Постанова № 27537757, 23.10.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/7624/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представників позивача - Раєвської С.В., Стонаєвої О.А.,

представника відповідача - Талденко О.В., Погонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Стар», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000241550/36355 та №0000231550/36356; стягнути з Державного бюджету 3 496,00 гривень бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м.Сумах складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Преміум Стар» №1822/15-520/35172222 з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2012 року, на підстав якого були прийняті податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000241550/36355 на загальну суму 4370,00 грн. та №0000231550/36356 на загальну суму 297788,00 грн., згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.

ТОВ «Преміум Стар» вважає висновок акту та відповідно прийняті ДПІ в м. Сумах податкові повідомлення - рішення законодавчо необгрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.

В матеріалах документальної планової виїзної перевірки акт від 08.12.10р. №10102/235/35172222/82 (за період з 03.07.2007 по 30.06.2010), співробітниками ДПІ в м.Суми перевірено та підтверджено формування податкового кредиту в деклараціях з ПДВ: за квітень, травень, червень 2008 року.

Позивач зазначає, що, визначити, чи сплив строк позовної давності за придбаними товарами (роботами, послугами), слід з огляду на закінчення саме цивільно - правового строку зі ст..257 ЦКУ, перебіг якого може зупинятись ( ст. 263) та перериватися (ст. 264). В ході проведення позапланової виїзної перевірки в період з 12.07.12 р. по 20.07.12р. службовій особі державної податкової служби були надані всі необхідні первинні документи, які використовуються товариством в бухгалтерському та податковому обліку, і пов'язані з обчисленням від'ємного значення та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень, травень 2012 року, але спеціаліст ДПІ в м.Сумах знехтував своїм обов'язком (ст..21.1.4 ПКУ) і просто «викинув» ту складову суми від'ємного значення, більш того двічі, а саме по даним декларацій з ПДВ за квітень та за травень 2012 року, яку сформовано раніше ніж 1095 днів тому. Також, при цьому в акті не зазначено зміст порушення з посиланням на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що передбачено ПКУ та порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Також, позивач стверджує, що станом на 01.09.2012 року кредиторська заборгованість ТОВ «Преміум Стар» перед ТОВ «Теско Індастрі» відсутня.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за квітень 2012 року встановлено, що ТОВ «Преміум Стар» протягом 1095 терміну не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Податковим кодексом України визначені строки давності та порядок їх застосування. Згідно з абзацом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Відповідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідач стверджує, що враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також відповідно п.102.5.ст.102 Податкового кодексу України підприємство ТОВ «Преміум Стар» позбавляється права на використання від"ємного значення податку на додану вартість у розмірі 150642 грн.

Також, відповідач зазначає, що не відобразивши у відповідних рядках декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування, підприємство самостійно відмовилось від належної йому суми. Таким чином, суми зазначені у р.24 декларацій не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 23.1 ні в рядку 23.2 декларації).

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ДПІ у м.Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Преміум Стар» з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27 липня 2012 року №1822/15-520/35172222 (а.с. 8-47). Згідно висновку вищевказаного акту перевірки ТОВ «Преміум Стар» в порушення вимог п.102.5 ст.102, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 3496,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення (р.24 Декларації) по декларації за квітень 2012 року на суму ПДВ- 150642 грн. і по декларації за травень 2012 року на суму ПДВ- 147146 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах прийнято податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2012 року №0000241550/36355, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3496,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 874,00 грн.; №0000231550/36356 яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації за квітень 2012 року на 150642 грн. і по декларації за травень 2012 року на 147146 грн. (а.с. 48-49)

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно з поданими ТОВ «Преміум-Стар» податковими деклараціями з ПДВ за квітень та травень 2012 року з урахуванням уточнюючого розрахунку та додатками, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкових декларації, та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації за травень, сформовані з урахуванням залишку від'ємного значення за попередні звітні (податкові) періоди, а саме з липня 2008 року по квітень 2012 року.

В акті перевірки на арк.29 податковим органом зроблено висновок що у разі, якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенню терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх таким що спростовуються матеріалами справи та суперечать нормам законодавства з огляду на таке.

Статтями 256, 257 і 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до положень частин першої, п'ятої статті 261 зазначеного Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Отже, виходячи з аналізу зазначених вище норм цивільного законодавства, суд вважає, що для з»ясування питання спливу строку позовної давності по кредиторській заборгованості позивача, податковий орган повинен був дослідити умови угод, укладених ТОВ «Преміум - Стар» з контрагентами за відповідні періоди з метою з'ясування моменту з якого починається перебіг строку позовної давності.

Як вбачається з акту перевірки (арк.31 - 32) податковий орган рахував початок перебігу строку позовної давності від звітного періоду, в якому виникла сума від'ємного значення, при цьому умови договірних відносин позивача з відповідними контрагентами взагалі не досліджувались та в акті перевірки не описані. В акті не зазначено та не описано жодного договору, укладеного позивачем з відповідними контрагентами, по яким відповідач вважає, що сплинув строк позовної давності, не зазначено зміст порушення з посиланням на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, що передбачено податковим законодавством та порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, щодо встановленого перевіркою завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на суму 3496,00 грн., суд зазначає, що як пояснив представник позивача та не заперечував відповідач, дана сума виникла внаслідок господарських операцій ТОВ «Преміум - Стар» з ТОВ «Теско індастрі» в квітні 2009 року на суму 1236 грн., серпні 2008 року на суму 777 грн., липні 2008 року на суму 1483 грн. Погашення кредиторської заборгованості, яка виникла по вказаним господарським операціям проведено ТОВ «Преміум Стар» згідно платіжного доручення від 7.04.12 №557 на загальну суму 22123,49 (в т.ч. ПДВ- 3687,25 грн.).

Також, суд зазначає, що відповідно до листа від 10.01.11р. ТОВ «Преміум Стар» визнало свій борг станом на 01.01.11 року перед ТОВ «Теско Індастрі» в сумі 341504,42 грн. та зобов'язалось погасити дану заборгованість. Станом на 01.09.2012 року кредиторська заборгованість ТОВ «Преміум Стар» перед ТОВ «Теско Індастрі» відсутня, що підтверджується актом звірки (а.с. 80-82).

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, при цьому час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, суд доходить висновку, що враховуючи дії позивача по визнанню кредиторської заборгованості перед ТОВ «Теско Індастрі», перебіг строку позовної давності за даними господарськими відносинами почався заново, відтак підстав стверджувати про сплив строку позовної давності за вказаними правовідносинами у відповідача не має.

Суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту визначається статтями 198 та 199 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, Податковим кодексом України не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

При цьому, посилання відповідача на те що ТОВ «Преміум Стар» позбавляється права на використання від"ємного значення податку на додану вартість у розмірі 150642 грн. в зв»язку з тим, що протягом 1095 терміну позивачем не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суд вважає безпідставним.

Відповідно до п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається зі змісту вказаної норми податкового законодавства, строк 1095 днів визначений для використання платником свого права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Що ж стосується права платника на податковий кредит з податку на додану вартість та права використання від'ємного значення з цього податку, суд зазначає, що жодних обмежень щодо строків використання платником від'ємного значення з ПДВ податкове законодавство не містить.

Таким чином, суд вважає, що за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Також, в акті перевірки відповідач стверджує, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари /послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.13 п.14.1. ст14 Податкового кодексу України, безоплатно надані товари, роботи,послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання та використані нею.

Тобто, податковим законодавством чітко визначені критерії за якими товари, роботи, послуги можуть вважатись безоплатно отриманими.

В акті перевірки не зазначено які саме товари, роботи послуги, з якими контрагентами, по яким договорам відповідають будь - якому з критеріїв, визначених вказаною нормою. Перевіркою не було встановлено фактів отримання позивачем товарів згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення або без укладення таких договорів, також не було встановлено фактів використання позивачем товарів переданих йому на відповідальне зберігання.

Згідно, ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд доходить висновку, що податковий орган не довів суду правомірність висновків викладених в акті перевірки та прийнятих на підставі даного акту податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" до Державна податкова інспекція у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 14 серпня 2012 року № 0000241550/36355 та № 0000231550/36356.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" (вул. Чехова, 9А, м. Суми, 40022, код 35172222, р/р 26008000070103 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код банку 09351014) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3496,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (Покровська площа, 2, м. Суми, 40030) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Стар" (вул. Чехова, 9А, м. Суми, 40022, код 35172222, р/р 26008000070103 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код банку 09351014) суму судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек