Рішення № 27541255, 17.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/123/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5009/3110/12

м. Запоріжжя

за позовом: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37)

до відповідача: Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бойченко Ларису Василівну (69000, м. Запоріжжя, вул. Воронізька, буд. 18, кв. 129)

про стягнення 5 992,63 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Клименко Т.І. ( дов. №3/1- 1181/1 від 08.06.2012 р.).

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

17.08.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" про стягнення з відповідача 5 992,63 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Ухвалою від 17.08.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/3110/12, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, судове засідання призначено на 12.09.2012р.

Ухвалою від 12.09.2012р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Бойченко Ларису Василівну (69000, м. Запоріжжя, вул. Воронізька, буд. 18, кв. 129), розгляд справи відкладений на 10.10.2012р.

В судовому засіданні 10.10.2012р. оголошено перерву до 17.10.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.10.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач в засідання суду не з'явився, свої вимоги обґрунтовує ст. 993, п. 1 ст. 1191. п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та зазначив наступне. 19.05.2011р. між позивачем та Моісеєнко Т.А. укладено договір комплексного страхування на транспорті № 009013/4002/0000119, за яким позивачем застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Фіат». державний номер АР 7970 СА. 01.02.2012р. на вул. навпроти Алеї Слави в м. Запоріжжі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбусу марки «ЮМЗ», бортовий номер 036, що належить відповідачу, під керуванням Бойченко Л.В. та автомобіля «Фіат», державний номер АР 7970 СА. Відповідно до Постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.02.12р., винною у дорожньо-транспортній пригоді визнано гр. Бойченко Л.В. та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість матеріальної шкоди завданої страхувальнику позивача склала 7 380,00 грн. 02.02.2012р. Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 992.63 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 387,37 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 004560 від 13.02.2012р. Враховуючи той факт, що винна у вчиненні вказаного ДТП гр. Бойченко Л.В. перебувала з відповідачем у трудових відносинах та під час ДТП виконував трудові обов'язки, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, завдану своїм працівником у розмірі 5 992,63 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач та третя особа в засідання суду 17.10.2012р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, правом надати відзив не скористалися.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012р. на вул. навпроти Алеї Слави в м. Запоріжжі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбусу марки «ЮМЗ», бортовий номер 036, що належить Запорізькому комунальному підприємству міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», під керуванням Бойченко Л.В. та автомобіля «Фіат», державний номер АР 7970 СА, під керуванням гр. Моісеєнко О.В.

Відділом ДАІ м. Запоріжжя була складена Довідка за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01.02.2012р., в якій зазначено, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Фіат»отримав механічні пошкодження: лобове скло.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2012р. у справі № 3/0825/276/12 водія Бойченко Л.В. визнано винною у скоєнні вказаного правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що автомобіль «Фіат»держ. реєстр. номер АР 7970 СА належить на праві власності Моісеєнко Тетяні Анатоліївні.

Згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 19.05.2011р. № 009013/4002/0000119 (надалі -Договір страхування) автомобіль «Фіат»держ. реєстр. номер АР 7970 СА застрахований в страховій компанії ПАТ "Страхова компанія "УНІКА".

02.02.2012р. Страхувальником було подано до ПрАТ «СК «УНІКА»заяву про виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000077 від 06.02.2012р. вартість матеріальної шкоди, завданої страхувальнику позивача склала 7 380,00 грн.

06.02.2012р. фахівцями страхової компанії складено страховий акт № 00083644 та розраховано суму страхового відшкодування з урахуванням страхової суми, вартістю складових, що підлягають заміні з урахуванням зносу та франшизи, яка склала 5 992,63 грн. Подію, що сталася 01.02.2012р. кваліфіковано як страховий випадок.

На підставі умов договору страхування, наданих страхувальником документів та Страхового акту № 00083644, позивачем згідно платіжного доручення № 004560 від 13.02.2012р. виплачено суму 5 992,63 грн. страхового відшкодування.

Зважаючи на те, що винна у вчиненні вказаного вище ДТП гр. Бойченко Л.В. перебувала з Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»у трудових відносинах, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату 5 992,63 грн. в порядку регресу.

Вказане звернення позивача залишене відповідачем без відповіді.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 992,63 грн. шкоди в порядку регресу є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписи аналогічного змісту містить стаття 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 р.

За таких обставин, після виплати позивачем на користь Моісеєнко Т.А. страхового відшкодування в сумі 5 992,63 грн. до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що вимога про відшкодування шкоди може пред'являтися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Приписами статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом із тим, у випадках, визначених законом, обов'язок відшкодувати завдану шкоду може покладатися на особу, яка не є завдачем шкоди.

Так, відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р. № 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Встановлено, що пошкодження автомобіля «Фіат»державний реєстраційний № АР 7970 СА, що належить Моісеєнко Т.А., здійснено Бойченко Л.В. під час перебування у трудових відносинах з відповідачем.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" 5 992,63 грн. майнової шкоди в порядку регресу на підставі ст. 1172 ЦК України суд вважає документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»(69095, м. Запоріжжя, вул. Г. Сталінграду, буд. 2, код ЄДРПОУ 03328379, р/р 26007010000568 АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533, р/р 26500455 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) -5 992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 63 коп. шкоди в порядку регресу та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 05.11. 2012 р.

Згідно з оригіналом:

спеціаліст А.В.Козлова