Ухвала суду № 27538630, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-27453/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010

у справі № 2а-643/10/4/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сімбудтрассервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Сімбудтрассервіс»(далі по тексту -позивач, ВАТ «Сімбудтрассервіс») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом (з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2009 №0017552301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 23.12.2009 №1274/23-7/01268621.

В акті перевірки зазначено порушення ВАТ «Сімбудтрассервіс»вимог пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 (далі -Положення №637), яке полягає у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки у касі.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 №0017552301/0, яким застосовано штрафні санкції до ВАТ «Сімбудтрассервіс»у розмірі 20994,20 грн.

Задовольняючи позов суди виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

За висновками відповідача порушення наведеної норми позивачем полягає у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки у касі, яке виникло внаслідок того, що кошти, отримані ВАТ «Сімбудтрассервіс»для відшкодування працівникам витрат, пов'язаних із службовим відрядженням, не виплачувались, оскільки фактично на той час вони вже перебували у відрядженні.

В акті перевірки зазначено про перевищення ліміту залишку готівки у касі, зокрема: 22.06.2009 сума перевищення склала 2945,55 грн.; 01.09.2009 - 3674,35 грн.; 15.09.2009 - 3877,20 грн. Зазначене пов'язано із тим, що 8 працівників, зазначених в акті, 22.06.2009 перебували у відрядженні, проте за даними відомості отримали кошти у розмірі 2103,23 грн. (сальдо каси на кінець дня 1772,32 грн.). 8 працівників, зазначених в акті, отримували готівкові кошти 01.09.2009 та 15.09.2009 у розмірі 3600,00 грн. (сальдо каси на кінець дня 01.09.2009 - 2374,35 грн.; 15.09.2009 - 2577,20 грн.), проте на час отримання коштів вони також перебували у відрядженні.

Проте, такі висновки спростовуються фактичними обставинами справи, що були встановлені судами попередніх інстанцій, виплата позивачем працівникам коштів на відрядження відбувалась 22.06.2009, 01.09.2009, 15.09.2009 згідно відомостей на виплату коштів, в яких працівники розписались саме у вказані дні.

Вказані обставини не спростовані податковим органом.

Отже, з урахуванням положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Крім того, застосовуючи штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 31.12.2009 №0017552301/0, відповідач помилково визначив суму санкцій з посиланням на Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки штрафні санкції за перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі не є податковим зобов'язанням та застосовуються згідно Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров