Постанова № 27561860, 08.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2012 р. Справа № 2а-4667/12/1470

м. Миколаїв

15:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомВознесенського міськрайонного центру зайнятості, вул. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

доОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1630,15 грн., В С Т А Н О В И В:

Вознесенський міжрайонний центр зайнятості (надалі -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі -відповідач) 1630,15 грн. безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 у грудні 2008 року і січні 2009 року отримав допомогу по безробіттю незаконно, оскільки в цей період він здійснював підприємницьку діяльність.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (ар. с. 15,27), проте в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав. Заперечення відповідача проти адміністративного позову до суду не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

В судове засідання прибув представник позивача.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

02.12.2008 ОСОБА_1 подав позивачу заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (ар. с. 7). У заяві відповідач вказав, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Як визначено у пункті 6.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, до якої він додає відповідні документи.

Наказом від 02.12.2008 № НТ081202 позивач надав ОСОБА_1 статус безробітного з призначенням з 02.12.2008 по 26.11.2009 допомоги по безробіттю (ар. с. 8).

Фактично ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю в період з 02.12.2008 по 08.01.2009 (день зняття з обліку відповідно до наказу позивача від 21.01.2009 № НТ090121, ар. с. 9). За цей період відповідач отримав 1630,15 грн., що підтверджується довідкою позивача від 22.03.2012 № 268 (ар. с. 12).

21.03.2012 позивач дізнався про те, що 20.07.2005 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Ці дані підтверджуються наданою позивачем Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 10).

Відповідно до підпункту «б»пункту 3 статті 1 Закону України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення»підприємці належать до зайнятого населення. Підпунктом «є»пункту 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що держава гарантує виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Оскільки ОСОБА_1 отримав статус безробітного незаконно, виплачена йому сума допомоги по безробіттю підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості, вул. Жовтневої революції, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (банківські реквізити: р/р 37171001000515 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20907848) безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1630,15 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна