Постанова № 27561320, 27.09.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 2a-1946/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представників позивача - Кацевича В.К., Савчука О.Є., Пасенка С.А.

представника відповідача - Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 000008221 від 05.04.2012 року, № 000009221 від 05.04.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "555-ТМ" звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 000008221 від 05.04.2012 року, № 000009221 від 05.04.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про безтоварність і нікчемність фінансово-господарських операцій позивача із ТОВ "Інтерагро 2007" і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та протиправно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 299217,00 грн., з них за основним платежем на суму 199478,00 грн., за штрафними санкціями - 99739,00 грн. та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35500,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "555-ТМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 24/22-0/35170272 від 26.03.2012 року, у якому зазначено про порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2, п.2.1, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.4, п.200.6 ст.200, п.201.4, п.201.6,п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18/935, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в загальній сумі 199478,00 грн., в тому числі по періодах: серпень 2011 року - в сумі 83311,00 грн., грудень 2011 року - в сумі 113167,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року), в сумі 35500 грн. (а.с.29-90).

Зокрема перевіркою встановлено, що у відповідності до договорів купівлі-продажу № 29/06/435 від 29.06.2011 року та № 10910/355 від 02.03.2010 року, в липні-серпні 2011 року позивачем придбано у ТОВ "Інтерагро 2007" цукор білий кристалічний на суму 1286100,00 грн., в тому числі ПДВ - 214350,01 грн. та у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 кавуни на суму 111844,61 грн., в тому числі ПДВ - 18640,77 грн., відповідно. Згідно даних бухгалтерського обліку цукор та кавуни ТзОВ "555-ТМ" реалізовано кінцевим споживачам, оплата якими здійснювалася через касові апарати, що відображено в контрольних стрічках книги обліку розрахункових операцій.

У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, господарські операції між ТзОВ "555-ТМ" та ТОВ "Інтерагро 2007" і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 є операціями без мети настання реальних наслідків та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Також, в ході перевірки встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем віднесено суму податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними на загальну суму 1292,00 грн. та невірно відображено перенесення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в загальній сумі 695,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 000008221 від 05.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 299217,00 грн., з них за основним платежем на суму 199478,00 грн., за штрафними санкціями - 99739,00 грн. (а.с.25) та № 000009221 від 05.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35500,00 грн.(а.с.27).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, платник податку - покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 27.09.2007 року ТзОВ "555-ТМ" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради як юридична особа, 28.09.2007 року взяте на податковий облік в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області, є платником податків, в тому числі податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу № 29/06/435 від 29.06.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ "Інтерагро 2007", останнє зобов'язується передати у власність покупця цукор білий кристалічний, а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (а.с.94).

В підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано належним чином оформлені податкові накладні № 168 від 01.07.2011 року, № 169 від 07.07.2011 року, № 170 від 09.07.2011 року, № 171 від 13.07.2011 року, № 172 від 16.07.2011 року, № 282 від 25.07.2011 року, № 173 від 26.07.2011 року, видаткові накладні № 42 від 01.07.2011 року, № 78 від 07.07.2011 року, № 89 від 09.07.2011 року, № 1 від 13.07.2011 року, № 119 від 16.07.2011 року, № 156 від 26.07.2011 року, № 441 від 03.08.2011 року (а.с.97-110), відповідно до яких позивачем придбано у ТОВ "Інтерагро 2007" цукор білий на загальну суму 1286100,00 грн., в т.ч. ПДВ 214350,01 грн. Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтерагро 2007", що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (а.с. 121-123, 127).

Транспортування зазначеної продукції здійснювалось ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ТОВ "Віко-Транс", про що зазначено у акті перевірки та підтверджено позивачем наданими контрактом № 22/03/10 від 01.03.2011 року, договорами на транспортно-експедиційне обслуговування № 362 від 01.03.2011 року, № 10/454 від 10.07.2011 року, № 384 від 06.05.2011 року, контрактами-замовленнями, рахунками, актами про виконання транспортно-експедиційних послуг, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними (а.с.148-172, 177-183).

Отриманий цукор використано ТзОВ "555-ТМ" в господарській діяльності - реалізовано кінцевим споживачам, оплата якими здійснювалася через касові апарати, що відображено в контрольних стрічках книги обліку розрахункових операцій і не заперечується відповідачем.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 10910/355 від 02.09.2010 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, ОСОБА_5 зобов'язується передати у власність покупця овочі, фрукти, масляничні культури та баштанову продукцію, а ТзОВ "555-ТМ" зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (а.с.111).

В підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано належним чином оформлені податкові накладні № 299 від 08.08.2011 року, № 339 від 15.08.2011 року, № 369 від 20.08.2011 року, № 401 від 26.08.2011 року, видаткові накладні № ББ-000589 від 08.08.2011 року, № Бб-000629 від 15.08.2011 року, № ББ-000659 від 20.08.2011 року, № ББ-000691 від 26.08.2011 року (а.с.113-120), відповідно до яких позивачем придбано у ФОП ОСОБА_5 кавуни на загальну суму 111844,61 грн., в т.ч. ПДВ 18640,77 грн. Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (а.с. 124-126,128).

В судовому засіданні встановлено, що транспортування товару здійснювалось продавцем, в підтвердження чого позивачем надано суду товарно-транспортні накладні (а.с.173-176).

Отримані кавуни використано ТзОВ "555-ТМ" в господарській діяльності - реалізовано кінцевим споживачам, оплата якими здійснювалася через касові апарати, що відображено в контрольних стрічках книги обліку розрахункових операцій і не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що підставами для нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інтерагро 2007" стали висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інтерагро 2007" № 98/231/36552068 від 15.02.2012, проведеної ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області, про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Інтерагро 2007" з підстав відсутності у одного з постачальників товарів ТОВ "Інтерагро 2007" - ТзОВ "Агроторг-К" в червні-вересні 2011 року умов для здійснення господарської діяльності щодо купівлі, перевезення, зберігання, відвантаження та реалізації товарно-матеріальних цінностей в силу відсутності персоналу, транспортних засобів, приміщень та неможливості здійснення директором ТзОВ "Агроторг-К" господарської діяльності за станом здоров'я, а також відсутності згідно податкової звітності у ТОВ "Інтерагро 2007" складських, торгівельних, виробничих і інших приміщень.

Підставами для нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 стали висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 № 499/1745/НОМЕР_1 від 25.11.2011 року, проведеної ДПІ у м. Рівне, про неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_5 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, ненадання ним до перевірки доказів щодо перевезення товару, його зберігання.

Тобто, орган державної податкової служби в акті перевірки ТзОВ "555-ТМ" твердження про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями із ТОВ "Інтерагро 2007", ФОП ОСОБА_5 в липні-серпні 2011 року обґрунтовує висновками зазначених вище актів перевірок ДПІ інших регіонів. Проте, як слідує із змісту цих актів, наведені у них твердження сформовані на підставі податкової звітності, комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, баз даних, висновків актів перевірок інших суб'єктів господарювання, без дослідження реальності здійснення операцій. Фактично податкові органи інших регіонів прописують у актах перевірок нікчемність всіх договорів, укладених ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5 посилаючись на статті 203, 215, 216, 228 ЦК України, не встановивши цього по відношенню до ТзОВ "555-ТМ". А тому, суд вважає, що акти перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5 не є беззаперечними доказами у даній адміністративній справі, а посилання відповідача на дані акти як на обставину, яка обґрунтовує правомірність і підставність виключення із складу податкового кредиту позивача 232992,00 грн. та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, є безпідставними.

Крім цього, враховуючи індивідуальний характер правовідносин господарюючого суб'єкта та Держави Україна в сфері оподаткування, суд вважає, що акт перевірки суб'єкта господарювання і його висновки не є обов'язковими для інших платників податків, оскільки будь-який акт перевірки платника податків складається виключно з метою його розгляду керівником органу державної податкової служби для вирішення питання про прийняття або неприйняття відповідного рішення стосовно конкретного платника податків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії", зокрема, зазначено, що у разі застосування негативних насідків до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Будь-яких доказів недобросовісності позивача, як платника податків податковим органом суду не подано.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про безтоварність операцій ТзОВ "555-ТМ" із зазначеними контрагентами з підстав відсутні у них необхідних можливостей для поставки товарів. Адже, відсутність штату працівників по основному місцю праці, транспортних засобів та виробничих і складських приміщень не є належним доказом неможливості реального здійснення господарських операцій, оскільки діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту, приміщень у інший спосіб, зокрема шляхом укладення цивільно-правових та господарських договорів. Крім того, транспортування товару від ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5 до ТзОВ "555-ТМ" підтверджено в судовому засіданні товарно-транспортними накладними та іншими документами.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ТзОВ "555-ТМ", формування витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Інтерагро 2007", ФОП ОСОБА_5 укладені договори купівлі-продажу продукції.

На виконання вказаних договорів ТОВ "Інтерагро 2007", ФОП ОСОБА_5 виписали податкові накладні на суми вартості придбаних позивачем цукру і кавунів. Як встановлено в ході розгляду справи, ТзОВ "555-ТМ" проводився розрахунок із даними контрагентами, отримані цукор та кавуни позивачем використано у своїй господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Інтерагро 2007", ФОП ОСОБА_5 були включені до ЄДРПОУ, а також мали в наявності свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтерагро 2007", ФОП ОСОБА_5, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем у липні 2011 року цукру в ТОВ "Інтерагро 2007", у серпні 2011 року кавунів у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, про добросовісність дій платника податку ТзОВ "555-ТМ", яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5, то суд вважає, що вказані висновки є невірними, виходячи з наступного.

Підставою недійсності правочину (стаття 215 ЦК України) є недодержані в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Відповідачем не доведено невідповідності змісту зазначених вище договорів купівлі-продажу № 29/06/435 від 29.06.2011 року та № 10910/355 від 02.09.2010 року вимогам цивільного законодавства. Навпаки, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договорів позивач і його контрагенти не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали їх.

Отже, доводи відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5 є безпідставними.

Віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними в розмірі 1292,00 грн. та невірне відображення перенесення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в загальній сумі 695,00 грн., позивачем в судовому засіданні визнано, у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому відповідно до статті 72 КАС України вони звільняються від доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в частині визначення грошового зобов'язання та зменшення розміру від'ємного значення по господарських операціях із ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5

Приймаючи до уваги те, що відповідач при розрахунку грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість і визначені суми штрафних санкцій безпідставно прийшов до висновку про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Інтерагро 2007" і ФОП ОСОБА_5 і, як наслідок, неправильно визначив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що підлягає зменшенню, розмір штрафних санкцій, а суд не може підміняти собою державний орган і самостійно нараховувати суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 000008221 від 05.04.2012 року, № 000009221 від 05.04.2012 року слід визнати протиправними та скасувати в цілому.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби за № 000008221 від 05.04.2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби за № 000009221 від 05.04.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "555-ТМ" (ідентифікаційний код 35170272) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 02.10.2012 року.