Ухвала суду № 27538484, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-24300/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010

у справі № 2а-47609/09/1670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Ремонтно-механічний завод»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «Ремонтно-механічний завод») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2009 №0004592301/0/2886.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну перевірку позивача з питань відносин з ПП «Стройзаказ»за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 31.08.2009 №4896/23-209/00380391.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 10.09.2009 №0004592301/0/2886, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13365,00 грн. (8910,00 грн. - основний платіж, 4455,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2008 року на суму 8910,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, єдиним випадком неможливості такого включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Стройзаказ»було укладено договір від 07.05.2008 №5, за умовами якого позивачу надавалися послуги з ремонту стін та стелі.

На виконання умов договору був підписаний акт здачі-прийняття робіт від 30.07.2008 щодо проведених штукатурних робіт загальною вартістю 53457,60 грн. Також ПП «Стройзаказ»було видано податкову накладну на суму виконаних робіт. На підставі цієї накладної позивачем сума податку на додану вартість була включена до складу податкового кредиту в липні 2008 року.

Як встановлено судами, на момент складання податкової накладної контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкову накладну на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Отже, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яка не мала недоліків та порядок заповнення якої відповідала встановленому чинним законодавством.

Твердження відповідача про нікчемність укладеної угоди від 07.05.2008 між позивачем та ПП «Стройзаказ»про здійснення ремонтних робіт, судами правомірно не взято до уваги.

Також судами вірно зазначено, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правильність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі належно оформленої податкової накладної.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров