Постанова № 27537488, 14.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2012 р. № 2а- 11110/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Тюменцева В.Ю.,

представника відповідача - Гіль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби від 28.04.2012 р. №0000120040.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №0000120040 є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2012р. у розмірі 1209878,0 грн., за результатами якої складений акт №36/40-028/05750295 від 13.04.2012 р.

Відповідно до висновків акту перевірки №36/40-028/05750295 від 13.04.2012 р., були встановлені наступні порушення:

- завищення податкового кредиту за січень 2012 року та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 33837,0 грн., що призвело до порушення п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що саме на підставі вищезазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державною податковою службою було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №000012040, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 33837,0 грн.

Представником відповідача вказано, що в податковому повідомленні-рішенні від 28.04.2012 р. №000012040 помилково вказано підставу винесення рішення акт №112/40-028/05750295 від 17.02.2012 р.

При перевірці правильності визначення податкового кредиту підприємства позивача за січень 2012 року податковим органом зроблений висновок про неможливість підтвердження права на формування податкового кредиту Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" по податковим накладним за жовтень 2011 року на суму ПДВ 33837,0 грн. та включених до складу податкового кредиту в січні 2012 року по господарській операції з контрагентом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс».

Судом встановлено, що 01.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс»(постачальник) укладений договір поставки № ТДС-300040.

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язаний передати (поставити) в обумовлений строк у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити продукції в порядку та на умовах, обумовлених вказаним договором.

В пункті 2.1 договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент продукції вказується в специфікаціях та/або товаросупроводжувальних документах, які складені к даному договору і є його невід'ємною частиною.

Позивачем надано до суду копію специфікації №1 від 03.03.2012р. к договору № ТДС-300040 від 01.03.2011р., де вказаний перелік продукції, її кількість (т.) та сума (631107,76 грн.), а саме:

лист г/к 8,0 мм, 1500*6000мм, ст.09Г2С у кількості 10,0;

лист г/к 10,0 мм, 1500*6000мм, ст.09Г2С у кількості 8,0;

лист г/к 12,0 мм, 1500*6000мм, ст.09Г2С у кількості 23,0;

лист г/к 16,0 мм, 1500*6000мм, ст.09Г2С у кількості 18,0;

лист г/к 20,0 мм, 1500*6000мм, ст.09Г2С у кількості 12,0;

лист г/к 25,0 мм, 2000*6000мм, ст.09Г2С у кількості 2,375;

лист г/к 40,0 мм, 2000*6000мм, ст.09Г2С у кількості 3,799.

Також підприємством позивача надано до суду рахунок-фактуру № ТДС-316133 від 13.10.2011р. В даному рахунку-фактурі міститься продукція, яка не передбачена специфікацією №1 (лист г/к 8,0 мм 1500*6000, ст.3сп5 та лист г/к 10,0 мм 1500*6000мм, ст.3сп5 у кількості 8,0 та 5,0 (т). Крім того, сума, відображена в рахунку-фактурі, відрізняється від суми відображеної в специфікації.

Зазначені відомості також різняться між собою в видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме жодним первинним документом, який перелічений вище, не передбачено поставки товару, який відображений в товарно-транспортній накладній від 18.10.2011р. ТДС-847 - лист рифлений 4мм, 1500*6000мм, ст.3сп, 72084000 Северста у кількості 2,1 т. та податковій накладній від 18.10.2011р. №700412.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сторонами договору суттєво порушені положення вказаного правочину щодо найменування продукції та її кількості, оскільки по умовам договору та складеної специфікації фактично не передбачалося поставки товару, який відображений в податкових накладних.

В розділі 2 договору, а саме в п.2.3 вказано, що якість постачаємої постачальником продукції повинна відповідати ГОСТам, ТУ та повинно бути підтверджена сертифікатом якості виробника, сертифікатом відповідності (або іншими документами, які підтверджують якість продукції).

В порушення вказаного пункту договору, на вимогу суду, позивач не надав жодного документу в підтвердження якості отриманої продукції.

