Ухвала суду № 27538941, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-26741/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010

у справі № 2а-11344/09/1/0170

за позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Місхор»ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Місхор»ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі по тексту -позивач, ДП «Клінічний санаторій «Місхор») звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Ялта) про скасування рішення від 18.09.2009 №0011402303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 274294,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка господарської одиниці - каси санаторію «Місхор», суб'єкта господарської діяльності ДП «Клінічний санаторій «Місхор»з питання дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 02.09.2009 №1662/01/12/23/02650860.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N40/10320.

Також в акті перевірки зазначено, що на момент перевірки час на РРО не відповідає державному часу України; виявлено не оприбуткування готівкових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в сумі 54858,80 грн. в КОРО згідно з фіскальним звітним чеком N20185 від 01.09.2009; Z-звіт роздрукований 01.09.2009 о 15:00, запис в КОРО в розділі 2 відсутній; в КОРО зроблено відмітку.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено рішення від 18.09.2009 №0011402303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 274294,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки -у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України встановлено, що термін «оприбуткування готівки»вживається в такому значенні: проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Використання КОРО зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає у тому числі щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Судами зазначено, що касир санаторію «Місхор»написала пояснювальну по факту нездійснення запису в КОРО на підставі Z-звіту руху готівки за 01.09.2009, згідно з якою касир пояснила, що у день проведення податковим органом перевірки перебувала у стресовому стані у зв'язку зі смертю родички, у зв'язку з чим не устигла зробити необхідний запис в КОРО. Однак вся отримана 01.09.2009 готівка в касу підприємства була оприбуткована, здана до банку в цей же день, тобто до проведення перевірки відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач веде касову книгу, оформлює прибуткові касові ордера, на момент перевірки сума готівки в розмірі 54858,80 грн. була оприбуткована позивачем. Приймання готівки в касу установи проводилось за прибутковими касовими ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судами встановлено, що всі надходження готівки позивача за 01.09.2009 в розмірі 54858,80 грн. відображалися у касовій книзі. Виручка, яка була оприбуткована в касовій книзі за 01.09.2009 на суму 54858,80 грн. частково здана до банку в розмірі 46000,00 грн., решта частки виплачена як заробітна плата працівникам відповідно до видаткових касових ордерів.

Відповідач не заперечував проти того факту, що сума в розмірі 54858,80 грн. була проведена позивачем через РРО відповідно з вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується фіскальним звітним чеком (Z-звіту) №0185 від 01.09.2009.

Отже, суди дійшли правильного висновку, що нездійснення запису позивачем в КОРО на підставі фіскального звітного чеку (Z -звіту) №0185 руху готівки за 01.09.2009 в сумі 54858,80 грн. при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми шляхом оформлення прибуткових касових ордерів, проведення готівки через РРО, не можна кваліфікувати як не оприбуткування готівки в касу. Виявлене відповідачем порушення по своєму змісту є порушенням порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, за яке відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовується фінансова санкція в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.09.2009 №0011402303 на суму 274294,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров