Постанова № 27539889, 14.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5024/2313/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Уліцького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р.у справі господарського суду№ 5024/2313/2011 Херсонської областіза позовомпрокурора м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської радидофізичної особи-підприємця ОСОБА_1про визнання права власностів судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Рудак О.В., посв. № 000355 від 20.07.2012р.;позивача:не з'явились;відповідача:ОСОБА_3, дов. № ВР 316106 від 03.07.2012 р.;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 р. прокурор м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (далі - Рада) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просив визнати за Херсонською міською радою право власності на самочинно збудовану п'ятиповерхову будівлю розміром 15,4 м x 24 м на земельній ділянці площею 0,0328 га по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги прокурор м. Херсона, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовував тим, що Херсонська міська рада, як власник земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній. При цьому це не порушить прав інших осіб.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.07.2012 р. (суддя Задорожна Н.О.) у задоволенні позовних вимог прокурора м. Херсона відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. (колегія суддів: Сидоренко М.В., Желіков В.І., Аленін О.Ю.) рішення господарського суду Херсонської області від 05.07.2012 р. залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва суперечить чинному законодавству та порушує права інших осіб. А також тим, що спірний об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню за рішенням суду.

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. і рішення господарського суду Херсонської області від 05.07.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора Херсонської області обґрунтовує посиланням на ст. 179, 184, 321, 328, 332, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 35, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Підприємець) скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємець обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Херсонської області не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- на підставі рішення Ради № 499 від 06.07.2007 р. між Радою та Підприємцем 19.07.2012 р. було укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0553 га у тому числі: ділянка площею 0,0065 га - під капітальною спорудою; ділянка площею 0,0246 га - під тимчасовою спорудою; ділянка площею - 0,0196 га - під проїздами, проходами та площадками; ділянка площею 0,0046 га - інші землі. Ділянка знаходиться у м. Херсоні по АДРЕСА_1, та надана із земель постійного користування спільного підприємства "Центральний ринок" для розміщення шашличної та магазину;

-на орендованій за договором від 19.07.2012 р. земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості - шашлична та магазин, які належать Підприємцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу серія ВСМ № 786620 від 18.10.2005 р.;

-перевірками Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі -Інспекція) встановлено факт самовільної реконструкції будівлі шашличної у м. Херсоні по АДРЕСА_1 з надбудовою чотирьох поверхів торгово-офісних приміщень, що відображено у складених нею актах перевірки від 20.05.2010 р., від 04.04.2011 р., від 05.08.2011 р. та приписах № 49 від 08.04.2008 р., № 72 від 15.02.2008 р., від 24.03.2011 р.;

-рішенням господарського суду Херсонської області від 25.05.2010 р. у справі № 8/478-ПН-08, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій задоволено позов Інспекції до Підприємця, зобов'язано останнього знести самочинно побудовану споруду розміром 15,4 м х 24 м, яка знаходиться у м. Херсоні по АДРЕСА_1. Данним рішенням встановлено факт самочинного будівництва, а саме, надбудови спірного об'єкта нерухомості Підприємцем.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини п'ятої ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, як вбачається з наведеної норми визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно можливе лише у випадку відсутності порушення прав інших осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що визнання за Радою права власності на самочинно збудовану п'ятиповерхову будівлю розміром 15,4 м x 24 м на земельній ділянці площею 0,0328 га по АДРЕСА_1 порушуватиме право власності Підприємця на об'єкти нерухомості - шашличної та магазину, які належать йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу серія ВСМ № 786620 від 18.10.2005 р і над якими здійснено надбудову інших чотирьох поверхів з торгово-офісними приміщеннями. Окрім того, як було встановлено судом апеляційної інстанції дані об'єкти нерухомості належать на праві спільної сумісної власності фізичній особі Оручовій Парванє, яка перебуває у шлюбі з Підприємцем.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує на тому, що для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості необхідно встановити, що спірні споруди завершені будівництвом, оскільки чинним законодавством передбачена можливість виникнення права власності лише з моменту завершення будівництва.

На підставі висновку, проведеної по справі будівельно-технічної експертизи № 094/2011 від 27.04.2012 р., судами попередніх інстанцій було встановлено, що будівництво спірного об'єкту нерухомості є незавершеним, його ступінь готовності становить 57%, що унеможливлює визнання права власності на нього.

Судами попередніх інстанцій, також, обґрунтовано наголошується на діючому Рішенні господарського суду Херсонської області від 25.05.2010 р. по справі № 8/478-ПН-08, згідно якого, спірний об'єкт нерухомості підлягає знесенню.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги заступника прокурора Херсонської області не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 р. у справі № 5024/2313/2011 господарського суду Херсонської області -без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.М. Уліцький