Ухвала суду № 27547638, 09.10.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №10/2690/2014/2012 Головуючий в 1 інстанції Волокітіна Н.Б.

Категорія - ст. 165КПК України Доповідач Єфімова О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - Єфімової О.І.,

суддів - Бартащук Л.В., Коваль С.М.,

за участю прокурора - Турика М.П.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, із застосуванням на підставі ст. 85 КПК України відеоконференції із Київським СІЗО ДДУ ПВП у м. Києві та Київській області, апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою застосований обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, з вищою освітою, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимому,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України.

Згідно з постановою, суд, врахувавши дані про особу обвинуваченого, який знаходився у міжнародному розшуку, а також тяжкість інкримінованого йому злочину, прийшов до висновку про обґрунтованість доводів слідчого, викладених у поданні.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник обвинуваченого в апеляції просить її скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування свого прохання апелянт зазначає, що висновки суду про наміри обвинуваченого, перебуваючи на волі, ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі не підтверджуються матеріалами справи, а сама лише тяжкість інкримінованого йому злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Захисник вказує на те, що ОСОБА_2, який являється громадянином Ізраїлю та проживає в даній країні, не був належним чином повідомлений про порушення щодо нього кримінальної справи, в силу чого не міг виконати своїх процесуальних обов'язків та з'явитися до слідчого. При цьому, органом досудового слідства не застосовувались належні заходи з метою встановлення місця перебування обвинуваченого, родичі якого постійно мешкають у місті Києві.

Крім того, апелянт звертає увагу на дані про особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання та реєстрації, незадовільний стан здоров'я, у зв'язку із чим потребує лікування, що у своїй сукупності свідчить про те, що інший альтернативний вид запобіжного заходу може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які просили задовольнити апеляцію та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, пояснення прокурора, який проти задоволення апеляції захисника заперечував і просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінальної та судової справ, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 липня 2009 року прокурором Шевченківського району м. Києва порушено кримінальну справу № 60-3321 за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом обману з використанням завідомо підроблених документів коштами АБ «Синтез» за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України.

15 грудня 2009 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Того ж дня винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого.

17 грудня 2009 року винесено постанову про оголошення обвинуваченого в розшук.

27 січня 2010 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 і його доставку в суд під вартою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

19 березня 2010 року Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві обвинуваченого оголошено в міжнародний розшук.

06 липня 2012 року Октябрським РУВС м. Мінська ОСОБА_2 було затримано.

Того ж дня постановою прокурора Октябрського району м. Мінська щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

10 липня 2012 року слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві звернувся до Шевченківського районного суду м. Києві в порядку ст. 165КПК України з поданням, погодженим із заступником прокурора Шевченківського району м. Києва, про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у зв'язку із тим, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, постійного місця роботи немає та був оголошений у розшук.

11 липня 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Генеральною прокуратурою Республіки Білорусь задоволено запит Генеральної прокуратури України № 14/2/1-32539-12 про видачу ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України.

28 вересня 2012 року ОСОБА_2 прибув до Київського СІЗО із СІЗО № 1 із м. Мінськ Республіки Білорусь.

01 жовтня 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у виді взяття під варту, обраний Шевченківським районним судом м. Києва 11 липня 2012 року.

Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються на наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно зі ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

З постанови та протоколу судового засідання вбачається, що наведені у поданні слідчого доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції. При цьому, вислухано пояснення обвинуваченого, його захисника, прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, та з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Між тим, задовольняючи подання, суд не перевірив наведені слідчим підстави з точки зору їх достатності для застосування даного виду запобіжного заходу, а також не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наміри обвинуваченого перешкодити встановленню істини у справі чи продовжити злочинну діяльність. Тобто висновки суду першої інстанції про необхідність застосування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ґрунтуються на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Дані обставини, в порушення вимог ст. 150 КПК України, не були належним чином досліджені та враховані судом першої інстанції.

Вказівка суду про те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може бути необхідною підставою для законного тримання особи під вартою, проте за відсутності інших, передбачених законодавством, умов є недостатнім обґрунтуванням для застосування даного виду запобіжного заходу, оскільки підлягає оцінці у сукупності із іншими даними, які свідчать про ризики переховування особи від правосуддя.

За час провадження кримінальної справи на ОСОБА_2 не покладалися обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законом України. А тому твердження, наведені у поданні та постанові, про спроби або наміри обвинуваченого ухилитися від слідства і суду, є необґрунтованими.

Також, непереконливими є посилання про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, перешкодити встановленню істини у справі і виконанню процесуальних рішень, оскільки відповідні дані на користь таких висновків слідчого і суду, відсутні.

Крім того, в порушення вимог ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд не з'ясував можливість обрання ОСОБА_2 іншого альтернативного виду запобіжного заходу, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 148, 150 КПК України, вимог ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини про необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при чому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не моду оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

З урахуванням наведеного, суду першої інстанції під час розгляду подання слідчого належало з'ясувати доцільність тримання ОСОБА_2 під вартою до судового розгляду справи, що забезпечило б його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, а також можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого виду запобіжного заходу.

З огляду на викладене, в межах провадження даної кримінальної справи, колегія суддів не вбачає необхідності обмеження права особи на свободу, яке передбачене ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а тому постанову суду першої інстанції слід скасувати, та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 12 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 204 000 гривень, і є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 149, 154, 165, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року, якою щодо ОСОБА_2 застосований обраний запобіжний захід у виді взяття під варту, скасувати.

Обрати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі дванадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 204 000 гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 внести протягом п'яти діб з дня обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою, визначеної суми коштів на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві , код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104), та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 149КПК України:

з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа; повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, роз'яснивши про можливість його повернення негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.

Роз'яснити ОСОБА_2, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави у визначений термін, є підставою для розгляду питання про обрання щодо ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати у ОСОБА_2 розписку.

Контроль за виконанням ухвали Апеляційного суду міста Києва покласти на прокурора Шевченківського району міста Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.СУДДІ:

__ ____ ____

Єфімова О.І. Коваль С.М. Бартащук Л.В.