірі 226435 гривень (арк.спр.36).

В період з 30.10.07р. по 16.11.07р. відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питань правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ на рахунок платника у банку за період вересень 2007 року, результати якої було оформлено Актом №1399/1501-00446500 від 16.11.07р. (арк.спр.9-18).

Відповідно до висновку по документальній перевірці, зменшено ПДВ заявлене позивачем до відшкодування з бюджету за вересень 2007р. на суму 177123,00грн. та донараховано податок на додану вартість за вересень суму 45584,00грн.

Відповідач обґрунтував свій висновок по акту перевірки посилаючись на те, що позивач невірно провів розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетною і дотаційною по придбаному обладнанню та невірно визначив суму податкового кредиту попередніх податкових періодів. В попередніх податкових періодах до вересня 2007 року позивач включав всю суму ПДВ сплаченого на митниці при отриманні імпортного обладнання та при придбанні обладнання у резидентів, яке підтверджено податковою накладною до податкового кредиту бюджетної декларації. На думку фахівців відповідача позивач порушив п.11.21 ст.11 Закону України №168/97-ВР та п.1,3,6, 10 Порядку нарахування виплат, та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ №805 від 12.05.99 року (у редакції постанови КМУ від 28.03.2007 року №596).

19 листопада 2007 року на підставі акту перевірки №1399/1501-00446500 від 16.11.07р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0009481501/0 (а.с.23) згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 177123,00грн. та винесено податкове повідомлення - рішення №0009491501/0 (а.с.24) згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі за основним платежем 45584,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2279,00грн.

У зв'язку з цим суд зазначає, що пунктом 11.21 статті 11 “Прикінцеві положення” Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до 01.01.04р. сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для сплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів установлюється КМУ.

Пунктом 11.29 тієї самої статті (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) зупинено до 1 січня 2006 року дію п.7.7 ст.7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 4 п.1.2 розділу 1 “Загальні положення” Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за №250/2054 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (п.11.21, 11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі –Порядок акумуляції та використання коштів), затвердженого постановою КМУ від 26.02.99р. №271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються ДПА України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від’ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів.

Із наведеного випливає, що податкове зобов’язання і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією платник ПДВ, який підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, тобто такий платник ПДВ, який, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов’язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

При цьому, суд відповідно до ч.2 ст.161, 244-2 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду України висловлену у постанові від 28.02.11р. по аналогічній справі №21-81а10 між тими же самими сторонами з того самого предмету спору, але за інший податковий період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області від 19.11.2007р. №0009481501/0.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області від 19.11.2007р. №0009491501/0.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" сплачений судовий збір в розмірі 6грн. 80коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.