Рішення № 27540650, 08.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11797-2012 08.11.12

За позовом Підприємства "Роман" Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів

"Софія"

До Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної

адміністрації

про стягнення заборгованості 139 052, 99 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Криворученко Ю.О. (дов. б/н від 01.01.2012р.)

Від відповідача Севостьянова В. В. (дов. № 176 від 24.01.2012 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 08.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство "Роман" Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів "Софія" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту -відповідач) про стягнення 132048, 35 грн., з яких 132048, 97 грн. основної заборгованості за Договором №80 від 07.04.2011р., 7004,02 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11797-2012, розгляд справи призначено на 18.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року розгляд справи відкладено на 30.10.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 08.11.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконання сторонами вимог ухвали суду щодо надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

08.11.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, позивачем подано додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 08.11.2012 року представником відповідача надано усні пояснення та заперечення по суті спору, в яких просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог; представником позивача надано додаткові матеріали по справі, усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 80 від 07.04.2011 року, в частині оплати поставленого товару на суму 132 048, 97 грн. та на ст.ст. 193, 229, 231 ГК України, ст.ст. 509, 525, 530, 610 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що основна сума за договором № 80 від 07.04.2011 року була запланована за надходженнями спеціального фонду, але фактичних надходжень по спеціальному фонду на кінець 2011 року надійшло недостатньо для реєстрації фінансових зобов'язань за договором, і відповідно до п. 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України, заборгованість за вказаним договором є незареєстрованою. При цьому, відповідач зазначає, що є бюджетною організацією і фінансується із місцевого бюджету не в повному обсязі, а п. 4.1. укладеного договору передбачено перенесення заборгованості за основним договором на 2013 бюджетний рік та сплату після відповідного фінансування.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 80 (далі за текстом -договір), відповідно до умов якого позивач, як постачальник зобов'язався у квітні -грудні 2011 року поставити у встановлений строк у власність відповідача, як покупця товар, який зазначений у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплати його.

Згідно п. 3.1. договору ціна договору становить 921 550, 00 грн. без ПДВ. Ціна товару вказується з урахуванням транспортних витрат та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару проводиться покупцем у національній грошовій одиниці на поточний рахунок постачальника на підставі накладних виписаних постачальником протягом 10 банківських днів після отримання товару. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, актами приймання -передачі) (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку порушення строків поставки, порушення обсягів поставки постачальник сплачує пеню в розмірі 1% від суми договору за кожен день прострочки.

30.12.2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода до договору № 80 від 07.04.2011 року, відповідно до п. 1.2 якої сума додаткової угоди становитиме 144 200, 00 грн. Загальна сума договору становить 1 065 750, 00 грн., без ПДВ.

За твердженням позивача станом на 01.05.2012 року сума заборгованості відповідача за додатковою угодою до договору № 80 від 30.12.2011 року становить 132 048, 97 грн.

Відповідач у своєму відзиві підтвердив суму заборгованості в розмірі 130 134, 64 грн., а на суму 1914, 33 грн. позивачем було поставлено товар з перевищенням суми основного договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 80 від 01.12.2010р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 923 464, 99 грн., згідно видаткових накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Поставлений товар був частково оплачений відповідачем на суму 791 415, 92 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 132048, 97 грн. (923 464,99 -791415,92), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 132 048, 97 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 132048,97 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару у відповідності до п. 4.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 132 048, 97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності підства оплати заборгованості з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, при цьому згідно вимог чинного законодавства, наведених вище, одностороння відмова/зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач уклав договір, прийняв виконані роботи, а отже взяв на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт та порушив їх не оплативши надані послуги.

Відповідно до копії Витягу серії АЖ № 986606 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.09.2012 року Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації є юридичною особою, ідентифікаційний код 37470086.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільніють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від зобов'язання оплати наданих йому товарів за договором.

Щодо твердження відповідача про перевищення позивачем суми основного договору на 1914, 33 грн., то воно не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідно до умов договору, укладеного сторонами загальна сума договору становить 1 065 750, 00 грн., а не 130 134, 64 грн., отже перевищення суми договору з боку позивача при поставці товару не було.

Позивач також просить стягнути з відповідача 7 004, 02 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару за період з січня 2012 року по 01.05.2012 року (121 день).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 вказаного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, згідно норм чинного законодавства, для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення виконання зобов'язань, між сторонами повинна бути досягнута відповідна домовленість. Договором № 80 від 07.04.2011 року нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару не передбачено. Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 7 004, 02 грн. за невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті, не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Підприємства "Роман" Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів "Софія" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 6-А; код ЄДРПОУ 37470086; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Підприємства "Роман" Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів "Софія" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 180-Є; код ЄДРПОУ 30636739) 132048 (сто тридцять дві тисячі сорок вісім) грн. 97 коп. основної заборгованості, 2640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 98 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко