Рішення № 27540678, 13.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.12р. Справа № 33/5005/7837/2012за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "АКС-Стройтехнологія", м. Павлоград Дніпропетровська область

про стягнення 193 476 грн. 96 коп.

та за зустрічною заявою

За позовом Приватного підприємства "АКС-Стройтехнологія", м. Павлоград Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград Дніпропетровська область

про стягнення 24 236 грн. 14 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Скиба С.Г. довіреність б/н від 10.01.2012 р.

від відповідача: Грабовий В.М. довіреність № 12-2609/1 від 26.09.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі- ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства " АКС-Стройтехнологія" (далі- ПП " АКС-Стройтехнологія", відповідач) про стягнення штрафних санкцій (пені і штрафу) за договором № 11-08/659-ПД/И від 16.02.11р. у розмірі 193 476, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив відставання від графіку виконання робіт по договору на 28 днів, що було зафіксовано актом між сторонами. Крім того, на адресу відповідача направив розрахунок штрафних санкцій, які у визначений строк відповідач не перерахував і у відповідності до п.5.4, 8.7 договору позивач зменшив суму, яка підлягала перерахуванню за виконанні роботи по договору на частину суми штрафних санкцій -22 523, 04 грн.

Відповідач у відзиві на позов(вих.. № 27 від 26.09.2012 р. ) просить суд зменшити розмір неустойки до 8 645, 76 грн., в решті -відмовити. Оскільки на думку відповідача, з урахуванням всіх обставин такий підхід є справедливим, а обчислення загальної суми неустойки -достатньою мірою майнової відповідальності відповідача з порушення договору.

27.09.2012 р. ПП " АКС-Стройтехнологія" подало зустрічний позов, в якому просить стягнути з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 22 523, 04 грн. -заборгованості по договору 11-11/659-ПД/И від 16.02.11р. , пені у сумі 1 713, 10 за порушення строку розрахунку та судові витрати.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, що згідно з п.5.3 договору ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" повинен був остаточно розрахуватися з ним за вказані роботи не пізніше 01.03.2012 р. перерахувавши грошові кошти в сумі 22 523, 04 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, за порушення строку розрахунку за виконані роботи в межах ст. 232 ГК України і обумовлені п.8.8. Договору нарахована пеня у сумі 1 713, 10 грн. за період з 02.03.2012 р. по 02.09.2012 р.

ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у відзиві на зустрічний позов вказує те, що керуючись п.5.4, 8.7 договору він зменшив суму, яка підлягала перерахуванню за виконанні роботи на частину суми штрафних санкцій -22 523, 04 грн. , отже нарахована сума 24 236, 14 грн. з врахуванням пені по відношенню до цієї суми діяла не скасована оперативно- господарська санкція, яка на день розгляду справи судом не скасована, тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

У судовому засіданні 08.11.2012 р. було оголошено вступну та резолютивна частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову:

16.02.11р. між позивачем, як замовник, та відповідачем, як підрядчик, було укладено договір № 11-08/659-ПД/и, відповідно до якого підрядник зобов'язався своїми силами і на свій ризик виконати наступні роботи: проектування, придбання автоматичної пожежної сигналізації, сповіщення людей та її монтаж на об'єктах поверхні виробничих структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", в тому числі , і на ВСП "Західно-Донбаська", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити за надані роботи , у відповідності до умов договору(далі -Договір).

Відповідно до п.3.1 Договору строки виконання всіх робіт по Договору: роботи виконуються у період 15 місяців з моменту початку робіт; початок робіт - у період 5 календарних днів з моменту підписання Договору. Роботи виконуються згідно затвердженому графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (додаток № 2) з врахуванням додаткової угоди № 2 від 31.01.2012 р. до Договору.

Строки виконання робіт можуть бути змінені шляхом підписання відповідної додаткової угоди, виключно , у разі зміни/або доповнень в проекту документацію, і/або робочий проект, і /або паспорт ведення робіт (п. 3.2 Договору).

У разі якщо підрядник вчасно не почав роботи або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк є неможливим. Замовник має право відмовиться від договору і вимагати відшкодування спричинених підрядником збитків у повному обсязі.(п. 3.4 Договору).

Вартість робіт по договору узгоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною цього договору та складає 900 000 грн.( п. 5.1 Договору).

Згідно до графіку , підрядник зобов'язався виконати роботи по проектуванню та монтажу на ВСП "Західно -Донбаська" в термін до 31.01.2012р.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у разі виявлення недоліків та/або відступлень від умов договору та/або інших недоліків, замовник зобов'язаний негайно заявити про це підряднику з додаванням акту фіксації факту недоліків, причин їх виникнення та строків усунення.

Пунктом 5.4 договору передбачено , що у разі порушення підрядником строку виконання зобов'язань , замовник вправі направити підряднику розрахунок штрафних санкцій і/або збитків і до їх уплати підрядником затримати оплату виконаних робіт. Підрядник зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій і/або збитків у період 5-ти календарних днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій і/або збитків підряднику. При цьому замовник на свій розсуд має право оплатити підряднику вартість робіт до оплати останнім замовнику штрафних санкцій і /або відшкодування збитків. Перерахування замовником грошових коштів за виконанні роботи до уплати підрядником штрафних санкцій і /або відшкодування збитків не звільняє підрядника від зобов'язань по оплаті штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань прийнятих на себе по договору. При не оплаті підрядником штрафних санкцій, збитків, замовник має право застосувати к підряднику оперативно - господарську санкцію відповідно до п.5 5 договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору підрядник зобов'язується виконати роботу у відповідності з вимогами Договору, нормативною і технічною документацією, яка відноситься до предмету договору і забезпечується оперативно - господарською санкцією. Під оперативно -господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованої штрафної санкції , здійснену невиконанням договору і збитків від сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно - господарська санкція використовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій у збитків, відповідно до умов договору.

Станом на 28.02.2012 р. представники ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та ПП " АКС-Стройтехнологія" склали акт від 28.02.2012 р. , яким зафіксували , що на день складання акту підрядник не виконав роботи у відповідності до графіку виконання робіт по договору (а.с.19).

На адресу ПП " АКС-Стройтехнологія" 27.03.2012 р. позивач направив лист, у якому здійснено розрахунок штрафних санкцій, та керуючись п.5.4 , 8.7 Договору, пропонував перерахувати штрафні санкції у розмірі 216 000 грн. на рахунок позивача протягом 5-ти календарних днів з моменту направлення даного розрахунку, у разі не перерахування в зазначений термін штрафних санкцій , позивач використовує своє право , передбачене п.5.4 Договору, та затримує оплату за виконання роботи .Окрім того повідомив , що у разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій у відповідності до п.5.4 цього договору, замовник має право при перерахуванні підряднику грошових коштів за виконанні роботи , в односторонньому порядку зменшити суму, яка підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій (п.8.7 Договору)(а.с. 20-22).

Відповідач у листі на вих.. № 18/3251 від 26.03.2012 р. не заперечував факту відставання від обумовленого графіку виконання графіку, розмір неустойки вважав необґрунтованим, та пропонував належним чином виконати свої договірні зобов'язання по оплаті вже фактично виконаних та прийнятих робіт (а.с. 23-25).

Пунктом 8.2.2. Договору, передбачено, що за невиконання зобов'язань в строк, передбачений графіком більш ніж 10 календарних днів, підрядник виплачує замовнику штраф в розмірі 10% від вартості робіт по договору та пеню в розмірі 0, 5% від вартості робіт по договору за кожний день прострочки.

За прострочення виконання обов'язку з виконання робіт у строк передбачений графіком за договором, відповідачу нарахована неустойка у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості робіт по договору, та пеня у розмірі 0, 5% від вартості робіт по договору за кожен день прострочення, яка розрахована за наступною формулою та складає:

900 000 грн. /100% х 10% = 90 000грн.

900 000 грн. /0, 5 % х 28 = 216 000 грн.

У відповідності до п. 8.7 договору у разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій у відповідності до п.5.4 Договору, замовник має право при перерахуванні підряднику грошових коштів за виконанні роботи, в односторонньому порядку зменшити суму , яка підлягає перерахуванню , на суму штрафних санкцій.

Як встановлено вище, позивач направляв на адресу 27.03.2012 р. розрахунок штрафних санкцій, але у визначений договором строк відповідач не перерахував штрафні санкції і тому позивач згідно п.5.4 , 8.7 Договору зменшив суму, яка підлягала перерахуванню за виконані роботи по договору, на частину суми штрафних санкцій -22 523, 04 грн. Таким чином 216 000грн. -22 523, 04 = 193 476, 96 грн.

Доказів виконання по оплаті штрафу(пені) за договором у розмірі 193 476, 96 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п.8.2.2. Договору, передбачено, що за невиконання зобов'язань в строк, передбачений графіком більш ніж 10 календарних днів, підрядник виплачує замовнику штраф в розмірі 10% від вартості робіт по договору та пеню в розмірі 0, 5% від вартості робіт по договору за кожний день прострочки.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені в сумі 193 476, 96 грн. слід визнати обґрунтованими і такими , що підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір неустойки до 8 645, 76 грн. на підставі п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення неустойки належної до стягнення , суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення , має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) , яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно iз збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й iнші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи обставини справи суд вважає , що відповідач не навів доказів для зменшення неустойки(пені, штрафу) , доказів фінансового стану підприємства відповідач також не надав, за викладених обставин суд не вбачає підстав для зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Викладене є підставою для задоволення первісного позову у повному обсязі. Судовий збір слід покласти на відповідача за первісним позовом згідно ст. 49 ГПК України.

По зустрічному позову:

Так у зустрічному позові ПП " АКС-Стройтехнологія", зазначає, що відповідач перерахував позивачеві аванс в сумі 54 420,60 грн.

У виконання договірних зобов'язань позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на шахті "Благодатна" на загальну суму 106 381,81 грн., що підтверджується Актом № 5 виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. (форма № КБ-3). Вказані документи підписані сторонами 30.12.2011 р. Як зазначено вище, за вказані роботи позивач отримав аванс в сумі 54 420,60грн. Крім того, на час передачі-приймання робіт по шахті "Благодатна" у відповідача виникла переплата загальною сумою 29 438,17 грн., а саме: - 07.11.2011 р. відповідач перерахував позивачу аванс за роботи на шахті "Благодатна" в сумі 54 337,80 грн. Відповідно до акту № 5 від 30.11.2011 р. (ф. № КБ-2в) загальна вартість цих робіт: склала 35 706,83 грн., внаслідок чого підсумкове сальдо у розрахунках

між сторонами становило: 54 337,80 - 35 706,83 = 18 630,97 грн. на користь відповідача, і різниця мала бути повернута відповідачу; - 07.11.2011 р. відповідач перерахував позивачеві аванс в сумі 10 807,20 грн. за роботи на шахті " Західно-Донбаська" Благодатна". Однак в подальшому сторони відмовилися від виконання договору у цій частині, у зв'язку з чим сума авансу також підлягала поверненню відповідачеві.

Тому за погодженням сторін договору в рахунок розрахунку за виконані позивачем роботи на шахті «Благодатна»були зараховані вищезгадана сума плати. З урахуванням отриманого авансу та після зарахування взаємних вимог заборгованість відповідача за вказані роботи склала: 106 381,81 -120,60 - 29438,17 = 22 523,04 грн.

Таким чином, згідно п. 5.3 договору відповідач повинен був остаточно розрахуватися з позивачем за вказані роботи не пізніше 01.03.2012 р., перерахувавши позивачеві грошові кошти в сумі 22 523,04 грн.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи у встановлений договором строк. Наявність у відповідача заборгованості у вищезазначеній сумі також підтверджується підписаним сторонами актом звірки.

Згідно п. 8.8 договору у разі порушення замовником своїх зобов'язань, встановлених п. 5.3 цього договору, він сплачує підряднику пеню, діючу на момент порушення зобов'язань , у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов'язань, із розрахунку позивача за зустрічним позовом він нарахував пеню у сумі 1 713, 10 грн. на суму 22 523, 04 грн. за період з 02.03.2012 р. по 02.09.2012 р.

Однак суд не може погодитись з позивачем за зустрічним позовом про стягнення з відповідача суми 22 523, 04 грн. -боргу та 1 713, 10 грн. -пені з наступних підстав.

Так, статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Стаття 236 ГК України визначає окремі види оперативно-господарських санкцій (ч.1 статті) та вказує, що їх перелік, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

У відповідності до ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Тобто, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. При цьому, оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено. Такі санкції можуть виражатися у виді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прийняття виконання та від зустрічного виконання. Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції).

Пунктом 5.4 Договору передбачено , що у разі порушення підрядником строку виконання зобов'язань , замовник вправі направити підряднику розрахунок штрафних санкцій і/або збитків і до іх уплати підрядником затримати оплату виконаних робіт. Підрядник зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій і/або збитків 5-ти календарних днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій і/бо збитків підряднику. При цьому замовник на свій розсуд має право оплатити підряднику вартість робіт до оплати останнім замовнику штрафних санкцій і /або відшкодування збитків. Перерахування замовником грошових коштів за виконанні роботи до уплати підрядником штрафних санкцій і /або відшкодування збитків не звільняє підрядника від зобов'язань по оплаті штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань прийнятих на себе по договору. При не оплаті підрядником штрафних санкцій, збитків, замовник має право застосувати к підряднику оперативно - господарську санкцію відповідно до п.5 5 договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору підрядник зобов'язується виконати роботу у відповідності з вимогами Договору, нормативною і технічною документацією, яка відноситься до предмету договору, нормативною і технічною документацією, яка відноситься до предмета договору і забезпечується оперативно - господарською санкцією. Під оперативно -господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованої штрафної санкції , здійснену невиконанням договору і збитків від сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно - господарська санкція використовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій у збитків, відповідно до умов договору.

У разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій у відповідності до п.5.4 цього Договору. Замовник має право при перерахуванні Підряднику грошових коштів за виконані роботи, в односторонньому порядку зменшити суму, яка підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій (п.8.7 договору).

На адресу ПП "АКС-Стройтехнология" 27.03.202р. ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" направлено розрахунок штрафних санкцій. У визначений Договором строк позивач за зустрічним позовом штрафні санкції не перерахував.

Відповідно до п.5.4, п.8.7 Договору №11-08/659-ПД/и ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" зменшив суму, яка підлягала перерахуванню за виконані роботи по Договору, на частину суми штрафних санкцій - 22 523,04грн.

Таким чином на момент подачі зустрічного позову про стягнення з відповідача 22 523, 04 грн. по відношенню цієї суми діяла не скасована оперативно- господарська санкція, яка надавала відповідачу право отримати суму нарахованих штрафних санкцій з суми, яка підлягала виплаті позивачеві за виконані роботи. Укладений між сторонами договір передбачає правомірну відмову від виконання зобов'язання по оплаті в односторонньому порядку у разі порушення позивачем строків виконання зобов'язань , та можливість отримати нараховані штрафні санкції з сум, які підлягають виплаті позивачеві.

Господарський суд вважає відмовити в задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом , як дані вимоги позивача вважає безпідставними.

Судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АКС-Стройтехнологія"(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград вул. Терьошкіна, 3 код ЄДРПОУ 36151238) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) - неустойки (штрафу, пені) у сумі 193 476, 96 грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят шість грн. 96 коп.), 3 869, 52 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять грн.52 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України 16 листопада 2012 р. .