ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-26213/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік ЛТД»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року
у справі № 2-а-2459/10/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік ЛТД»
до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лік ЛТД»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі -відповідач) про скасування (визнання нечинним) рішення Макіївської ОДПІ у Донецькій області від 19 січня 2010 року № 0000032343 про застосування до ТОВ «Лік ЛТД»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3500,10 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ «Лік ЛТД», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріально та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У запереченні на касаційну скаргу Макіївська ОДПІ у Донецькій області, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року -без змін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Макіївською ОДПІ у Донецькій області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -перукарні, що розташована за адресою: м. Макіївка-25, вул. Леніна, 100, та належить суб'єкту господарської діяльності -ТОВ «Лік ЛТД», за результатами якої був складений акт № 10338/18/05/23-4/20338112 від 24 грудня 2009 року (зареєстрований в органі державної податкової служби 25 грудня 2009 року).
В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 872,50 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 172,48 грн.
19 січня 2010 року Макіївська ОДПІ у Донецькій області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000032343, яким на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Лік ЛТД»штрафні (фінансові) санкції у сумі 3500,10 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлений перевіркою факт у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій підтверджений описом готівкових коштів, підписаним працівником позивача -ОСОБА_1, з урахуванням обставин, встановлених постановою Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 04 березня 2010 року у справі № 3-261/2010.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до статті 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Тобто належним доказом невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, вказаних у денному звіті реєстратора розрахункових операцій повинен бути покупюрний опис готівкових коштів, що складають вказану невідповідність.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником позивача -ОСОБА_1 було здійснено опис і перерахунок готівкових коштів у сумі 872,50 грн., які станом на 04 червня 2007 року (07:40 год.) знаходилися на місці проведення розрахунків (арк. справи 64).
Згідно денного Х-звіту за 24 грудня 2009 року об 07:40 год. (арк. справи 65) сума коштів становила 172,48 грн.
Зазначені обставини підтверджені також постановою Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 04 березня 2010 року у справі № 3-261/2010 (арк. справи 34).
Посилання позивача в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що сума коштів, яка склала невідповідність, є сумою виручки, яка знаходилась у касі, відхиляються судом касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через реєстратор розрахункових операцій видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Згідно пункту 9.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься суб'єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб'єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «службова видача».
Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові кошти у сумі 700,02 грн. (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій) на початок робочого дня 24 грудня 2009року не були зареєстровані через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та знаходили на місці проведення розрахунків, що підтверджується описом готівкових коштів.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна ТОВ «Лік ЛТД»підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 27538552, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 31.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-26213/10-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: