Постанова № 27546408, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1912/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, заборону вчиняти дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Дніпрорембудсервіс»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби «Надалі за текстом -«Васильківська ОДПІ»щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р. Позивач також просив заборонити відповідачеві використовувати факти, викладені у згаданому акті перевірки, та вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»інформацію про результати перевірки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.02.2012 р. головою комісії з проведення реорганізації Васильківської ОДПІ на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України видано наказ № 152-П «Про призначення позапланової невиїзної перевірки».

За даними акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.»№ 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р. перевірку проведено у період з 23.02.2012 р. по 24.02.2012 р.

Згідно висновків цього акту позивачем, зокрема, порушено ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності дій Васильківської ОДПІ, які полягали у проведенні позапланової документальної невиїзної документальної перевірки ПП «Дніпрорембудсервіс».

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Вичерпний перелік підстав проведення документальних перевірок визначено статтею 78 ПК України.

За змістом пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В порушення наведених вимог ПК України наказ № 152-П від 23.02.2012 р. не містить посилань на обставини, що стали підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки та не направлявся позивачеві у встановлений законом спосіб.

Помилковим є висновок суду попередньої інстанції про те, що незважаючи на наведені порушення дії Васильківської ОДПІ є правомірними, оскільки факт направлення позивачеві наказу про призначення перевірки не вплинув би на результати контрольного заходу.

Прогнозування можливих результатів перевірки у випадку виконання органом державної податкової служби приписів чинного законодавства не є предметом спору у цій справі.

Відповідно ж до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Вказані положення ПК України кореспондуються із частиною другою статті 19 Конституції України згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судова колегія також вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано вдався до аналізу укладених позивачем правочинів та надав їм передчасну юридичну оцінку, дійшовши висновку про їх нікчемність.

Питання відповідності згаданих правочинів нормам Цивільного кодексу України виходить за межі заявлених позовних вимог.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (надалі за текстом -«Порядок»), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль з дотримання якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584/2011 до основних завдань Державної податкової служби України віднесено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Згідно пункту 5 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За змістом пункту 6 Порядку у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Із наведеного випливає, що питання щодо нікчемності (товарності) правочинів, а також дотримання платником податків вимог Цивільного кодексу України може бути висвітлено податковим органом у описовій частині акта, а не у його висновках, оскільки контроль за дотриманням цивільного законодавства не покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на викладене судова колегія, у світлі своєї власної оцінки обставин справи, погоджується з висновками та мотивування скаржника щодо протиправності дій Васильківської ОДПІ при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, а відтак і щодо відображення її висновків в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

В частині позовних вимог про заборону відповідачеві використовувати факти, викладені в акті перевірки, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 Порядку акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, констатація незаконності проведення перевірки має наслідком неможливість використання її результатів, як таких, що одержані з порушенням закону.

Отже, наведена вимога не потребує окремого вирішення шляхом зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Оскільки ухвалене у справі судове рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»за результатами якої складено акт № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р.

Зобов'язати Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Дніпрорембудсервіс»оформленої актом № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.