Рішення № 27540190, 12.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.12 р. Справа № 5006/47/104/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, місто Київ, вулиця Воровського, будинок № 33; код ЄДРПОУ -16285602)

до Приватного акціонерн?ого товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 60; код ЄДРПОУ - 31650052)

за участю третьої о?соби, яка не заявляє самостійн?их вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Федоренка Володимира Григоровича (07454, Київська область, Броварський район, село Требухів, провулок Вокзальний, будинок № 10)

про відшкодування сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 947,43 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до господа?рського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 947,43 гривень.

В об?ґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: генеральну угоду добровільного страхування засобів наземного транспорту № 250593888 від 14.12.2009; довідку ДАІ Дарницького району у місті Києві; розгорнуту довідку УДАІ ГУМВС України в місті Києві; рахунок ТОВ «Бровари моторс» № СФ-0000300 від 30.03.2012; заяву ПП «Зевс» на виплату страхового відшкодування від 03.04.2012; страховий акт № 63603 від 11.04.2012; розпорядження на виплату страхового відшкодування № 63603 від 11.04.2012; звіт про оцінку автомобіля № 105 від 20.04.2012; платіжне доручення № 3866 від 28.04.2012; постанову Дарницького районного суду міста Києву від 07.05.2012 відносно Федоренка В.Г.; регресну вимогу на адресу відповідача про виплату (страхового) відшкодування від 15.06.2012.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статями 9, 27 Закону України «Про страхування», статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», статями 993, 1191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05 жовтня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 жовтня 2012 року, та з метою забезпечення правильного, своєчасного і повного розгляду справи господарським судом:

- залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Федоренка Володимира Григоровича;

- витребувано з Дарницького районного суду міста Києва справу про адміністративне правопорушення відносно Федоренка Володимира Григоровича.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року розгляд справи відкладено до 12 листопада 2012 року у зв'язку з неявкою представників сторін, невиконанням учасниками процесу вимог ухвали суду від 05 жовтня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства надійшло клопотання, в якому він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заява про розгляд справи у відсутності представника не надходила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Федоренко В.Г., на виконання вимоги ухвали суду від 05 жовтня 2012 року, не надав письмових пояснень щодо обставин справи.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, і ненадання ним певних документів, істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2009 року між АТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач) та ПП «Зевс» було укладено генеральну угоду добровільного страхування засобів наземного транспорту № 250593888 (далі - Договір страхування), згідно з яким позивачем застраховані майнові інтереси ПП «Зевс», пов'язані з володінням, експлуатацією та розпорядженням транспортним засобом «Peugeot 307» (далі - Пежо або застрахований автомобіль), державний номерний знак АН 2811 ЕТ, від страхових ризиків: пошкодження, незаконне заволодіння тощо (а.с. 8-18).

24 березня 2012 року на проспекті Бажана в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, під керуванням Федоренка Володимира Григоровича з автомобілем марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, внаслідок чого транспортні засоби отримали технічних пошкоджень.

Строк дії Договору страхування визначений з 00 год. 00 хв. 25 березня 2011 року до 24 год. 00 хв. 24 березня 2012 року, тобто на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 24 березня 2012 року автомобіль марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, що належить ПП «Зевс», був застрахований позивачем.

З довідки ДАІ Дарницького району у місті Києві вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, отримав технічні пошкодження заднього бамперу (а.с. 21).

Крім того, з розгорнутої довідки, що видана УДАІ ГУМВС України в місті Києві вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 24 березня 2012 року о 16 год. 00 хв., за участю автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, під керуванням Соболя Євгена Миколайовича, що належить ПП «Зевс» та автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, під керуванням Федоренка Володимира Григоровича, що належить Стопнику Г.В. сталася внаслідок порушення водієм Федоренко В.Г. пункту 10.9 Правил дорожнього руху України. Відносно Федоренка В.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення вимог пункту 10.9 ПДР України, який разом з матеріалами ДТП відповідно до статті 276 КУпАП переданий до Дарницького районного суду міста Києва (а.с. 22).

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2012 року, Федоренка В.Г. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 23).

З рахунку № СФ-0000300 від 30 березня 2012 року, оформленого ТОВ «Бровари моторс» (яке є платником податку на прибуток на загальних підставах) вбачається, що вартість запчастин для відновлювального ремонту автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, складає 4 947,43 гривень з ПДВ (а.с. 26).

03 квітня 2012 року на адресу позивача від уповноваженого представника ПП «Зевс» надійшла заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 25).

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власникові застрахованого автомобіля, позивачем замовлено проведення звіту про оцінку пошкоджень застрахованого автомобіля.

Відповідно до висновку звіту № 105 про оцінку автомобіля від 20 квітня 2012 року, проведеного СПДФО Ханжин Олегом Олеговичем, який є суб'єктом оціночної діяльності, матеріальний збиток, завданий власникові Peugeot 307, державний номерний знак АН 2811 ЕТ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7 705,15 гривень (а.с. 27-41).

Позивачем дорожньо-транспортну пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до сформованого страхового акту № 63603 від 11 квітня 2012 року, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті власнику автомобіля марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, на виконання умов Договору страхування становить 4 947,43 гривень (а.с. 19).

Розпорядженням № 63603 від 11 квітня 2012 року призначено виплату страхового відшкодування у розмірі 4 947,43 гривень (а.с. 20).

На підставі заяви ПП «Зевс» на виплату страхового відшкодування від 03 квітня 2012 року, сформованого страхового акту № 63603 від 11 квітня 2012 року, розпорядженням № 63603 від 11 квітня 2012 року, висновку звіту № 105 про оцінку автомобіля від 20 квітня 2012 року, позивач на виконання умов Договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 4 947,43 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 3866 від 28 квітня 2012 року (а.с. 42).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення, в тому числі з постанови Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2012 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 24 березня 2012 року сталася саме з вини Федоренка Володимира Григоровича, який керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, під час руху заднім ходом не переконався в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Пежо», державний номерний знак АН 2811 ЕТ, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - Федоренка В.Г. залученого за ініціативою суду для всебічного та повного розгляду справи, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільна відповідальність Федоренка Володимира Григоровича - власника автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (24.03.2012) була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», на підставі полісу серії АА № 2598090, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50 000,00 гривень, франшиза складає 1 000,00 гривень. Отже, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відносно автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, існував діючий поліс.

Позивач посилаючись на той факт, що автомобіль марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, яким керував Федоренко В.Г., було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», надіслав відповідачу вимогу на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 15 червня 2012 року про здійснення грошового відшкодування в порядку регресу, з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 43-44). Відповідач отримав регресну вимогу з доданими документами, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45).

Як стверджує позивач, заяву відповідачем залишено без відповіді та виконання, і іншого не доведено, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач надіслав позивачу будь-які повідомлення про недотримання позивачем приписів законодавства щодо посвідчення наданого пакету документів та про інші недоліки і пропонував усунути їх для подальшого розгляду питання про виплату страхового відшкодування.

Посилаючись на невиплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 947,43 гривень.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла у спірний період), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Так, як вбачається з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, автомобіль марки «ГАЗ», державний номерний знак АІ 7968 ВХ, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди був застрахований відповідачем. Ліміт відповідальності за пошкодження майна становить 50 000,00 гривень, безумнова франшиза складає 1 000,00 гривень.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування.

При цьому, позивачем при зверненні з позовом до суду, не було враховано цих обставин та наведених приписів закону.

Отже, з огляду на вищенаведене, та з урахуванням норм діючого законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 4 947,43 - 1 000,00 = 3 947,43 гривень, де:

- 4 947,43 гривень - сума сплаченого страхового відшкодування;

- 1000,00 гривень - безумнова франшиза, яка покладається на позивача.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів відшкодування позивачу сплаченого страхового відшкодування з боку відповідача та/або інших осіб.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 993, 979, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 16, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонер?ного товариства «Акціонерна страхова компанія «І?нго Україна» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 60; код ЄДРПОУ - 31650052, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, місто Київ, вулиця Воровського, будинок № 33; код ЄДРПОУ -16285602, відомості про рахунки в установах банків відсутні) сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 947,43 гривень, судовий збір у розмірі 1 284,22 гривень, а всього 5 231 (п'ять тисяч двісті тридцять одна) гривень 65 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 12.11.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2012.

Суддя Фурсова С.М.