Постанова № 27561703, 10.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2012 р. Справа № 2а-4716/12/1470

м. Миколаїв

15:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Кравчука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54031

доВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області, вул. Декабристів, 41/23, оф.800, м. Миколаїв, 54020 провизнання дій відповідача неправомірними; визнання постанови від 23.07.2012 ВП № 31435569 нечинною, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (надалі -позивач) 10.09.2012 звернулась до адміністративного суду з позовною заявою, що містила вимоги:

1. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (надалі -відповідач) неправомірними, а його постанову ВП № 31435569 від 23.07.2012 про прийняття до виконання виконавчого провадження нечинною.

2. Зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 3632 від 18.09.2008 за заявою ПАТ «Кредитпромбанк»від 17.02.2012 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності позивачу, у зв'язку з пропуском строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою від 04.10.2012 суд прийняв до розгляду змінені позовні вимоги:

1. Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (надалі -відповідач) неправомірними, а його постанову ВП № 31435569 від 23.07.2012 про прийняття до виконання виконавчого провадження нечинною.

2. Зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 3632 від 18.09.2008 за заявою ПАТ «Кредитпромбанк»від 17.02.2012 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності позивачу, у зв'язку з письмовою відмовою ПАТ «Кредитпромбанк»залишити арештоване майно (квартиру АДРЕСА_1) за собою.

В судовому засіданні представник позивача письмово відмовився від другої позовної вимоги, в зв'язку з чим суд ухвалою закрив провадження у справі в частині зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_4 № 3632 від 18.09.2008 за заявою ПАТ «Кредитпромбанк»від 17.02.2012 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності позивачу, у зв'язку з письмовою відмовою ПАТ «Кредитпромбанк»залишити арештоване майно (квартиру АДРЕСА_1) за собою.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала (ар. с. 54-55), що відповідач при винесенні 23.07.2012 постанови ВП № 31435569 про прийняття до виконання виконавчого провадження порушив вимоги статті 6 і пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження»(надалі -Закон № 606). Також позивач просила визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідач надав письмові заперечення (ар. с. 25-27), в яких вказав на безпідставність позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 10.10.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

23.07.2012 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчук А.О. прийняв до виконання виконавче провадження № 31545569, що було відкрито 22.02.2012 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008 нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3. Про прийняття до виконання виконавчого провадження відповідач виніс постанову (надалі -Постанова від 23.07.2012, ар. с. 7).

Як вказала позивач, Постанову від 23.07.2012 вона отримала 06.08.2012. Цей факт представником відповідача не заперечувався.

15.08.2012 позивач в порядку цивільного судочинства звернулась із скаргою на дії державного виконавця (в якій просила визнати Постанову від 23.07.2012 такою, що не підлягає виконанню) до Ленінського районного суду м. Миколаєва (ар. с. 51-53).

Ухвалою від 22.08.2012 Ленінський районний суд м. Миколаєва, з посиланням на частину 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, частину 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_3 на дії відповідача (ар. с. 9).

Як вказала позивач, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.08.2012 вона отримала 03.09.2012.

До Миколаївського окружного адміністративного суду позивач звернулась 10.09.2012, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України 10-денного строку.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд встановив, що 29.10.2008 державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову № 9708893 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008 приватним нотаріусом ОСОБА_4, про стягнення з позивача на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 156539,91 грн. (ар. с. 11).

28.09.2011 державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, на підставі пункту 3 частини 1 статті 47, статті 50 Закону № 606, повернув ПАТ «Кредитпромбанк»виконавчий документ (виконавчий напис нотаріуса), про що виніс постанову № 18837371 про повернення виконавчого документа стягувачеві (ар. с. 12). Як вказано у цій постанові, стягувач листом 06.06.2011 № 12/654 повідомив про неможливість залишення арештованого майна (квартири) за собою.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

22.02.2012 державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову № 31435569 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008 приватним нотаріусом ОСОБА_4, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ар. с. 13). Ця постанова була винесена на підставі заяви ПАТ «Кредитпромбанк»від 14.02.2012 № 12/142 (ар. с. 29). Копію постанови позивач отримала 29.03.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ар. с. 35).

На думку позивача, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при відкритті виконавчого провадження 22.02.2012 порушив пункт 1 частини 1 статті 26 Закону № 606. Як стверджував позивач, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції мав відмовити у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого напису до виконання.

10.07.2012 в. о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області виніс постанову № 11-59/5/417 про передачу матеріалів виконавчого провадження (ар. с. 38), згідно з якою матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18.09.2008 приватним нотаріусом ОСОБА_4, були передані з Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Відповідно до пункту 6.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, у якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу державної виконавчої служби, до якого передано виконавче провадження. Саме таку постанову (про прийняття виконавчого провадження до виконання) виніс 23.07.2012 відповідач.

Позивач вважає, що оскільки постанова від 22.02.2012 № 31435569 про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції незаконно, відповідач також порушив вимоги Закону № 606, оскільки прийняттям до виконання виконавчого провадження підтвердив законність відкриття виконавчого провадження.

Доказів того, що постанова від 22.02.2012 № 31435569 про відкриття виконавчого провадження була скасована, позивач не надала.

На думку суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Предметом розгляду у цій справі є законність дій і постанови відповідача від 23.07.2012.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Межі повноважень відповідача визначені, зокрема, Законом № 606, який не містить обов'язку державного виконавця при отриманні матеріалів виконавчого провадження перевіряти законність і обґрунтованість постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилання позивача на те, що відповідач, на підставі пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 606, був зобов'язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження, суд вважає недоречними, оскільки вказана норма не підлягає застосуванню після того, як виконавче провадження було відкрито.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 11 жовтня 2012 року.