Постанова № 27560868, 21.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/10133/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Воробцов Р.С. - довір. Від 03.10.2012 року № 2432

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»

до відповідача Відділу Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області

третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області

про визнання незаконними дій, спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання незаконними дій щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження, зобов'язання зупинити виконавче провадження.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідач - ВДВС Вугледарського міського управління юстицію незаконно відмовив у зупиненні виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», оскільки ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», тому виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає, що відмова у зупиненні виконавчого провадження спричинила порушення норм чинного законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» зареєстроване як юридична особа рішенням Вугледарської міської ради за юридичною адресою: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 34032208).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року у справі № 2а/0570/13454/2011 задоволена позовна заява Управління Пенсійного фонду в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1990181 грн. 36 коп.

09.11.2011 року ВДВС Вугледарського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження про стягнення на користь УПФУ в м. Вугледарі Донецької області з Державного підприємства «Південнодонбаське № 1» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1990181 грн. 36 коп.

10.07.2012 року ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» звернулось до ВДВС Вугледарського міського управління юстиції з заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з внесенням підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

24.07.2012 року ВДВС Вугледарського міського управління юстиції надало відповідь, згідно з якою відмовив у зупиненні виконавчого провадження на підставі п. 7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати незаконними дії щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження та зобов'язати зупинити виконавче провадження.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Тобто, Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) встановлений обов'язок державної виконавчої служби у випадку включення підприємства до Реєстру паливно - енергетичного комплексу та участі у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону зупиняти виконавче провадження стосовно такого боржника.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначені види заборгованості, виконавчі провадження зі стягнення яких не зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, а саме, виконавче провадження не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

З метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості прийнятий Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно п.1.3 ст.1 цього Закону учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Як зазначалось раніше, ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» включене до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу та бере участь у погашені заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Нормами цього Закону визначене поняття заборгованості, а саме, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Тобто, з аналізу норм зазначеного Закону вбачається, що його дія поширюється на підприємства, які включені до Реєстру паливно - енергетичних підприємств та суб'єктів господарської діяльності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії та податкового боргу.

Як зазначалось раніше, виконавче провадження, яке просить зупинити позивач, стосується стягнення на користь УПФУ в м. Вугледарі Донецької області з Державного підприємства «Південнодонбаське № 1» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1990181 грн. 36 коп.

Оскільки позивач не відноситься до учасників розрахунків за енергоносії, борг, щодо стягнення якого відмовлено у зупиненні виконавчого провадження, не є боргом у сфері енергопостачання або енергоспоживання та не є податковим боргом, виник внаслідок несплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ст. 2, ст. 7-15, ст.17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Відділу Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання незаконними дій, спонукання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 21.11.2012 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.