Постанова № 27537652, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2012 року № 2а-14001/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення форми «В4» за №0001141530 від 01.10.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна» (далі по тексту також –Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (надалі –Відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення форми «В4» за №0001141530 від 01.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюване податкове повідомлення рішення прийняте безпідставно, не відображає дійсних обставин справи, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна»(код за ЄДРПОУ 31723303) з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення за липень 2012 року в розмірі 33 660 891.00 грн.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ІА «Вільна Україна»з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення за липень 2012 року №4333/15-30/31723303 (надалі по тексту - Акт), яким встановлено порушення п. 102.5 ст. 102, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 870 241 (три мільйони вісімсот сімдесят тисяч двісті сорок одна) гривня 00 копійок.

На підставі висновків акту камеральної перевірки Відповідачем винесено спірне податкове повідомлення –рішення форми «В4»за №0001141530 від 01.10.2012р.

Як вбачається із акту перевірки, залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у Позивача по податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року становить 33 660 891 гривня та виникло за такі періоди: жовтень 2008 року - 154 700 гривень; грудень 2008 року - 290 494 гривні; лютий 2009 року - 185 738 гривень; квітень 2009 року - 91 721 гривня; липень 2009 року - 3 147 588 гривень; серпень 2009 року - 28 273 гривні; вересень 2009 року - 345 241 гривня; жовтень 2009 року - 492 582 гривні; листопад 2009 року - 78 756 гривень; грудень 2009 року - 200 078 гривень; січень 2010 року - 31 877 гривень; лютий 2010 року - 262 847 гривень; березень 2010 року - 87 647 гривень; квітень 2010 року - 911 251 гривня; травень 2010 року - 267 743 гривні; червень 2010 року - 981 656 гривень; липень 2010 року -1 360 788 гривень; серпень 2010 року - 917 274 гривні; вересень 2010 року - 213 205 гривень; жовтень 2010 року -1 546 275 гривень; листопад 2010 року - 1 555 318 гривень; грудень 2010 року - 2 568 581 гривня; січень 2011 року - 7 585 972 гривні; лютий 2011 року - 310 985 гривень; березень 2011 року - 3 086 608 гривень; квітень 2011 року -15 441 гривня; травень 2011 року - 1 272 368 гривень; червень 2011 року -104 873 гривні; липень 2011 року - 477 277 гривень; серпень 2011 року -1 567 604 гривні; вересень 2011 року - 478 363 гривні; жовтень 2011 року - 88 003 гривні; листопад 2011 року - 2 399 728 гривень; грудень 2011 року - 353 007 гривень;

січень 2012 року-21 934 гривні; березень 2012 року - 100 149 гривень; квітень 2012 року - 47 154 гривні; травень 2012 року - 15 896 гривень; червень 2012 року - 15 896 гривень.

Розглянувши матеріали адміністративної справи суд прийшов до висновку про те, що доводи, викладені Відповідачем у акті перевірки не відображають фактичних обставин справи.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що заяви про надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Так, законодавцем чітко визначено дату початку перебігу строку давності у випадку, про який йшлося у Акті перевірки, а саме - день отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, у періоді з жовтня 2008 року по липень 2009 року Позивачем задекларовано (рядок 24 декларації) від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 3 870 241 гривня, за періодами: жовтень 2008 року - 154 700 гривень; грудень 2008 року - 290 494 гривні; лютий 2009 року - 185 738 гривень; квітень 2009 року - 91 721 гривня; липень 2009 року - 3 147 588 гривень.

Правомірність задекларованих сум підтверджено Відповідачем також у Акті.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що суми податку фактично сплачені постачальниками товарів у вищевказаному податковому періоді для отримання можливості декларування від'ємного значення ПДВ до відшкодування з бюджету, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

В ході розгляду справи встановлено, що відсутність права на відшкодування від'ємного значення ПДВ з бюджету також встановлена Відповідачем у Акті про результати камеральної перевірки ТОВ «ІА «Вільна Україна»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку у банку за січень 2012 року від 29.02.2012 року №1403/07-10/31723303, яким ТОВ «ІА «Вільна Україна»відмовлено у бюджетному відшкодуванні 5 176 050 гривень.

Проте, із системного аналізу норм чинного законодавства України та матеріалів адміністративної справи слідує, що у Відповідача не було правових підстав для застосування наслідків, визначених п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України у зв'язку із тим, що перебіг зазначеного строку позовної давності розпочнеться лише з дати отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку у банку.

Водночас, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

В ході судового розгляду справи, Суд дійшов до висновку про те, що спірне податкове повідомлення - рішення форми «В4»за №0001141530 від 01.10.2012 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам та суперечить вимогам статей 102 та 200 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове рішення - повідомлення форми «В4» №0001141530 від 01.10.2012 року.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна Україна»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур