Рішення № 27541532, 15.11.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2012 р.Справа № 10/5025/1681/11

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Головуючого судді Яроцького А.М., судді Радчені Д.І., судді Смаровоза М.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський РЕМ м. Кам'янець-Подільський

до комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 929 593,56 грн., з яких 57 238,22 грн. - інфляційні нарахування, 44011,53 грн. - 3% річних, 52 324,53 грн. - пеня, 776 019,28 грн. заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії.

Представники сторін:

від позивача: Гріх Л.В.- представник за довіреністю №3845 від 29.12.2011р.

від відповідача: Лошатецький В.В. - представник за довіреністю №19 від 21.11.2011р. (в судовому засіданні 12.11.2012р.)

Семенов С.В. - представник за довіреністю №1576 від 18.08.2012р. (в судовому засіданні 12.11.2012р.)

Ганущак Т.В. - представник за довіреністю №2842 від 01.07.2011р.

Рішення приймається 15.11.2012р., оскільки в судовому засіданні 12.11.2012р. оголошувалась перерва. У судовому засіданні 15.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд, враховуючи заяви про зменшення позовних вимог, які прийняті судом, стягнути з відповідача 2244342,86 грн., з яких 1241166,36 грн. заборгованості за активну електроенергію, 57238,22 грн. інфляційних нарахувань, 44011,53 грн. 3% річних, 52324,53 грн. пені, 849602,22 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06 грудня 2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 березня 2012 року, позов задоволено.

В послідуючому постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2012р. рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2012р. у справі № 10/5025/1681/11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Скасовуючи рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2012р. у справі № 10/5025/1681/11 Вищий господарський суд України визначив, що при новому розгляді даної справи суду першої інстанції слід встановити правову природу включених позивачем до рахунків-фактур за спірний період додаткових витрат та встановити наявність чи відсутність обов'язку відповідача по їх оплаті, а також розглядаючи вимоги про стягнення заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, встановити сумарне середньомісячне споживання відповідачем активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці та розмір коефіцієнту, який необхідно застосовувати при проведенні розрахунків за реактивну електроенергію відповідно до п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Розпорядженням керівника апарату суду №335/12 від 24.07.2012р. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №10/5025/1681/11 відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до результату якого справа передана на новий розгляд судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 26.07.2012р. справу №10/5025/1681/11 прийнято до свого провадження, призначено судове засідання з викликом повноважний представників сторін. При цьому, позивача зобов'язано подати в судове засідання письмове обґрунтування позовних вимог, а відповідача - письмовий відзив на позов з урахуванням висновків Вищого господарського суду України викладених у постанові від 11.07.2012р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В подальшому, розпорядженням в.о. керівника апарату за погодженням з головою господарського суду області №473/12 від 17.09.2012р. у зв'язку із складністю справи та за заявою судді Яроцького А.М. подальший розгляд останньої призначено у колегіальному складі суддів: головуючого судді Яроцького А.М., суддів Радчені Д.І. та Смаровоза М.В.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. справу №10/5025/1681/11 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Яроцького А.М., судді Смаровоза М.В. та судді Радчені Д.І.

Позивач під час нового розгляду справи з врахуванням проведених відповідачем проплат та проведених взаєморозрахунків з урахуванням пільг та субсидій населення, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої просить суд стягнути з відповідача 929593,56 грн., з яких 57238,22 грн. інфляційних нарахувань, 44011,53 грн. 3% річних, 52324,53 грн. - пені, 776019,28 грн. - заборгованості за перетоки реактивної електроенергії.

Господарський суд, розглянувши заяву представника позивача, вважав її такою, що узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та законні інтереси, тому вона ухвалою від 17.10.2012р. прийнята судом.

Надалі предметом спору є вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 929 593,56 грн., з яких 57238,22 грн. - інфляційні нарахування, 44011,53 грн. - 3% річних, 52324,53 грн. - пеня, 776019,28 грн. заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 16.02.2010р. між відкритим акціонерним товариством ЕК "Хмельницькобленерго" (ПАТ "Хмельницькобленерго" є правонаступником ВАТ "Хмельницькобленерго") та комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" було укладено договір №20 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповідач за умовами вказаного договору споживав електроенергію проте своєчасно в повному обсязі за неї не розрахувався. При зверненні до суду позивач зазначав, що у відповідача станом на 01.08.2011р. утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 1241166,36 грн. Проте, за час розгляду справи заборгованість за спожиту активну електроенергію погашено, а тому на час прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту, за умовами договору №20 від 16.02.2010р., у період до 01.08.2011р. активну електроенергію відсутня.

При цьому, з посиланням на п. 4.2.1. договору позивач за несвоєчасне внесення платежів за спожиту активну електроенергію просить стягнути з відповідача 57238,22 грн. інфляційних нарахувань, 44011,53 грн. 3% річних, 52324,53 грн. - пені.

Окремо, звертає увагу, що п. 2.3.4. договору передбачено обов'язок споживача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії. Зазначає, що на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за умовами договору №20 від 16.02.2010р., у період до 01.08.2011р., становила 849602,22грн.

Проте за час розгляду справи в судах, відповідачем проведено часткову оплату за реактивну енергію, що відображено у наданому позивачем витязі з реєстру по оплаті реактивної електричної енергії згідно платіжного доручення №336 від 21.03.2012р. на виконання додатку №4 від 30.03.2011р. до договору №20 від 16.02.2010 року. Сплачена сума позивачем зарахована в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим періодом виникнення. Проте з огляду на призначення платежу визначене в платіжному документі (за реактивну енергію згідно додатку №4 від 30.03.2011р. до договору № 20 від 16.02.2010 року) та наявність спору відносно відшкодування втрат за перетоки реактивної енергії позивачем погашалась заборгованість яка виникла після дати укладення додатку №4 до договору № 20 від 16.02.2010 року, тобто після 30.03.2011р.

З врахуванням наведеного, позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 17.10.2012р. сума вимог по стягненню боргу за перетікання реактивної електроенергії зменшена до 776019,28 грн., і складає заборгованість за період з 01.04.2010р. по 30.03.2011р.

На виконання ухвал суду позивачем подано письмове обґрунтування позовних вимог з урахуванням висновків Вищого господарського суду України викладених у постанові від 11.07.2012р.

Відповідно до вказаного обґрунтування позивач зазначає, що відповідач - КП "Міськтепловоденергія" є особливим споживачем, оскільки не тільки споживає електроенергію, але і має можливість її виробляти самостійно. Звертає увагу, що коли останній постачає електроенергію власного виробництва з ТЕЦ для власних об'єктів або іншим споживачам, з загального роздрібного тарифу, він сплачує тільки одну складову - тариф на передачу електричної енергії. На підставі викладеного випливає, що перерахування, які здійснює власник мереж за передачу електричної енергії є однією із складових вартості електричної енергії, і в разі її несплати, відноситься до заборгованості за електричну енергію.

Рядок додаткове нарахування у виставлених рахунках виникає у зв'язку з тим, що споживачем у рапорті не проводиться конкретизація точок обліку, через які проводиться облік та використання електричної енергії для забезпечення власних потреб. Тому, енергопостачальна організація вимушено проводить ручне коригування, що відображається щомісячно у рахунках за активну електроенергію стрічкою додаткове нарахування.

Рахунки до сплати за спожиту електроенергію вручаються представнику споживача під розписку. На підставі отриманого рахунку сторонами формується акт звірки. Спожита кількість кВт/год зазначена у рахунку співпадає із кількістю кВт/год у рапорті (звіті). Розбіжностей з приводу нарахованих сум між енергопостачальною організацією та споживачем не виникало.

А тому, з врахуванням викладеного вважає посилання відповідача на неправомірне включення позивачем до рахунків додаткового нарахування безпідставним.

Щодо коефіцієнту який необхідно застосовувати при проведенні розрахунків за реактивну електроенергію відповідно до п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії повідомив, що об'єкти по наданню послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення не заново збудовані та здані в експлуатацію, а повернуті до комунальної власності міста з подальшою передачею КП "Міськтепловоденергія", а тому до відповідача зазначені в п. 5.9 Методики коефіцієнти не застосовуються. Звертає увагу на зміст роз'яснення до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відносно сумарного середньомісячного споживання відповідачем активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці повідомив, що воно визначено на підставі поданих відповідачем позивачу інформаційних листів підприємства по КРП.

Щодо клопотання представника відповідача від 12.11.2012р. про зменшення заявленої до стягнення пені, представник позивача у судовому засіданні 12.11.2012р. повідомив, що проти зменшення останньої до 50% не заперечує.

Однак в межах оголошеної перерви на адресу суду від начальника Кам'янець-Подільського міського РЕМ надійшло заперечення, в якому останній проти задоволення клопотання представника відповідача від 12.11.2012р. про зменшення заявленої до стягнення пені заперечує в повному обсязі.

Відповідач під час нового розгляду справи у відзиві на позов та письмових доповненнях до нього, повноважний представник у судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, вважаючи їх необгрунтованими та безпідставними. В підтвердження своє позиції вказує на те, що за змістом укладеного між сторонами договору № 20 від 16.02.2010р. споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії, яка оплачується у відповідності до виставлених рахунків. Відповідач до виставлених рахунків-фактур за спірний період включив оплату додаткових витрат, які не передбачені укладеним між сторонами договором № 20 від 16.02.10р. Оскільки законодавством України та договором №20 про постачання електричної енергії, не передбачені додаткові нарахування (витрати) до вартості спожитої електроенергії, то відповідач і не має обов'язку перед позивачем сплачувати додаткові нарахування, які включені останнім до рахунків-фактур на яких ґрунтуються позовні вимоги. З врахуванням наведеного просить суд у задоволенні позову про стягнення заборгованості за активну електроенергію відмовити, оскільки це по своїй природі не заборгованість за активну енергію, а заборгованість по додатковим нарахуванням, обов'язок по оплаті яких у відповідача відсутній.

Наводить міркування, що правовою природою походження "додаткових витрат" (нарахувань) міг бути і договір №04-04-23 від 30 березня 2010р. на передачу електричної енергії місцевим (локальним) електромережам.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за перетікання реактивної енергії зазначає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Розраховуючи позовні вимоги в частинні стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, позивачем не встановлювалось сумарне середньомісячне споживання відповідачем активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці за даними проектної організації.

Позивачем при проведенні розрахунку не враховано вимоги п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, відповідно до якого, для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1 ( до яких належить позивач, так як до цього часу не перебував із позивачем в договірних відносинах на поставку електричної енергії), плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік-0,5; третій рік-0,75; надалі-1,0.

Звертає увагу суду, що позовні вимоги в частинні стягнення із відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії ґрунтуються на підставі п.2.3.4 договору №20 від 16.02.2010р. Проте фактично, зобов'язання між сторонами щодо здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача узгоджені в додатку 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до договору №20, який укладено 30.03.2011р. А тому зазначає, що позивачем не враховано час коли саме між сторонами виникли цивільно-правові відносини щодо здійснення відповідачем оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

12.11.2012р. представник відповідача подав письмове клопотання про зменшення заявленої до стягнення пені до 10% з огляду на повне виконання останнім зобов'язань по оплаті за поставлену позивачем активну електричну енергію за спірний період. В обґрунтування останнього посилався на наявність дебіторської заборгованості населення та бюджетних установ, підприємств та організацій за спожиту теплову енергію, неповне відшкодування місцевим бюджетом збитків, завданих різницею в тарифах на дані послуги, тощо.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством ЕК "Хмельницькобленерго" (далі ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго") в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж (ПАТ "Хмельницькобленерго" є правонаступником ВАТ "Хмельницькобленерго" згідно пункту 1.1 Статуту ПАТ "Хмельницькобленерго") (постачальник) та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (споживач) було укладено договір № 20 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно розділу 1 даного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. При цьому сторонами передбачено, що точка продажу електричної енергії визначається в додатку №5.

Підпунктом 2.2.2 розділу 2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а підпунктами 2.3.3, 2.3.4, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" і "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

На виконання умов договору № 20 від 16.02.2010р. між сторонами укладено додатки № 10 "Порядок розрахунків" від 16.02.2010р., №3 "Графік зняття та передачі показів лічильників постачальнику в 2010р." від 16.02.2010р., №3 "Графік зняття та передачі показів лічильників постачальнику в 2011р." від 29.12.2010р. та №4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" від 30.03.2011р.

Відповідно до п. 4.2. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 7.6 розділу 7 договору передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформляються графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу необхідної для цього періоду, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення; укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії; у разі порушення споживачем графіка погашення заборгованості постачальник має право у порядку, визначеному пунктом 6.3 цього договору припинити постачання електричної енергії споживачу до повного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 9.4 розділу 9 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 р.

Вищезазначений договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Пунктом 1 додатку № 10 до договору № 20 від 16.02.2010 р. "Порядок розрахунків" передбачено, що розрахунковим періодом споживання та оплати за електроенергію визначається календарний місяць. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 10 числа розрахункового періоду - 25 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду - 25 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду - 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, постачальник електричної енергії здійснює перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку.

Відповідно до пункту 5 додатку № 10 у разі виникнення заборгованості за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою укладають угоду про реструктуризацію заборгованості; угода про реструктуризацію заборгованості є невід'ємною частиною договору; у разі відсутності угоди про реструктуризацію заборгованості всі кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються у відповідності платіжному дорученню, а при невизначені призначення платежу в платіжному документі, або переплаті в поточному місяці, постачальник електричної енергії має право перераховані кошти зарахувати в погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Додатком № 3 до договору №20 від 16.02.2010 р. затверджено графік зняття та передачі показів лічильників постачальнику в 2011 р., згідно якого споживач зобов'язаний на протязі робочого дня, вказаного в графіку, подати письмовий звіт про покази лічильників в енергозбут РЕМ; покази лічильника визначаються з урахуванням споживання за повний календарний розрахунковий період по середньодобовому споживанню електроенергії; при порушенні графіка передачі показів лічильників нараховування проводяться згідно пункту 6.39 ПКЕЕ, виходячи з установленої потужності та кількості годин користування електроенергією згідно додатку № 7 договору, або на підставі складеного відповідного акта; у разі коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від тих, що підтверджені споживачем, обсяги спожитої електроенергії визначаються за показами знятими постачальником.

Листом №140 від 17.02.2010р. комунальне підприємство "Міськтепловоденргія" повідомило Кам'янець-Подільський РЕМ про організацію КП "Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго" відповідно до пунктів 30, 31 статті 26, частини 3 статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення № 53 позачергової сесії міської ради від 22.01.2010 року "Про прийняття та передачу майна цілісного майнового комплексу КП "Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго", яке почало свою діяльність з 01.02.2010 року, та просило продовжити відпуск електричної енергії згідно договору № 37 від 21.09.2007р. з ЗАТ "Тепловоденергія", оплату та умови виконання цього договору гарантувало до укладення нового договору на постачання електричної енергії між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" та КП "Міськтепловоденергія".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.09.2011 р. (набрало законної сили) по справі №15/5025/1241/11 за позовом Комунального підприємства "Міськтепловодоенргія" до ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", за дорученням якої діє Кам'янець-Подільський міський район електромереж про спонукання до внесення змін в додаток № 10 договору № 20 від 16.02.2011р., внесено зміни до додатку №10 "Порядок розрахунків" до договору №20 про постачання електричної енергії юридичним і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 16.02.2010р., а саме викладено абзац перший пункту першого додатку № 10 до договору № 20 від 16.02.2010р. в новій редакції: "споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз в межах наданих населенню послуг, що становить 83% за фактичними показами засобів обліку електричної енергії не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця; оплату 17% обсягу спожитої електричної енергії споживач здійснює до 25 числа розрахункового періоду".

01.07.2010р. позивач (кредитор) та відповідач (боржник) підписали угоду №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно договору № 20 від 16. 02.2010р., що значилася станом на 01.06.2010р. в сумі 1376 481, 37 грн. (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 цієї угоди боржник зобов'язується, починаючи з 25.07.2010р., щомісячно протягом 7-ми місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання електроенергії. Сторони визначили графік погашення заборгованості, а саме: не пізніше 25.07.2010р. 20394,06 грн. пені, 25.07.2010р. в сумі 2986,27 грн. 3% річних, 25.07.2010р. в сумі 8007,42 грн. інфляційних, 25.07.2010р. 95802,83 грн. витрат на реактивну енергію, не пізніше 25.08.2010р. 20394,06 грн. витрат на транзит, 25.08.2010р. 172840,78 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.09.2010р. 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.10.2010р. 75000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.11.2010р. 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.12.2010р. 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.01.2011р. 376 450,01грн. -активної енергії. Відповідно до п.3 угоди не звільняє боржника від зобов'язання щомісячно та у встановлені строки оплачувати поточне споживання електроенергії. Дана угода в частині реструктуризації заборгованості по активній енергії, реактивній енергії, 3% річних, інфляційних та пені недійсною не визнавалася, підписана обома сторонами, скріплена печатками та відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем надавались позивачу рапорти про відпуск електроенергії за квітень 2010р.- липень 2011р., в яких визначалась спожита електроенергія, а позивачем відповідно виставлялись рахунки - фактури на оплату спожитої електричної енергії, які отримані відповідачем.

Сторонами складено та підписано акти прийому-передачі електричної енергії за липень - листопад 2010р.

Крім того, сторонами складено та підписано акти звірки розрахунків за липень - листопад 2010 р., січень - квітень, червень 2011р., згідно з якими за відповідачем рахується заборгованість станом на 1 серпня 2010р. - в сумі 896955,97 грн., станом на 1 вересня 2010р. - в сумі 1159310,44 грн., станом на 1 жовтня 2010р. - в сумі 2050317,70 грн., станом на 1 листопада 2010р. - в сумі 2681798,61 грн., станом на 1 грудня 2010р. - в сумі 2646780,11 грн., станом на 01.01.2011р. - в сумі 1478810,22 грн., станом на 01.02.2011р. - в сумі 1541967,48 грн., станом на 01.03.2011р. - в сумі 958061,71 грн., станом на 01.04.2011р.- в сумі 76620,52 грн., станом на 01.06.2011р. - в сумі 662485,81 грн.

Відповідач спожиту електричну енергію своєчасно та в повному обсязі не оплатив. Станом на 30.08.2011р. за даними позивача сума заборгованості відповідача за спожиту активну електричну енергію складала 1241166,36 грн., що відображено в поданому позивачем розрахунку.

За час розгляду справи в суді взаємовідносини по договору №20 від 16.02.2010р. між сторонами продовжувались.

Відповідач отримував активну електричну енергію, в свою чергу частково погашаючи існуючий борг. Окремо борг відповідача за отриману активну електроенергію зменшувався за рахунок проведених взаєморозрахунків з урахуванням пільг, субсидій та компенсацій, а також шляхом компенсації державою різниці в цінах та тарифах. А тому позивачем проводилось поступове погашення існуючої заборгованості з врахуванням періоду її виникнення.

Так, за змістом доданих до матеріалів справи доказів, зокрема, довідки про оплату, актів звірки розрахунків між сторонами по договору № 20 станом на 01.01.2012р., 01.02.2012р., 01.03.2012р., 01.04.2012р., 01.06.2012р., 01.07.2012р., 01.08.2012р., 01.10.2012р. заборгованість за отриману електроенергію (активну) по договору №20 за період з квітня 2010р. по липень 2011р. погашена, а тому позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію зменшив до нуля. Так, згідно акту звірки взаєморозрахунків від 01.10.2012р. за відповідачем рахується заборгованість за використану електричну енергію (активну) у розмірі 3217582,32 грн., яка відповідно до пояснень сторін має більш пізній період виникнення у порівнянні з заборгованістю за використану електричну енергію (активну), яка виступала предметом спору при зверненні до суду з позовом.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем вартості електричної енергії, позивач відповідно до п. 4.2.1 договору №20 від 16.02.2010р. нарахував відповідачу до сплати 57238, 22 грн. інфляційних втрат за період з червня 2010р. по серпень 2011р., 44011, 53 грн. 3% за період з 10.06.2010р. по 25.07.2011р., 52324,53 грн. пені за період з 10.03.2011р. по 25.07.2011р.

30.03.2011 р. позивач та відповідач підписали додаток № 4 до договору № 20 від 16.02.2010р. "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Окремо в п. 15 додатку № 4 сторони передбачили умови добового регулювання режиму реактивних перетікань між електромережами ЕО та споживача, за умовами яких нарахування і оплата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем за літній період.

На підставі рапортів про відпуск електроенергії, в яких відповідачем визначалась спожита електроенергія, листа відповідача № 140 від 17.02.2010р., додатку № 4 до договору № 20 від 16.02.2010р., змісту договору № 20 від 16.02.2010 р., з врахуванням правил користування електричною енергією, методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії позивачем розраховувалась реактивна електрична енергія.

Рахунки-фактури за перетікання реактивної електричної енергії виставлялися позивачем відповідачу у період з квітня 2010 р. по липень 2011 р. щомісячно, які він отримував, про що є підпис на кожному рахунку-фактурі. Тобто, рахунки-фактури за перетікання реактивної електричної енергії виставлялися і у період до підписання додатку № 4 до договору № 20 від 16.02.2010 р. і після його підписання.

Відповідач оплату по даних рахунках-фактурах не проводив, у зв'язку з чим за даними позивача в останнього на дату звернення до суду утворилася заборгованість за реактивну електричну енергію за період з квітня 2010 р. по липень 2011 р. в сумі 849602,22 грн., яка під час розгляду справи в суді в зв'язку з проведеною відповідачем 21.03.2012р. оплатою зменшилась до 776019,28 грн. Вказане відображено у наданому позивачем витязі з реєстру по оплаті реактивної електричної енергії згідно платіжного доручення №336 від 21.03.2012р. на виконання додатку №4 від 30.03.2011р. до договору №20 від 16.02.2010 року. Позивачем оплачену суму зараховано в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим періодом виникнення. Проте з огляду на призначення платежу визначене в платіжному документі (за реактивну енергію згідно додатку №4 від 30.03.2011р. до договору № 20 від 16.02.2010 року) та наявність спору відносно відшкодування втрат за перетоки реактивної енергії позивачем погашалась заборгованість яка виникла після дати укладення додатку №4 до договору № 20 від 16.02.2010 року, тобто після 30.03.2011р.

З врахуванням наведеного позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 17.10.2012р. сума вимог по стягненню боргу за перетікання реактивної електроенергії зменшена до 776019,28 грн., і складає заборгованість за період з 01.04.2010р. по 30.03.2011р.

Враховуючи подану 17.10.2012р. заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом позивач просить суд стягнути з відповідача 929593,56 грн., з яких 57238,22 грн. інфляційних нарахувань, 44011,53 грн. 3% річних, 52324,53 грн. - пені, 776019,28 грн. - заборгованості за перетоки реактивної електроенергії.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегія суддів бере до уваги таке:

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом враховано, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії від 16.02.2010р. №20, в тому числі додатки №10 "Порядок розрахунків" від 16.02.2010р., №4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" від 30.03.2011р. Крім того, сторонами 01.07.2010р. укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію по договору №20 від 16.02.2010р., яка виникла станом на 01.06.2010р., ( в тому числі 376450,01 грн. - заборгованості по активній електроенергії, 2986,27 грн. по 3% річних, 95802, 83 грн. - по реактивній електроенергії).

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. ст. 1, 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до положень наведених статей регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Підтвердженням виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 16.02.2010р. №20 є наявні в матеріалах справи рапорти про відпуск електроенергії, в яких відповідачем визначались обсяги спожитої електроенергії, а також угода про реструктуризацію від 01.07.2010р. №20.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати вартості отриманої за умовами договору №20 електричної енергії (активної) не виконав.

Зазначене підтверджується довідками про оплату, актами звірки наявними в матеріалах справи та не спростовується відповідачем.

Проте, заперечуючи проти несвоєчасної сплати вартості отриманої за умовами договору №20 електричної енергії (активної), яка стала підставою для нарахування інфляційних, 3 % річних та пені відповідач вказує на неправомірне внесення позивачем до рахунків-фактур, які виставлялись до сплати за умовами договору від 01.07.2010р. № 20 додаткових нарахувань.

Вказані заперечення відповідача до уваги не приймаються з огляду на таке:

За умовами розділу 1 договору від 01.07.2010р. №20 постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 1 додатку № 10 до договору № 20 від 16.02.2010р. "Порядок розрахунків" передбачено, що споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку.

Окремо в п. 2.1. договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватись чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №28 від 31.07.96р. затверджені Правила користування електричною енергією.

За змістом п. 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідачем за наслідками споживання електроенергії надавались позивачу рапорти про відпуск електроенергії, в яких відповідачем визначались обсяги спожитої електроенергії.

За результатами відображених в рапортах показників позивачем виставлялись відповідачу до оплати рахунки.

Пунктом 6.36 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації). Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Судом враховано, що зазначених звернень щодо сумніву в правильності визначення суми в пред'явленому до оплати документі від відповідача до позивача не надходило.

При цьому, за наслідками споживання електроенергії та проведення оплати її вартості за умовами договору № 20 від 16.02.2010р. між сторонами укладались угода про реструктуризацію заборгованості та акти звірки розрахунків, за змістом яких між сторонами відсутній спір щодо розміру заборгованості за отриману за умовами договору № 20 від 16.02.2010р. електроенергію (активну).

Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10.11.1998р. №148/234/383 "Про інвентаризацію заборгованості за станом на 01.11.1998" затверджено форму акту звірення розрахунків, згідно якої такий акт має бути підписаний представниками підприємств (дебітора та кредитора).

Якщо ці акти містять неправдиву інформацію, відповідач не позбавлений права вимагати стягнення збитків з особи, що підписала ці акти звірки (аналогічна позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. у справі № 16/67-10).

Судом враховано, що погоджена в актах звірки розрахунків заборгованість за отриману електроенергію (активну) станом на 01.08.2012р. в розмірі 2916966,70 грн. має пізніший період виникнення і не є предметом спору в справі №10/5025/1681/11. Відомості про розмір заборгованості відповідача перед позивачем, що відображені в актах звірки розрахунків, не спростовані відповідачем жодними доказами.

Згідно пояснень позивача рядок додаткове нарахування у виставлених рахунках виникає у зв'язку з тим, що споживачем у рапорті не проводиться конкретизація точок обліку, через які проводиться облік та використання електричної енергії для забезпечення власних потреб. Тому, енергопостачальна організація вимушено проводить ручне коригування, що відображається щомісячно у рахунках за активну електроенергію рядком додаткове нарахування. Відповідачем не надано будь яких доказів на спростування зазначеного обґрунтування позивача.

При цьому, обрахунком нарахувань включених до рахунків за отриману за умовами договору №20 від 16.02.2010р. електроенергію під назвою "нарах додаткове" судом встановлено, що за спірний період зазначені нарахування в сукупності мають від'ємне значення, а тому не погіршили матеріального стану відповідача в розрахунках з позивачем за умовами наведеного договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору №20 від 16.02.2010р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач на вимогу постачальника сплачує відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач враховуючи порушенням термінів при внесенні платежів за використану електричну енергію (активну) просить суд стягнути з відповідача 57238, 22 грн. інфляційних втрат за період червень 2010р.-серпень 2011р. та 44011, 53 грн. 3% за період з 10.06.2010р. по 25.07.2011р. згідно поданого розрахунку, нарахованих на заборгованість за активну електроенергію, враховуючи положення п. 5 додатку №10 договору №20 від 16.02.2010р. Боржником не подано доказів та розрахунку, які б спростовували вказані розрахунки позивача.

З огляду на викладене, аналізуючи поданий розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 57238,22 грн. інфляційних втрат та 44011,53 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.

Судом враховується, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Крім того, суд зважає на те, що позивачем вручались відповідачу попередження про наявну заборгованість, в тому числі суми нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, з вимогою їх оплатити.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2.1 договору №20 від 16.02.2010р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 52324,53 грн. пені за період з 10.03.2011р. по 25.07.2011р. Відповідачем доказів, які б спростовували поданий суду розрахунок не подано.

З огляду на викладене, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 52324,53 грн. пені.

Однак, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р. визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

КП "Міськтепловоденергія" надало докази перебування у скрутному матеріальному становищі внаслідок наявності кредиторських заборгованостей, звернуто увагу на те, що значна частина заборгованості відповідача перед кредиторами в наслідок різниці в тарифах. Судом враховано, що безперебійність діяльності відповідача є стратегічно важливою для міста Кам'янець-Подільський.

Окремо звертається увага, що заборгованість з оплати отриманої за умовами договору №20 електричної енергії (активної) за спірний період погашена.

Суд, дослідивши всі наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх в сукупності вважає за необхідне відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, як виняток, зменшити розмір нарахованої за період з 10.03.2011р. по 25.07.2011р. відповідно до умов договору №20 від 16.02.2010р. пені до 26162,27 грн., при цьому враховано, що згідно викладеної в судовому засіданні 12.11.2012р. позиції, представник позивача не заперечив проти зменшення розміру пені до 50%.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 776019,28 грн. - заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, посилаючись на договір №20 від 16.02.2010р., гарантійний лист №140 від 17.02.2010р., договір про реструктуризацію №20 від 01.07.2010р., додаток №4 від 30.03.2011р. "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до договору №20 від 16.02.2010р., рапорти, рахунки - фактури, листи -попередження, Правила користування електричною енергією, Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, тощо.

Щодо стягнення заборгованості за перетоки реактивної електроенергії судом приймається до уваги таке:

За змістом Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №28 від 31.07.96р. реактивна електрична енергія - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Пунктом 6.33 правил користування електричною енергією передбачено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року №19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Починаючи з 2002 р., діє постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 566 від 29 травня 2002 року "Про застосування середньої закупівельної ціни на електроенергію для розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" при обчисленні плати за перетікання реактивної електроенергії електропередавальною організацією використовується прогнозована середня закупівельна ціна на електричну енергію на розрахунковий місяць. Ця ціна визначається відповідно до пункту 1.2 постанови НКРЕ №47 від 22.01.2001 "Про затвердження Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом" і не враховує втрати електропередавальної організації на передачу електроенергії.

Згідно пункту 3.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за №417/1442, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт х год. та більше.

Розрахунки реактивної електроенергії за формулами (4.1-4.3) виконує електропередавальна організація (підпункт 4.1.2 Методики).

Пунктом 5.10 Методики передбачено, що у випадках неподання даних про перетікання реактивної електроенергії в терміни, визначені в Договорі, електропередавальна організація здійснює розрахунок так само, як і за відсутності приладів обліку відповідно до пунктів 4.1.1 і 4.1.2 цієї Методики.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рапортів про відпуск електроенергії, в яких відповідачем визначалась спожита електроенергія, листа відповідача № 140 від 17.02.2010р., додатку № 4 до договору № 20 від 16.02.2010 р., методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, позивачем розраховувалася реактивна електрична енергія.

Рахунки-фактури за перетікання реактивної електричної енергії виставлялися позивачем відповідачу у період з квітня 2010 р. по липень 2011 р. щомісячно, які він отримував, про що є підпис повноважної особи останнього на кожному рахунку-фактурі. Тобто, рахунки-фактури за перетікання реактивної електричної енергії виставлялися і у період до підписання додатку № 4 до договору № 20 від 16.02.2010 р. і після його підписання.

Відповідач оплату по даних рахунках-фактурах не проводив, у зв'язку з чим за даними позивача в останнього утворилася заборгованість за реактивну електричну енергію в сумі 849602,22 грн., яка в процесі розгляду в зв'язку з проведеною відповідачем 21.03.2012р. оплатою зменшилась до 776019,28 грн.

Так, відповідачем проведено оплату за реактивну енергію, що відображено у наданому позивачем витязі з реєстру по оплаті реактивної електричної енергії згідно платіжного доручення №336 від 21.03.2012р. на виконання додатку №4 від 30.03.2011р. до договору №20 від 16.02.2010 року. Позивачем сплачену суму зараховано в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим періодом виникнення. Проте з огляду на призначення платежу визначене в платіжному документі (за реактивну енергію згідно додатку №4 від 30.03.2011р. до договору № 20 від 16.02.2010 року) та наявність спору відносно відшкодування втрат за перетоки реактивної енергії позивачем погашалась заборгованість, яка виникла після дати укладення додатку №4 до договору № 20 від 16.02.2010 року, тобто після 30.03.2011р.

Враховуючи наведене, спірною залишилась вимога по стягненню боргу за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.04.2010р. по 30.03.2011р.

При цьому, судом враховано, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, до якої увійшло 95802,83 заборгованості за перетоки реактивної енергії, які визначені угодою про реструктуризацію від 01.07.2010р. №20.

Як вбачається з матеріалів справи, угодою про реструктуризацію від 01.07.2010р. (яка є чинною) сторони погодили, що відповідач зобов'язується сплатити позивачу не пізніше 25.07.2010р. 95802,83 грн. заборгованість за перетоки реактивної енергії по договору №20 від 16.02.2010р., яка виникла станом на 01.06.2010р. Вказані суми відповідач у визначені строки не сплатив, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.

Окремо сторони передбачили, що виконання цієї угоди не звільняє боржника від зобов'язання щомісячно та у встановлені строки оплачувати поточне споживання електроенергії (пункт 3.1 угоди).

Вирішуючи питання про стягнення зазначеної суми судом приймається до уваги, що відповідач звертався до суду з вимогою про визнання недійсною угоди №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83 грн.

Однак, рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.03.2012р. по справі №10/5025/29/12 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. позов комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м. Кам'янець-Подільський до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький про визнання недійсною угоди №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83 грн. задоволено частково. Визнано недійсною угоду №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації транзиту в розмірі 872 840,78грн. В решті позову відмовлено.

Вирішуючи спір у справі №10/5025/29/12 суд встановив, що при підписанні договору про реструктуризацію, сторони дійшли згоди про наявність заборгованості по оплаті за перетоки реактивної електроенергії. При цьому, суд дійшов до висновку, що відсутність окремого письмового документу ( додатку до договору №20 від 16.02.2010р.) не свідчить про відсутність зобов'язальних відносин між сторонами, відсутність заборгованості та неможливість її реструктуризації. Звернув увагу, що аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011р. №15/147/10 (Інформаційний лист ВГСУ від 24.11.2011р. № 01-06/1642/2011).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо безпідставності вимог позивача про стягнення 95802,83 заборгованості за перетоки реактивної енергії визначеної в угоді №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" до уваги не приймаються.

Вимога про стягнення з відповідача 95802,83 грн. заборгованості за перетоки реактивної енергії, яка визначена угодою про реструктуризацію від 01.07.2010р. №20 підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на чинність угоди в цій частині, та не визнання її недійсною.

Окремо, за період з 01.06.2010р. по 30.03.2011р. (дата підписання додатку №4) позивачем виставлялись відповідачу до оплати рахунки за перетоки реактивної енергії за умовами договору №20 від 16.02.2010р. Зокрема в 2010р. за червень на суму 47 904,47грн., липень на суму 40 363,64 грн., серпень на суму 32 523,21 грн., вересень на суму 50 913,23 грн., жовтень на суму 61 779,30 грн., листопад на суму 64 967,59 грн., грудень на суму 76 300,42 грн., та в 2011р. за січень на суму 89 530,14 грн., за лютий на суму 112 440,78 грн., за березень на суму 103 493,67 грн. Загалом за вказаний період позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунки за перетоки реактивної енергії на загальну суму 680216,45 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення зазначеної заборгованості судом приймається до уваги, що підпунктом 2.3.4 договору №20 від 16.02.2010р. сторони погодили, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Окремо, в п. 2.1. договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватись чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 7.2.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 в редакції Постанови від 22.08.2002 № 928, умови та порядок надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та розрахунку розміру плати за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії як адресного економічного стимулу визначаються електропередавальною організацією згідно з розрахунками, що здійснюються виходячи з параметрів, схеми та характерного режиму роботи електричних мереж, технічних даних електроустановок споживача відповідно до методичних рекомендацій, які затверджуються Мінпаливенерго України у відповідності до наданих законодавством України повноважень зазначеному органу виконавчої влади та зазначаються у договорі.

Розрахунок оплати за перетікання реактивної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 р. за № 93/6381.

Пунктом 3.1. Методики передбачено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією в її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюється усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці 5000 кВт х год. та більше.

Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП; для сезонних споживачів - за даними періоду сезонної роботи; для неритмічно працюючих підприємств - за даними робочих місяців; для нових споживачів - за даними проектної організації.

Сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці позивачем визначено відповідачем на підставі наданих в березні 2010року інформаційних листів КП "Міськтепловоденергія" по КРП. Відповідачем доказів, які б спростовували те, що сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці становить 5000 кВт х год. та більше суду не надано. При цьому укладений 30.03.2011р. додаток до договору підтверджує, що сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці перевищує 5000 кВт х год.

Відсутність додатку до договору не може бути підставою для несплати компенсування перетікання реактивної електроенергії, оскільки обов`язок оплати реактивної електричної енергії обумовлено самими договорами про постачання електричної енергії та нормами законодавства. А тому, доводи відповідача в цій частині до уваги не приймаються.

Однак, заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивачем при проведенні розрахунку не враховано вимоги п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, відповідно до якого, для споживачі, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1 ( до яких належить позивач, так як до цього часу не перебував із позивачем в договірних відносинах на поставку електричної енергії), плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік-0,5; третій рік-0,75; надалі-1,0.

Судом також враховано, що скасовуючи рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2012р. у справі № 10/5025/1681/11 Вищий господарський суд України визначив, що судами попередніх інстанцій не спростовано доводів відповідача про те, що останній створений в 2009 році, тому при проведенні розрахунків за реактивну електроенергію повинен застосовуватись коефіцієнт 0,5.

В силу приписів ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянувши заперечення відповідача, суд встановив, що обрахування компенсування перетікання реактивної електроенергії за спірний період проходило на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

Згідно з п. 5.9 Методики для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1, плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0.

Відповідач КП "Міськтепловоденергія" згідно рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 23.09.2008р. створений в 2008 році.

Державна реєстрація КП "Міськтепловоденергія" проведена 16.10.2009р., що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців доданим до матеріалів справи.

Згідно договору № 20 від 16.02.2010р. розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії відповідач починає з лютого 2010р. Докази, що КП "Міськтепловоденергія" до укладення договору № 20 від 16.02.2010р. проводила розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії в матеріалах справи відсутні. Посилання позивача на відсутність підстав для застосування коефіцієнту відповідно до п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, оскільки об'єкти по наданню послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення не заново збудовані та здані в експлуатацію, а повернуті до комунальної власності міста з подальшою передачею КП "Міськтепловоденергія" до уваги не приймаються, з огляду на зміст п. 5.9 методики. Так, за змістом наведеної норми не йдеться про новостворені об'єкти, а необхідність застосування коефіцієнта прив'язується до початку здійснення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Проведеним перерахунком заявлених до стягнення сум за вказаний період суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача 195 927,54 грн. (сума обрахована з врахуванням п. 5.9 методики, угоди про реструктуризацію від 01.07.2010р., договору №20 від 16.02.2010р. та часткової оплати заборгованості відповідно до наданого позивачем витягу з реєстру по оплаті реактивної електричної енергії).

В частині стягнення 484288,91 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії слід відмовити.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, про необхідність задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому враховано, що відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

За таких обставин судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування суми зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85, 111-12, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський РЕМ, м. Кам'янець-Подільський до комунального підприємства "Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 929 593,56 грн., з яких 57 238,22 грн. - інфляційні нарахування, 44011,53 грн. - 3% річних, 52 324,53 грн. - пеня, 776 019,28 грн. заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" (м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код 36588183) на користь публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський РЕМ (м. Кам'янець-Подільський, вул. Голосківське шосе, 8, код 22764672) 57238,22 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять вісім гривень 22 коп.) інфляційних нарахувань, 44011,53 грн. (сорок чотири тис. одинадцять гривень 53 коп.) 3% річних, 26162,27 грн. (двадцять шість тисяч сто шістдесят дві гривні 26 коп.) - пені, 291730,37 грн. (двісті дев'яносто одну тис. сімсот тридцять гривень 37 коп.) заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 4453,05 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят три грн. 05 коп.) витрат по оплаті державного мита та 113,05 грн. (сто тринадцять грн. 05 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 26162,27 грн. пені та 484288,91 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії в позові відмовити.

Повний текст рішення складено 20.11.2012 року.

Головуючий суддя А.М. Яроцький

Суддя Д.І. Радченя

Суддя М.В. Смаровоз