Ухвала суду № 27538289, 13.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Київ К-56077/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуХарківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 рокуу справі№ 2-а-30319/09/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Юпітер»до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року у справі № 2-а-30319/09/2070 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Юпітер» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.06.2009 року у справі № 2-а-30319/09/2070 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000572340/0 від 24.09.2008 року та № 0000572340/1 від 26.11.2008 року. Визнати недійсними першу податкову вимогу від 15.12.2008 року № 1/850 та другу податкову вимогу від 05.02.2009 року № 2/136 Харківської об'єднаної державної податкової інспекції.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а постанову місцевого адміністративного суду залишити в силі. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання відповідача про заміну Харківської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

Запереченнях на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатам проведеної Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року складено акт перевірки від 18.09.2008 року № 3322/23-421/33368967, яким зафіксовано порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок якого платником податків занижено суму валового доходу за 4 квартал 2006 року у розмірі 236 960,00 грн., в зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 59 240,00 грн., в т.ч. в ІV кварталі 2006 року - на суму 59 240,00 грн.

На підставі акта перевірки 24.09.2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000572340/0 на суму 88 860,00 грн. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і застосовування штрафних санкцій.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що власником та кінцевим одержувачем спірного товару є саме ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер», а тому отримавши його безоплатно, позивач повинен був нарахувати відповідну суму податку на прибуток.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки докази отримання оплати товару позивачем від ПП «Меридіан+»в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.1 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій ст. 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Положеннями п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено безоплатно надані товарі (роботи, послуги) як: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.03.2006 року між позивачем та ПП «Меридіан+»укладено договір комісії UKR/МАR-22, згідно якого комісіонер бере на себе зобов'язання укласти за винагороду від власного імені та за рахунок комітента (ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер») зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу по придбанню та поставці товару, згідно специфікацій. Також було укладено додаткову угоду № 001, згідно з якою ПП «Меридіан+»має право здійснити митні платежі при митному оформленні.

Між ПП «Меридіан+»(виконавець) та ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер»(замовник) укладено договір доручення від 20.06.2006 року на проведення брокерських послуг по митному оформленню, експедируванню вантажів, акредитації на митниці, по збору дозвільних документів.

На підставі договору комісії UKR/МАR-22 від 22.03.2006 року ПП «Меридіан+»укладено зовнішньоекономічний контракт № UKR/МАR-30 від 30.03.2006 року з CHONBURI LC COMPANY LIMITED (Таіланд) та зовнішньоекономічний контракт № UKR/JUN-22 від 22.06.2006 року з YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, (Китай) на поставку товарів, за яким YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, (Китай) (продавець) зобов'язується доставити, а ПП «Меридіан+»(покупець) прийняти та організувати сплату за товар на загальну суму 200 000 доларів США.

У відповідності до положень п. 4.1 вказаного контракту визначено, що оплата за товар по Контракту буде здійснюватися позивачем - комітентом по договору комісії UKR/МАR-22 від 22.03.2006 року.

Відповідно до п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-яких документів, які б підтверджували факт отримання товарів позивачем в ході перевірки не було, не надані вони і до суду. З наданих документів лише вбачається, що ПП «Меридіан+»на підставі договору комісії ввіз на територію України товар на адресу позивача. Однак, факт передачі товару позивачу не підтверджений.

Позивач заперечує проти отримання товару. При цьому вказує, що жодних дій в межах договору комісії направлених на отримання цього товару не здійснював, не проводив оплату товару, оплату митних зборів.

В ході перевірки доказів зворотного, а саме отримання товару позивачем від ПП «Меридіан+», здійснення його оплати, при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надано.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено належними доказаними отримання товарів позивачем, колегія суддів вважає, що оскаржені податкові повідомлення -рішення (перше прийняте за наслідками перевірки, друге в процедурі апеляційного оскарження) прийняті при відсутності правопорушення, тому підлягають визнанню недійсними, у зв'язку з наведеним підлягають визнанню недійсними перша та друга податкова вимоги, які винесені в зв'язку з нарахуваннями, проведеними оскарженими податковими повідомленнями -рішеннями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити Харківську об'єднану державну податкову інспекцію правонаступником Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року у справі № 2-а-30319/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак