Ухвала суду № 27538167, 18.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року м. Київ К-19714/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вербицької О.В.

Суддів Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.F.С. Ltd"

на постанову господарського суду Львівської області від 20 листопада 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року

у справі № 13/318А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.F.С. Ltd"

до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.F.С. Ltd" (далі - позивач, ТОВ "Т.F.С. Ltd") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області.

Постановою господарського суду Львівської області від 20 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було проведено виїзну планову перевірку "Т.F.С. Ltd" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено акт перевірки № 417/23-1/22407311 від 10.08.2007р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств в розмірі 12308 грн.; вимог пп.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", внаслідок чого платником податків занижено ПДВ за січень 2007 року в сумі 30613 грн. та завищено ПДВ за лютий 2007 року в сумі 30613 грн. На підставі висновків Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення (а.с.23 і на звороті):№ 0004342301/0 від 23.08.2007р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 15307 грн., з яких 0,00 грн. за основним платежем та 15307 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0004352301/0 від 23.08.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18462 грн., з яких 12308 грн. за основним платежем та 6154 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, щодо відсутності порушень закону під час прийняття відповідачем спірних повідомлень-рішень та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Всупереч вимогам пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового зобов'язання з ПДВ і декларації з ПДВ за січень 2007 року не включено з цієї операції податок в сумі 30613 грн., чим занижено податкове зобов'язання по цьому податку за січень 2007 року на суму 30613 грн.

В лютому 2007 року позивач видав вказаному контрагенту податкову накладну № 1918 від 01.02.2007р. на попередню оплату на загальну суму 183680 грн., в тому числі ПДВ 30613 грн., а також відвантажив оплачені товари, стверджується накладною ТВРЛ № 1951 від 05.02.2007р.

Сума ПДВ по вказаній податковій накладній включена до податкових зобов'язань за лютий 2007 року, відображена в реєстрі виданих податкових накладних за лютий 2007 року, та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року.

Застосовуючи до платника податку штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15307 грн., податковий правомірно виходив з того, що позивачем не дотримано вимог пп. "б" п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки він самостійно не нарахував суму штрафу та не збільшив суму податкового зобов'язання з цього податку.

Крім того, сам платник податків під час проведення перевірки не заявляв, що вказані дії по включенню суми ПДВ в декларацію за наступний податковий період проводилися ним по причині самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання до початку його перевірки контролюючим органом; така кваліфікація його дій дана фактично самим податковим органом.

ТОВ "Т.F.С. Ltd" проводило коригування валового доходу за перевірений період, а саме 06.03.2006р. ним подано уточнюючий розрахунок за 2005 рік, згідно якого зайво враховані доходи на суму 29800 грн.

При цьому податковий орган виходив з того, що три квартали 2005 року були перевірені працівниками ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, за результатами якої складено акт перевірки № 173/23-1/22407311 від 23.02.2006р.. де розбіжностей між задекларованими даними підприємства і даними перевірки в частині скоригованого позивачем валового доходу не встановлено.

В частині правильності визначення суми амортизаційних відрахувань відповідачем встановлено завищення суми амортизації в розмірі 19232 грн., яке утворилося через порушення позивачем вимог пп.8.4.9 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки платником податку не в повному обсязі зменшено балансову вартість основних фондів 2 групи за нормою амортизації 10 відсотків на суму компенсації страхової організації та зайво нараховано амортизаційні відрахування в сумі 19321 грн. 64 коп.

Таким чином, висновки судів, щодо обгрунтованості оскаржуваних рішень є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Львівської області від 20 листопада 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.F.С. Ltd" відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідачО.В. Вербицька СуддіН.Є. Маринчак О.В. Муравйов