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься протокол розбіжностей по договору поставки №ТДС-300040 від 03.03.2011р. Вказаного договору взагалі не надано підприємством позивача до суду, тобто відомостей щодо відношення вказаного протоколу до договору № ТДС-300040 від 01.03.2011р. не міститься в матеріалах справи. Крім того, вказаний протокол не підписаний та не завірений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс».

Розділ 5 договору передбачає умови поставки продукції, згідно п.5.4 якого, датою переходу прав власності на постачаєму продукцію від постачальника до покупця вважається дата передачі продукції вантажоперевізнику, яка вказується у відповідних товаросупровідних документах (товарно-транспортних накладних, актах приймання-передачі та інш.).

Пункт 5.5 договору передбачає, що приймання продукції здійснюється покупцем у відповідності с товарно-супровідними документами та інструкціями: по якості - №П-7 від 25.04.1996р. та по кількості -П-6 від 15.06.1965р. Також умовами договору передбачено, що к постачаємої продукції постачальник надає оригінали наступних документів: видаткову накладну (у випадку відвантаження автомобільним транспортом); рахунок-фактуру; з/д накладну або товарно-транспортну накладну; сертифікат якості; податкову накладну.

Вказані інструкції Держарбітражу СРСР є діючими на момент укладення договору та передбачають обов'язковість складання акту приймання-передачі при поставці та отримання товару покупцем а також наявність документації, яка підтверджує якість продукції.

Положення вказаних інструкцій, які відображені в правочині, не були дотримані сторонами договору.

В специфікації №1 до договору вказано, що продукція постачається на умовах FCA: склад постачальника м. Дніпропетровськ, вул. Прессова, 65 відповідно Инкотермс-200.

Відповідно Інкотермс офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Видання МТП N 560, введені в дію з 01.01.2000 р. FCA - Франко-перевізник (... назва місця призначення), цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Також в правилах зазначено, що "F"-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця.

До матеріалів справи надані дві товарно-транспортні накладні, які датовані 18.10.2011р. Згідно відомостей вказаних накладних судом встановлено, що вантажовідправником є «ТрансАгенствоСервис ООО», автопідприємством та замовником (платником) є «Харьковский тракторный завод ПАО». Також в товарно-транспортних накладних вказаний пункт навантаження м. Дніпропетровськ а пункт розвантаження - м. Харків.

Відповідно Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Вказані правила роз'яснюють, що вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення. Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. Тара - основний елемент упаковки, що являє собою виріб для розміщення продукції.

Пункт 11 правил передбачає, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

В порушення вказаних правил позивачем не надано до суду дорожнього листа, невірно вказані назви підприємств та не зазначені точні адреси пунктів навантаження та розвантаження товару.

Крім того, суд зазначає, що в товарно-транспортних накладних вказаний водій -ОСОБА_3, також прізвище ОСОБА_3 вказано на видаткових накладних (за дов. №2878 від 17.10.2011р.).

В матеріалах справи не міститься відомостей щодо списання підприємством позивача коштів та/або паливно-мастильних матеріалів в підтвердження використання автомобілів МАЗ АХ 22-60 ВО та МАЗ АХ 01-62 СМ, які відображені в товарно-транспортних накладних.

Відомостей про розвантаження та навантаження товару не міститься в матеріалах справи та не відображено в накладній.

В пункті 6.1 укладеного договору передбачається наявність безповоротної тари, однак в матеріалах справи містяться письмові пояснення представника позивача (а.с. 124), де вказано, що листи (товар) поставлялися без тари, що порушує умови договору.

Також суд звертає увагу на те, що в специфікації №1 до договору вказується строк поставки товару -березень 2011р., однак в іншій первинній документації вказано дату отримання товару -жовтень 2011р. Кошти сплачені підприємством позивача 18.10.2011р., хоча в рахунку-фактурі вказано, що рахунок дійсний до сплати до 14.10.2011р.

Всі наведені вище обставини, встановлені судом свідчать про фіктивність та нереальність здійсненої господарської операції, на підставі якої підприємством позивача сформований податковий кредит за перевіряє мий період.

Абзацом "а" пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу на те, що наявність податкової накладної є необхідною обставиною для формування податкового кредиту, але не євичерпною.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладеного правочину, а надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень розділу 2, глави 6 КАС України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №0000120040 відповідає ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко