Постанова № 27537481, 15.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6289/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.О.

за участю:

представника позивача - Таран О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2012 року позивач Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів в розмірі 70,19 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю було приховано факт було приховано факт співробітництва з ТОВ "Український рітейл" та отримання заробітної плати, тому відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 70,19 грн. підлягає поверненню.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Конверт із копією ухвал та копією позовної заяви з додатками, повісткою, направлений відповідачу за адресою: 39600, АДРЕСА_1, повернувся до суду із відміткою поштової організації 02.11.2012 року "за закінченням терміну зберігання".

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

06 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

Таким чином, згідно поданої 06.04.2011 року заяви, ОСОБА_3 наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 06.04.2011 року був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі залежно без урахування страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", яка виплачувалась з 16 грудня 2011 року.

В ході рослідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що відповідач в період перебування на обліку працював вантажником на підприємстві ТОВ "Український рітейл" з 16.12.2011 року по 29.12.2011 року та отримав дохід в розмірі 402,00 грн., прощо складено акт №94, тобто відповідач подав під час отримання статусу безробітного завідома неправдиві відомості, не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки належав до категорії зайнятого населення.

Даним актом встановлено, що на момент звернення до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідач був зайнятою особою.

З посиланням на акт, лит ТОВ "Український рітейл", а також на частину 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості видано наказ 24.07.2012 року № 439 про повернення гр. ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 70,19грн., одержаних як допомога по безробіттю, примірник якого направлено відповідачу.

Доказів оскарження вказаних наказів та доказів повернення отриманої суми грошової допомоги по безробіттю відповідач до суду не надав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не виявив.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать в тому числі громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі по тексту -Закон) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується платити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується поясненнями позивача, під час перебування на обліку відповідач не повідомив спеціаліста про те, що в період з 16.12.2011 року по 29.12.2011 року працював та отримував дохід в розмірі 402,00 грн., що підтверджується відповідю на запит та витягами з наказів (а.с.11- 13).

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 16 грудня 2011 року по 19 грудня 2011 року (термін перебування на обліку в центрі зайнятості) ОСОБА_3 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 70,19 грн.

Враховуючи вищевикладене відповідач на момент звернення до центру зайнятості, був зайнятою особою, яка не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Відповідно до п.7. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 70,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (39600, АДРЕСА_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37175165303202 банк ГУДК у Полтавській області, одержувач Кременчуцький МРЦЗ, МФО 831019, ЗКПО 22548262) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 70 (сімдесят) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко