Ухвала суду № 27539025, 13.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Київ К-41917/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОлександрійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року у справі№ 14/57за позовомПриватного підприємства «Колега»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 року у справі № 14/57, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002512310/1 від 31.01.2008 року в частині нарахування ПП «Колега»податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 152 310,93 грн., з яких 110 705,15 грн. - основний платіж та 41 605,78 грн. штрафна (фінансова) санкція. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002522310/1 від 31.01.2008 року в частині нарахування ПП «Колега»податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 74 986,47 грн., з яких: 49 990,97 грн. - основний платіж та 24 995,50 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 1, пп. 11.2.3 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.3 ст., п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3, ст. ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З доданих до касаційної скарги документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання відповідача про заміну Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

В запереченнях на касаційну скаргу і доповненнях до них, позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Колега»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2007 року складено акт №436/23-10-20643651 від 30.11.2007 року, яким зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 - не віднесено до складу валових доходів за 2006 року вартість безоплатно наданих товарів в сумі 183 145,83 грн.; п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 - занижено валовий дохід за І квартал 2007 року на суму 134 583,33 грн.; п. 5.9 ст. 5 - не віднесено до складу валових доходів за І півріччя 2005 року різницю вартості запасів, балансова вартість яких на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж звітного періоду на суму 29 235,50 грн.; п. 5.1 ст. 5 - безпідставно віднесено до складу валових витрат в 2006 року суму 152 621,52 грн.; Закону України «Про податок на додану вартість»зокрема: п. 1.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 - безпідставно віднесено до податкового кредиту за січень 2005 року 23 074,30 грн. та за лютий 2005року 7 450,00 грн.; п. 3.1 ст. 3 - не включено до об'єкту оподаткування та не нараховано на базу оподаткування, визначену згідно з п. 4.1 ст. 4 податкові зобов'язання з податку на додану вартість за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 за датою їх виникнення відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2007 року в загальній сумі 26 916,67 грн.

На підставі акта перевірки Олександрійською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002512310/0 від 12.12.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 172 221,78 грн., у тому числі основний платіж -124 896,75 грн., штрафні (фінансові) санкції -47 325,03 грн.; № 0002522310/0 від 12.12.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 86 161,50 грн., у тому числі основний платіж -57 441,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -28 720,50 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.07.2004 року між ТОВ «Торгова лінія»(постачальник) та ПП «Колега»(покупець) укладено договір поставки, пролонгований на 2005-2007роки, на виконання умов якого ТОВ «Торгова лінія»поставила ПП «Колега»товар на загальну сум 183 145,83 грн. (податок на додану вартість -30 524,30 грн.), внаслідок чого позивач зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість поставленої продукції на вказану суму, про що свідчать належним чином оформлені накладні.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Умовами укладеного між ТОВ «Торгова лінія» та ПП «Колега»договору поставки від 01.07.2004р. передбачено, що покупець сплачує вартість поставленої партії товару на протязі 14 календарних днів з моменту отримання такої партії товару.

Судами встановлено, що на час проведення перевірки строк позовної давності у ТОВ «Торгова лінія»щодо стягнення з позивача заборгованості за поставлений товар не закінчився, а у ПП «Колега» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Торгова лінія».

Посилання скаржника на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2006 року у справі №11/128, якою припинено ТОВ «Торгова лінія»колегія суддів відхиляє, оскільки згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 358702 станом на 03.12.2007 року ТОВ «Торгова лінія»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про безпідставність невіднесення позивачем до складу валових доходів за 2006 року вартості безоплатно наданих товарів в сумі 183 145,83 грн., оскільки на час проведення перевірки ТОВ «Торгова лінія»не припинено, строк позовної давності не сплинув, відповідно ліквідаційна комісія ТОВ «Торгова лінія»має право у межах встановленого строку звернутися до ПП «Колега»з вимогою сплатити вказану заборгованість, а тому позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат суму у розмірі 152 621,53 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 вказаної статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки судами встановлено, що 14.01.2005 року анулювано свідоцтво ТОВ «Торгова лінія»платника податку на додану вартість, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позбавляє ПП «Колега»можливості включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за лютий 2005 року у розмірі 7 450,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Торгова лінія»після 14.01.2005 року, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту за лютий 2005 року суми податку на додану вартість у розмірі 7450,00 грн.

30.07.2004 року між ПП «Колега»(покупець) та ТОВ «Трейд»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 190, пролонгований на 2005- 2007 року., на виконання умов якого позивачем отримано від продавця згідно з накладними товар на загальну суму 167 129,45 грн., а перераховано ТОВ «Трейд»згідно з платіжними дорученнями суму 301 100,00 грн., тобто на 133 970,00 грн. більше, ніж вартість отриманого товару, про що позивач 26.03.2007 року повідомляє ТОВ «Трейд»листом №13/1.

Таким чином, позивачем зайво перераховано кошти на суму 133970,00 грн., а ТОВ «Трейд»згідно з платіжними дорученнями перераховує ПП «Колега»суму у розмірі 161500,00 грн.,

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що повернуті позивачу ТОВ «Трейд»грошові кошти у сумі 133 970,00 грн. як безпідставно отримані не є доходом підприємства у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже доводи відповідача щодо заниження підприємством валового доходу у І кварталі 2007 року на 107 053,33 грн. є безпідставними.

Не спростовано позивачем висновок відповідача про заниження позивачем валового доходу в розмірі 27 530,00 грн. та відповідне нарахування податкового зобов'язання в розмірі 6 882,50 грн. основного платежу та 2 064,75 грн. штрафної (фінансової) санкції, адже будь-яких доказів та обґрунтувань причин невключення до валового доходу суми в розмірі 27 530,00 грн., що надійшла на розрахунковий рахунок позивача в 1 кварталі 2007 року, товариством не надано.

Визначення природи суми 27530,00 грн. як безпідставно отримані грошові кошти, з урахуванням ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», виключає нарахування податку на додану вартість.

Порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ПП «Колега»не віднесло до складу валових доходів різницю вартості запасів, балансова вартість яких на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж періоду на суму 29 235,50 грн., що пов'язано з отриманням від ТОВ «Завод Агромаш»автонавантажувачу на суму 15 000,00 грн. та куту алюмінієвого АТМ-125 25 на суму 35 082,00 грн. позивачем під час розгляду даної справи не заперечувалося.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання неправомірним нарахування Олександрійською ОДПІ податку на прибуток в розмірі 110 705,15 грн. та податку на додану вартість в розмірі 49 990,97 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію правонаступником Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 року у справі № 14/57 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак