Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2012 р. № 2а- 11690/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,
за участю представників сторін:
представників позивача - Казюка С.Д., Ткачова О.Ф.,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Харків" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 18.07.2012 року № 0000632210, № 0000642210.
В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року № 0000632210, № 0000642210, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2012 року проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання призначене на 19.11.2012 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи. Письмових заперечень відповідач до суду не надав.
Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час місце судового засідання.
Суд вважає, що нез'явлення належним чином повідомленого відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що фахівцями Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Харків" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт від 04.07.2012 року за №1355/22-106/33290304 (т.1, а.с.24-93).
Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "МД Груп Харків":
- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5. п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94 Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції Закону України від 22 травня 1997р.№283/97-ВР із змінами та доповненнями) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8. пп.138.10.2, пп.138.10.5 п.138,10 ст.138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 843613 грн., у тому числі за 3 квартали 2010 у сумі 16311грн., 4 квартали 2010у сумі 16310 грн., 1 квартал 2011 у сумі 294230 грн., 2 квартал 2011 у сумі 430157 грн., 3 квартал 2011 у сумі 22607 грн., 4 квартал 2011 у сумі 31807 грн., 1 квартал 2012 у сумі 32191 грн..
- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 236584 грн., у т.ч. за липень 2010 у сумі 4349 грн., серпень 2010 у сумі 4349 грн., вересень 2010 у сумі 4349 грн., жовтень 2010 у сумі 4349 грн., листопад 2010 у сумі 4349 грн., грудень 2010 у сумі 4349 грн., червень 2011 у сумі 152957 гри., липень 2011 у сумі 5219 грн., серпень 2011 у сумі 5219 гри., вересень 2011 у сумі 9219 грн., листопад 2011 у сумі 18438 грн., грудень 2011 у сумі 9219 грн., січень 2012 у сумі 10219 грн. та завищення всього у сумі 20320 грн., у т.ч. за березень 2012 у сумі 20320 грн.
На підставі акту перевірки 04.07.2012 року за №1355/22-106/33290304 Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесенні податкові повідомлення - рішення № 0000632210 від 18.07.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 859817,00 грн., з яких 843613,00 грн. за основним платежем та 16204,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5. п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94 Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції Закону України від 22 травня 1997р.№283/97-ВР із змінами та доповненнями) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8. пп.138.10.2, пп.138.10.5 п.138,10 ст.138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та №0000642210 від 18.07.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 237117,00 грн., з яких 216264,00 грн. за основним платежем та 20907,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.
З дослідженого акту перевірки від 04.07.2012 року за №1355/22-106/33290304 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5. п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8. пп.138.10.2, пп.138.10.5 п.138,10 ст.138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував викладений в акті висновок відповідача щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами, а саме: з ТОВ "Транс Агентство сервіс", ПП "Неомеркет", ТОВ "Ленд Маркет".
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Транс Агентство сервіс" (Постачальник) та ТОВ "МД Груп Харків" (Покупець) був укладений договір поставки № 161001 від 01.06.2011 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію (товар), асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку - фактурі, який надається Постачальником Покупцю відповідно до умов цього договору та його невід'ємною частиною, або у специфікаціях (т.1, а.с.192-195).
На виконання умов договору поставки № 161001 від 01.06.2011 року були оформлені податкові накладні №401198 від 07.06.2011, №401226 від 09.06.2011, №401290 від 16.06.2011, №401303 від 17.06.2011, прибуткові накладні №ТСВ-401194 від 09.06.11, №ТСВ-401220 від 10.06.11, №ТСВ-401304 від 21.06.11, №ТСВ-401349 від 25.06.11, №ТСВ-401365 від 29.06.11, №ТСВ-401366 від 29.06.11, які містяться в матеріалах справи.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №2118 від 07.06.2011, №2133 від 09.06.2011, №2164 від 16.06.2011, №2174 від 17.06.2011, які також містяться в матеріалах справ.
Даний металопрокат по договору поставки № 161001 від 01.06.2011 року в подальшому реалізовано наступним контрагентам: Спільному українсько-білоруському підприємству «Укртехносинтез»( у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за Договором поставки №В-09/2011 від 23.06.2011р., Публічному акціонерному товариству «Полтавський турбомеханічний завод»за Договором №216-11 від 08.11.2011р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Маш-Сервіс»за Договором поставки №П-2011/11-68 від 22.11.2011р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківметал-2", Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркстіл за Договором №П-04/2010-1 від 01.04.2010р., Приватному підприємству «СТІЛВЕСТ»за Договором №П-11/2009-2 від 03.11.2009р.
Транспортування товару по договору поставки № 161001 від 01.06.2011 року здійснювалось до умов договору, що підтверджується товаро - транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи.
Також між ТОВ "Неомаркет" (Продавець) та ТОВ "МД Груп Харків" (Покупець) було укладено договір № 206 від 20.07.2011 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар, асортимент, кількість, та ціна якого вказані у протоколах згоди цін або в специфікаціях.
На виконання умов договору № 206 від 20.07.2011 року були виписані видаткові накладні: №7 від 24.06.2011р., №8 від 07.07.2011р., податкові накладні: № 51 від 24.06.2011р., № 21 від 07.07.2011р., специфікація №1 від 23.06.2011р., специфікація №2 від 05.07.2011р., які містяться в матеріалах справи.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується матеріалами справи.
В подальшому даний металопрокат (за договором № 206 від 20.07.2011 року) поставлений на умовах СРТ за Договором № П-2011/03-35 від 09.03.2011р. контрагенту: ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»та ПАТ"Луганськтепловоз", що підтверджується матеріалами справи.
Також між позивачем та ТОВ «ЛЕНД-МАРКЕТ»були укладені договори з юридичних послуг, а саме: договір №01/09-1 про надання правової допомоги від 31.08.2009р. та договір №01/11-2 про надання юридичних послуг від 31.02.2010р.
На виконання вказаних угод були виписані акти прийому - передачі виконаних робіт, а саме: Акт б/н від 30.07.2010р., Акт б/н від 31.08.2010р., Акт б/н від 30.09.2010р., Акт б/н від 29.10.2010р., Акт б/н від 30.11.2010р., Акт б/н від 31.12.2010р., Акт б/н від 29.07.2011р., Акт б/н від 31.08.2011р., Акт б/н від 30.09.2011р., Акт б/н від 31.10.2011р., Акт б/н від 30.11.2011р., Акт б/н від 30.12.2011р., Акт б/н від 31.01.2012р. та податкові накладні ПН № 100079 від 30.07.2010р., ПН № 100090 від 31.08.2010р., ПН № 100101 від 30.09.2010р., ПН № 100112 від 29.10.2010р., ПН № 100123 від 30.11.2010р., ПН № 100134 від 31.12.2010р., ПН № 7 від 31.07.2011р., ПН № 7 від 31.08.2011р., ПН № 6 від 30.09.2011р., ПН № 6 від 31.10.2011р., ПН № 4 від 30.11.2011р., ПН № 4 від 30.12.2011р., ПН № 4 від 31.01.2012р., що підтверджується матеріалами справи.
Суд зауважує, що в актах виконаних робіт, отриманих від ТОВ «Ленд -Маркет»чітко визначено перелік та вид робіт (послуг), які надавались в зв'язку з наданням послуг з правового забезпечення.
Крім того між позивачем та ТОВ «ЛЕНД-МАРКЕТ»були укладені договори з супроводження програмного забезпечення, а саме: договір №ІТ-08 про надання послуг від 31.08.2009р. та договір №ІТ 01/11-3 від 31.12.2011р.
На виконання вказаних угод були виписані акти прийому - передачі виконаних робіт, а саме: Акт б/н від 30.07.2010р., Акт б/н від 31.08.2010р., Акт б/н від 30.09.2010р., Акт б/н від 29.10.2010р., Акт б/н від 30.11.2010р., Акт б/н від 31.12.2010р., Акт б/н від 29.07.2011р., Акт б/н від 31.08.2011р., Акт б/н від 30.09.2011р., Акт б/н від 31.10.2011р., Акт б/н від 30.11.2011р., Акт б/н від 30.12.2011р., Акт б/н від 31.01.2012р. та податкові накладні ПН № 100077 від 30.07.2010р., ПН № 100088 від 31.08.2010р., ПН № 100099 від 30.09.2010р., ПН № 100110 від 29.10.2010р., ПН № 100121 від 30.11.2010р., ПН № 100132 від 31.12.2010р., ПН № 11 від 31.07.2011р., ПН № 11 від 31.08.2011р., ПН № 10 від 30.09.2011р., ПН № 10 від 31.10.2011р., ПН № 8 від 30.11.2011р., ПН № 8 від 30.12.2011р., ПН № 8 від 31.01.2012р.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Транс Агентство сервіс", ПП "Неомеркет", ТОВ "Ленд Маркет" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому - передачі виконаних робіт, специфікаціями, прибутковими накладними, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як підтверджено матеріалами справи, договори укладені між позивачем та ТОВ "Транс Агентство сервіс", ПП "Неомеркет", ТОВ "Ленд Маркет" виконані кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.
Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Також, оскільки правовідносини між позивачем та ТОВ "Ленд Маркет" виникли ще у 2009-2010 р.р., суд звертає увагу на те, що вимоги до виникнення права у платника податку на віднесення сум до податкового кредиту, до податкової накладної були визначенні п.1.6, 1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції закону від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "МД Груп Харків" та ТОВ "Транс Агентство сервіс", ПП "Неомеркет", ТОВ "Ленд Маркет" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.
Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки відсутні.
Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.
Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Ленд Маркет", ТОВ "Транс Агентство сервіс", ПП "Неомеркет", суд зазначає, що факт реальності господарської операції доведено вище, а тому позивачем правомірно було віднесено суми оплати за отриманий товар по вищезазначеним угодам , у зв'язку з чим висновок відповідача щодо заниження ТОВ "МД Груп Харків" податку на прибуток на суму 843613 грн. є необґрунтованим.
Крім того, в акті перевірки від 04.07.2012 року за №1355/22-106/33290304 відповідач зазначає, що позивачем порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.п.138.10.5 п.138.10.5 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «МД Груп Харків»безпідставно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відсотки по векселям, не пов'язані з господарською діяльністю підприємства в сумі 1791956 грн. грн., у тому числі за 2 квартал 2011 рік у сумі 1791956 грн.
Однак суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Суд зазначає, що ТОВ «МД Груп Харків»включало до складу витрат відсотки по виданих векселях не на підставі пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, а на підставі пп.153.4.3. п.154.3 ст.154 Податкового кодексу України.
При цьому оподаткування операцій з понесеними (нарахованими, сплаченими) підприємством відсотками по виданих векселях власної емісії та відображення їх в складі витрат товариства передбачено ст.153 Податкового кодексу «Оподаткування операцій особливого виду», а зокрема п.153.4. ст.153 «Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями ».
Відповідно до пп.153.4.3. п.154.3 ст.154 Податкового кодексу України визначено, що за борговими цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.
Крім того, згідно з пп.153.8 ст.153 Податкового кодексу України визначено, що під цінопаперові «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості, тобто під цінно паперовими витратами слід розуміти лише витрати сплачені на користь продавця даних цінних паперів, а за змістом абз.7 п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України визначено, що усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.
Отже витрати по відсотках по векселях виданих є саме іншими витратами у розумінні п.153.8 ст.154 Податкового кодексу України і вони правомірно повинні враховуватись товариством у загальному обліку підприємства.
Таким чином, висновки податкового органу про порушення підприємством пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України та завищення витрат по відсотках по векселях виданих, в сумі 1791956,0 грн., є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству з питань оподаткування податком на прибуток.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень-рішень від 18.07.2012 року № 0000632210, № 0000642210 не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Харків" підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп Харків" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року № 0000632210.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.07.2012 року № 0000642210.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " МД Груп Харків " (61158, м. Харків, вул.Хабарова,2, код ЄДРПОУ 33290304) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2012р.
Суддя С.О. Чудних
Судове рішення № 27537504, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11690/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: