Постанова № 27560748, 04.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/5599/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.

за участю сторін:

від позивача -Лагода О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»(далі - УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ») до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -Лівобережна МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної МДПІ в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0103822301 від 11.05.2012, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток на 503418 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №1265/22/30166282 від 02.04.2012. На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, безпідставними та зробленими без урахування доказів, наданих товариством під час перевірки. За таких обставин, винесене податкове повідомлення-рішення відповідача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом били виявлені з боку позивача порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, було винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток. Крім того, перевірка була проведена відповідно до вимог законодавства, а тому позовні вимоги УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить його розписка у матеріалах справи. Причин свого неприбуття у судове засідання суду не повідомляв.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направленнь від 13.02.2012 року №120, №125, №124 від 27.02.2012 №151, виданих Лівобережна МДПІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі п. 75.1, ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна перевірка УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №1265/22/30166282 від 02.04.2012.

Актом перевірки №1265/22/30166282 від 02.04.2012 встановлено порушення УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97 (зі змінами та доповненнями), п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 503418 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 81325 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 210590 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 56995 грн., за 4 квартал 2011 року 154508 грн.

На підставі акту перевірки Лівобережною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0103822301 від 11.05.2012, відповідно до якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 503418 грн. та накладено штрафні санкції у сумі 2 грн.

Суд вважає таке податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ необґрунтованим та протиправним з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки №1265/22/30166282 від 02.04.2012, висновку щодо заниження УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»податку на прибуток податковий орган дійшов на підставі того, що товариством було безпідставно віднесено до валових витрат суму від вартості отриманих робіт (наданих послуг) в розмірі 2160485,91 грн., в тому числі: по договору субпідряду №DLWE11-197/T від 07.10.2010, укладеного з ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ», у сумі 1786454,98 грн., в т.ч. ПДВ 297742,49 грн.; по договору підряду №15/07-11 від 15.07.2011, укладеного з ТОВ «Югтепломонтаж», у сумі 531328,10 грн., в т.ч. ПДВ 88554,68 грн.; по договору субпідряду №DLWE11-168/ЗЛ від 01.11.2011, укладеного з ПТПК «ЗОЛОТОЙ ЛЕВ»у сумі 274800 грн., в т.ч. ПДВ 45800 грн.

Податковий орган вважає, що первинні документи, а саме акти здачі-прийняття виконаних робіт, які були надані УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»під час перевірки в підтвердження правомірності віднесення до валових витрат вартості робіт по вищенаведеним договорам, не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують публічний порядок, а тому вартість отриманих робіт є не підтвердженою та не може відноситись до валових витрат.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд керувався положеннями ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв до 01.04.2011), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1 ст. 5 цього ж закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, положеннями п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв до 01.04.2011), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються в тому числі із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та які включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями п. 2 ст. 3 цього ж закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат суму від вартості отриманих робіт за вищенаведеними договорами та на підтвердження факту здійснення господарських операцій по цим договорам позивачем були надані суду належно завірені копії наступних документів, які залучені до матеріалів справи.

Так, по договору субпідряду №DLWE11-197/T від 07.10.2010, укладеного з ТОВ «ТЕХЕНЕРГОХІМ», були надані копії: договору №DLWE11-197/T від 07.10.2010 та графіків виконання робіт по цьому договору; актів здачі-прийняття виконаних робіт(наданих послуг) №3 від 28.02.2011 на суму 202815,73 грн., у т.ч. ПДВ 22802,62 грн. №4 від 28.02.2011 на суму 187546,46 грн., у т.ч. ПДВ 31257,74 грн. №12 від 31.05.2011 на суму 281381,90, в т.ч. ПДВ 46896,98 грн. №11 від 31.05.2011 на суму 125968,26 грн., в т.ч. ПДВ 20994,71 грн. №8 від 31.05.2011 на суму 310293,05 грн., в т.ч. ПДВ 51715,51 грн. №6 від 31.05.2011 на суму 381086,99 грн., в т.ч. ПДВ 64514,50 грн. №10 від 30.08.2011 на 297362,59, в т.ч. ПДВ 49560 грн.; довідки щодо вартості виконаних робіт за переліченими актами.

Як вбачається з акту перевірки, вище перелічені документи були надані УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»до податкового органу під час проведення перевірки.

Також, позивач надав суду копії банківських виписок з рахунку та платіжні доручення, які підтверджують оплату за виконані та прийняті послуги по договору субпідряду №DLWE11-197/T від 07.10.2010, а саме: №6731 від 28.03.2011 на суму 187546,46 грн.; №6732 від 28.03.2011 на суму 202815,73 грн.; №6733 від 28.03.2011 на суму 17563,43 грн.; №7334 від 20.06.2011 на суму 1098730,20 грн.; №7321 від 21.06.2011 на суму 17392,58 грн.; №7353 від 23.06.2011 на суму 997417,32 грн.; №7486 від 07.07.2011 на суму 481658,57 грн.; №7818 від 25.08.2011 на суму 261270,91 грн.; №8123 від 19.09.2011 на суму 200000 грн.; №8564 від 27.10.2011 на суму 152000 грн.; №9398 від 28.12.2011 на суму 5487,27 грн.

Крім того судом встановлено, що договір субпідряду №DLWE11-197/T від 07.10.2010 був укладений в межах та на виконання договору підряду №2801515 від 09.02.2009, укладеного між УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»та ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», предметом якого є виконання робіт з реконструкції та відновлення продуктивності хімводоочищення теплоелектроцентралі пароповітрядувної станції.

На підтвердження даного факту представник позивача надав суду копії договору підряду №2801515 від 09.02.2009, додаткових угод до нього, та додатків до договору щодо визначення ціни послуг які надаються.

Що стосується договору підряду №15/07-11 від 15.07.2011, укладеного з ТОВ «Югтепломонтаж», то позивач надав суду копії: актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №б/н від 31.10.2011 на суму 203752,92 грн., в т.ч. ПДВ 33958,82 грн., №б/н від 16.12.2011 на суму 101376,89 грн., в т.ч. ПДВ 16896,15 грн., №б/н від 29.12.2011 на суму 150317,42 грн., в т.ч. ПДВ 25052,90 грн., №б/н від 29.12.2011 на суму 16228,32 грн., в т.ч. ПДВ 2704,72 грн., №б/н від 29.12.2011 на суму 59652,55 грн., в т.ч. ПДВ 9942,09 грн.; довідки щодо вартості виконаних робіт за переліченими актами.

З матеріалів справи вбачається, що вище перелічені документи були також надані УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»до податкового органу для підтвердження понесених витрат під час проведення перевірки.

Прийняті роботи по договору підряду №15/07-11 від 15.07.2011 за вищенаведеними актами були оплачені УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»відповідно до платіжних доручень: №419 на суму 30000 грн. від 31.08.2011; №9388 від 28.12.2011 на суму 152000 грн.; №9281 від 26.12.2011 на суму 125000 грн.; № 9120 від 09.12.2011р. на суму 25000 грн.; № 8971 від 01.12.2011 на суму 50000 грн.; №8886 від 25.11.2011р. на суму 50000 грн.; №8614 від 27.10.2011р на суму 30000 грн.; № 8531 від 25.10.2011 на суму 15000, грн.; №8230 від 29.09.2011р на суму 30000 грн.; №7785 від 19.09.2011р на суму 20000 грн.; №8691 від 07.11.2011 на суму 58000 грн., копії яких були надані

Крім того, судом встановлено, що договір підряду №15/07-11 від 15.07.2011, був укладений на виконання договору №499/ТЕЦ-5-11 від 31.03.2011, у кладеного між УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»та АЕК «Київенерго», предметом якого є було постачання обладнання для реконструкції хімічної водоочистки шляхом застосування технології ультрафільтрації та електородеонізації з виконанням проектних. Будівельно-монтажних, пусконаладжувальних робіт, а також навчання персоналу.

Копії договору підряду №15/07-11 від 15.07.2011, додаткових угод до нього, сертифікації, календарний план виконання робіт, та технічної пропозиції по договору були надані позивачем суду та долучені до матеріалів справи

Що стосується договору №DLWE11-168/ЗЛ від 01.11.2011, укладеного з ПТПК «ЗОЛОТОЙ ЛЕВ»,на підтвердження виконання цього договору та на підтвердження понесених витрат по цьому договору позивачем було надано суду копії: договору №DLWE11-168/ЗЛ від 01.11.2011; акта приймання виконаних робіт від 29.12.2011 на сум 274800 грн., у т.ч. ПДВ 45800 грн.; а також платіжні доручення, якими підтверджується оплата наданих за договором послуг: №9357 від 27.12.2011 на суму 60000 грн.; №9285 від 26.12.2011 на суму 100000 грн.; №9182 від 15.12.2011 на суму 32360 грн.; №8685 від 07.11.2011 на суму 82440 грн.

З матеріалів справи вбачається, що договір підряду №DLWE11-168/ЗЛ від 01.11.2011 був укладений на виконання договору №1087/з від 26.01.2010, укладеного між УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»та ЗАТ «Кримський титан», за яким позивач зобов'язався виконати технічну документацію, виготовити та здійснити поставку обладнання та комплектуючі для устаткування водопідготовки знесоленої води.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем докази, виходячи з аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 2160485,91 грн.(без ПДВ) понесені по договорам підряду №DLWE11-197/T від 07.10.2010, №15/07-11 від 15.07.2011, №DLWE11-168/ЗЛ від 01.11.2011 є підтвердженими, а тому правомірно віднесені до валових витрат у перевіряємому податковим органом періоді.

Крім того, досліджуючи акти здачі-прийняття виконаних робіт, які були надані позивачем під час проведення перевірки, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам встановленим ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є такими, що містять відомості про господарські операції та відносяться до первинних документів, які є підставою для формування податкової звітності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0103822301 від 11.05.2012 Лівобережної МДПІ, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 503418 грн. та накладено штрафні санкції у сумі 2 грн., є необґрунтованим та протиправним.

Положеннями ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0103822301 від 11.05.2012, а тому позовні вимоги УР ТОВ «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ»підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується нормами ст. 94 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжних доручень №10535 від 08.05.2012, №10728 від 29.05.2012 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2120,00 грн.

Таким чином, у даному випадку суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати у розмірі 2120,00 грн.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0103822301 від 11.05.2012, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 503418 грн. та накладено штрафні санкції у сумі 2 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОТЕХ-ІНЖИНІРІНГ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2120,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 09 жовтня 2012 року.

Суддя О.С. Луніна