Ухвала суду № 27538468, 13.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Київ К-57196/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуВовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року у справі№ 2а-7916/08/2070за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вовчанський олійноекстракційний завод»до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області провизнання нечинним податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року у справі № 2а-7916/08/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський олійноекстракційний завод»задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року у справі № 2-а-7916/08/2070 скасовано. Прийняти нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 24.03.2008 року № 0000671501/0; від 22.04.2008 року № 0000671501/1 та від 01.07.2008 року № 0000671501/2.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 5.1 ст. 5, п. 17.2, пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В запереченнях на касаційну скаргу, позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Вовчанською МДПІ невиїзної документальної перевірки ВАТ «Вовчанський олійноекстраційний завод»з питання правильності визначення об'єкта оподаткування в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року, 12.03.2008 року складено акт № 193/15-00373936.

24.03.2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000671501/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 36 397,00 грн., з яких: за основним платежем -34 664,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 733,00 грн.

За результатами розгляду скарг Вовчанською МДПІ Харківської області прийнято рішення від 22.04.2008 року за № 1277/10/25-009, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 24.03.2008 року № 0000671501/0 залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення, і прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2008 року № 0000671501/1 з тих же підстав та на таку ж суму.

За результатами розгляду повторної скарги до Державної податкової адміністрації в Харківській області прийнято рішення від 13.06.2008 року № 2292/10/25-103, яким податкові повідомлення-рішення від 24.03.2008 року № 0000671501/0 та від 22.04.2008 року № 0000671501/1 залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення. В зв'язку з чим, Вовчанською МДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 0000671501/2 на таку ж суму.

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 34 664,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 733,00 грн. є висновок Вовчанської МДПІ про виявлення методологічної помилки, допущеної позивачем при заповненні декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року, за 2007 рік та уточнюючого розрахунку за 11 місяців 2007 року, що призвела до заниження підприємством податку на прибуток в сумі 34 664,00 грн., внаслідок чого позивачем порушено пункт 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористався своїм правом у законодавчо встановлений спосіб виправити помилки у раніше поданій декларації, а тому відповідач обґрунтовано прийняв оскаржені податкові повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги сул апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач всупереч приписам пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»безпідставно самостійно визначив позивачу суму податкового зобов'язання та нарахував штрафні санкції, оскільки поданий позивачем уточнюючий розрахунок не призвів до збільшення податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Згідно з п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач подавав уточнюючи розрахунки до податкової декларація з податку на прибуток за 9 та 11 місяців 2007 року до проведення відповідачем перевірки, самостійно виявивши технічну описку щодо помилкового зазначення в податковій декларації за 11 місяців 2007 року в рядку 15 суми 34 664,00 грн., замість рядку 16. Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято відповідачем.

В акті перевірки податковим органом вказано, що товариством порушено пункт 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка передбачає, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Проте, в чому полягає суть порушення платником податку відповідачем не зазначено.

В оскаржуваних повідомленнях-рішеннях вказано, що порушення встановлені на підставі пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та штрафні санкції розраховані відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки хибними, оскільки пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»регулює питання визначення базового податкового (звітного) періоду подання декларацій, а пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону встановлює штраф за самостійне донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання.

Оскільки, поданий позивачем уточнюючий розрахунок не призвів до збільшення податкових зобов'язань, податковий орган необґрунтовано визначив позивачу суму податкового зобов'язання та нарахував штрафні санкції за відсутності підстав для їх застосування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року у справі № 2а-7916/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак