Постанова № 27539862, 13.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5011-72/6013-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Індустріалбанк" в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.07.2012р.у справі№ 5011-72/6013-2012 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Індустріалбанк" в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк"доПриватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"простягнення 19044,96грн.,

За участю представників:

- позивача: Поправко Є.О., дов. №146 від 03.08.2012р.;

- відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування за договором страхування кредитного портфелю Банку №17/0003464021 від 17.08.2006р. на суму 19044,96грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-72/6013-2012 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Шапрана В.В., суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. та рішення господарського суду м.Києва від 10.07.2012р. у справі №5011-72/6013-2012 та прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, правовідносини між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" згідно статуту, затвердженого загальними зборами від 15.04.2011р.) в особі Київської філії Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" та Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") виникли на підставі укладеного 17.08.2006р. договору страхування кредитного портфелю Банку №17/0003464021.

За умовами п.4.1, 4.4 договору страхування його предметом є страхування ризиків позивача, пов'язаних з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між страхувальником та позичальниками та зазначеними в реєстрі кредитних угод (Додаток №1 до договору). Об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "Індустріалбанк", затверджених протоколом правління від 05.07.2006р.

В п.6.1 договору сторони визначили, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом у строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника. Під неплатоспроможністю позивальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

З матеріалів справи суди попередніх інстанцій встановили, що 15.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" в особі Київської філії Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" та Бурим Олегом Васильовичем був укладений кредитний договір №KRCK/0300/237/07, за умовами якого позивач надає позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 20000грн. у порядку, передбаченому п.3.1 цього договору, строком з 15.06.2007р. по 14.06.2010р. включно, на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 9% річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору. За умовами п.4.3 кредитного договору позичальник зобов'язується починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, погашати кредит в сумі не менш ніж 555,56грн., сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання відповідно до графіку платежів, що зазначений в додатку №1 до цього договору, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

В реєстр від 30.06.2007р. кредитних договорів до договору страхування був внесений вказаний кредитний договір. Позивачем був сплачений відповідачу страховий внесок відповідно до порядку та в строки, визначені п.7.2 договору страхування.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, позичальником не було виконано зобов'язань за кредитним договором, в результаті чого виникли наступні страхові випадки: від 26.09.2007р., від 25.10.2007р., від 24.11.2007р., від 26.12.2007р., від 24.01.2008р., від 24.02.2008р., від 26.03.2008р., підтверджені випискою позивача по особовому рахунку, що свідчить про дату невиконання кредитної угоди.

При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що за першим страховим випадком, який настав 26.09.2007р., позичальником не сплачено суму кредиту та відсотків у розмірі 717,48грн., але позивач, в порушення п.10.3.6, п.11.1.1 страхового договору своєчасно не надіслав відповідачу повідомлення про затримку виконання зобов'язань позичальником та про настання страхового випадку. Позивач повідомив відповідача про прострочення сплати чергового платежу лише 26.03.2008р. Крім того, позивач не надав відповідачу заяви про страховий випадок та заяви про виплату страхового відшкодування за даним випадком, в порушення п.11.1.3 договору страхування, та не вжив заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку, чим порушив п.11.1.5 договору страхування. Відносно решти страхових випадків суди попередніх інстанцій зазначили про допущення позивачем аналогічних порушень умов договору страхування.

Умовами, визначеними в п.11.1.1, 11.1.3 договору встановлено обов'язок позивача після настання страхового випадку, негайно, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 5 робочих днів, письмово повідомити про це відповідача (або його відповідні регіональні підрозділи).

Судом першої інстанції також зазначено, що за умовами п.11.1.2 договору несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку надає відповідачу право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що відповідачеві своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або що відсутність у відповідача відомостей про це не могла впливати на його обов'язки сплатити страхове відшкодування.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що в п.11.1.3 договору сторони визначили, що для виплати страхового відшкодування позивач надає відповідачу заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку: копію реєстру; копію конкретної угоди; копії документів, що підтверджують листування між страхувальником та позичальником, яке має відношення до цього страхового випадку; копію довідки про обсяг надходжень на зарплатну платіжну картку позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; у разі відсутності зарплатної платіжної картки - копію довідки роботодавця позичальника про заробітну плату позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; інформацію (письмово) про рух коштів на позичковому рахунку (рахунку простроченої заборгованості ) та розрахунок нарахованих відсотків ( в тому числі прострочених); копію паспорта та ідентифікаційного коду позичальника; усі інші документи, які дають змогу встановити розмір страхового відшкодування та необхідність надання яких письмово обґрунтовується відповідачем. Усі зазначені в цьому пункті договору документи надсилаються позивачем засобами поштового зв'язку - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, або ж передача оформлюється двостороннім актом прийому - передачі (в двох екземплярах), що містить перелік документів, що передаються позивачем відповідачу. Розмір страхового відшкодування - це прострочена заборгованість позичальника по кредитній угоді, включаючи пеню, штрафні санкції та підвищені відсотки за прострочку, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі умов конкретної кредитної угоди, на дату настання страхового випадку.

Згідно з п.11.1.5 договору страхування в разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний: вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку; негайно сповістити страховика про всі вимоги, які пред'являють йому в зв'язку із цим страховим випадком; сприяти страховику в судовому порядку та позасудовому захисті в разі пред'явлення вимог про відшкодування збитків по страховому випадку; надати страховику всю інформацію і документацію, до якої страхувальник має доступ, і яка дозволить йому зробити висновок щодо причин, дій і наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяного збитку; не визнавати частково або цілком вимоги, які пред'являються йому у зв'язку із страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих або непрямих обов'язків для регулювання таких вимог без згоди страховика; у разі прострочення погашення заборгованості другий раз поспіль, вжити заходів щодо дострокового розірвання кредитної угоди.

Водночас судами попередніх інстанцій зазначено, що за умовами п.10.6.1 договору страхування в разі невиконання вимоги про надання страхувальником інформації про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та подальшого інформування страховика про будь-яку зміну страхового ризику, страховик може повністю чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або, що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування.

Зважаючи на зазначене, вказав про ненадання позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів своєчасного повідомлення відповідача про настання страхового випадку, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

Однак вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними наступних підстав.

Суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні договірні умови, визначені у п.11.1.2 договору, за якими страховик хоча і має право відмовити у виплаті страхового у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку, проте, таке право виникає у страхувальника за наявності певних умов: у разі якщо не буде доведено, що по-перше, страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або, по-друге, що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування, проте в порушення ст.43 ГПК України не з'ясував, чи вплинула (а якщо вплинула, то яким чином) відсутність у страховика відомостей про настання страхового випадку або несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку на його обов'язки сплатити страхове відшкодування, як це передбачено вказаними договірними умовами в якості передумови реалізації страховиком права на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції взагалі не врахував при прийнятті оскаржуваної постанови вказаних договірних умов всупереч ст.101 ГПК України.

Разом з цим, при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи мали місце обставини, що звільняють страховика від виплати страхового відшкодування.

Таким чином, враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки умові п.11.1.2 договору страхування на предмет достатності несвоєчасного повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку як підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки згідно вимог ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено визнання недійсним п.11.1.2 договору страхування в частині позбавлення страховика права на відмову від виплати страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення про настання страхового випадку за умов існування певних застережень ("якщо буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування").

Водночас слід зазначити, що при розгляді спірних правовідносин, що виникли на підставі вказаного договору страхування суди попередніх інстанцій врахували договірні умови, визначені в п.4.4 договору без урахування викладення цього пункту договору в новій редакції від 01.02.2007р. за додатковою угодою №1 до вказаного договору страхування, що також свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій за наслідками розгляду заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів в порушення принципу повноти не з'ясували вказаних обставин щодо наявності чи відсутності у відповідача підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених договором страхування, внаслідок чого дійшли передчасного висновку щодо заявлених позовних вимог.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України), а встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином дослідити умови договору страхування, встановити наявність чи відсутність обставин, що надають страховику право відмовитися від виплати страхового відшкодування і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Індустріалбанк" в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. у справі № 5011-72/6013-2012 скасувати, справу №5011-72/6013-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (проспетк Перемоги, буд. 65, м.Київ, 03062; код ЄДРПОУ 30115243) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного Банку "Індустріалбанк" в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк" (вул. Кутузова, буд. 18/7, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 21665873) 402(чотириста дві)грн.38коп. судового збору за касаційний перегляд.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко