Постанова № 27537438, 15.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2012 р. № 2-а- 10803/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участі:

представника позивача - Чуприни Я.О.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 873,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційними номером №24276, обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок). Згідно наданого відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік розмір страхових внесків склав 2296,80 грн., в графі фактично сплачено страхових внесків зазначено 1176,00 грн. Відповідач внески частково сплатив в сумі 247,00 грн., залишок становить 873,80 грн. Зазначена сума відповідачем не була перерахована в зазначені строки, внаслідок чого управлінням була сформована та направлена вимога про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 року на суму 873,80 грн. Відповідачем вказана сума сплачена не була, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 873,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги і доводи позовної заяви підтримав та просив суд прийняти рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що ним до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова була подана заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки №Ф-126 від 04.05.2011 року. Протягом трьох робочих днів після подання заяви він не отримав відповіді. Таким чином, відповідача вважає, що вказана заява є повністю задоволеною на його користь, а вимогу про сплату недоїмки №Ф-126 від 04.05.2011 року скасованою. Крім того, відповідач вважає, що жодною нормою закону не передбачено право на звернення до суду виконавчих органів Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки, а Пенсійний фонд України позбавлено повноважень контролювати сплату пенсійних внесків та виставляти вимог про сплату боргу з 01.01.2011 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційними номером №8541, який обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), що підтверджується матеріалами справи.

Порядок обчислення і сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-І\/ (далі - Закон), Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерства юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція ).

Згідно з вимогами п.п. 11.12 п. 11 вказаної Інструкції фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за підсумками року надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітних рік до 1 квітня наступного за звітним роком.

Згідно п. п. 6 п. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. П. 6 ст. 20 Закону передбачає, що страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітнім періодом є календарний місяць (п. п. 5.1.4. Інструкції).

У зв'язку з набранням чинності з 17.07.2010 року (опубліковано в газеті "Голос України" від 17.07.2010 за N 131) Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно наданого відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік розмір страхових внесків склав 2296,80 грн., в графі фактично сплачено страхових внесків зазначено 1176,00 грн. (а.с. 9-10). Відповідач частково сплатив внески в сумі 247,00 грн.

Відповідач у строки, визначені законодавством, зобов'язання не виконав, внаслідок чого виник борг зі сплати страхових внесків у розмірі 873,80 грн.

Відповідно до наданої позивачем картки особового рахунку (а.с. 12) - ФОП ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 873,80 грн.

Щодо посилання відповідача на відсутність у виконавчих органів Пенсійного фонду права на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки, та позбавлення Пенсійного фонду України повноважень контролювати сплату пенсійних внесків та виставляти вимог про сплату боргу з 01.01.2011 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваної вимоги слідує, що правовою підставою для її винесення відповідач зазначив ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI виключено частини першу - дев'яту ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначена редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" почала діяти з 01.01.2011 року.

Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень).

З приписів наведених норм закону слідує, що територіальні органи ПФУ і після 01.01.2011 року наділені законодавцем повноваженнями щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку. При цьому, такі повноваження підлягають реалізації за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тобто за правилами ч.ч. 1-9 ст.106 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи викладене вище, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у виконавчих органів Пенсійного фонду права на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки, та позбавлення Пенсійного фонду України повноважень контролювати сплату пенсійних внесків та виставляти вимог про сплату боргу з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також якщо страхувальник узгодив вимоги, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни - позивачем, на підставі ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" направлялась вимога про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 р., яка була отримана позивачем 14.07.2011 року (а.с. 11). Згідно п.3 ч.3 ст. 106 Закону та п.8.4. Інструкції, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій.

На теперішній час сума боргу відповідачем не сплачена і складає 873,80 грн.

Щодо посилання відповідача на те, що вимога про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 р. є скасованою, оскільки протягом трьох робочих днів Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова не надано відповіді на заяву про узгодження зазначеної вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за № 81/8680, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Згідно з п. 3.1. вказаного Порядку у разі коли страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, заява про узгодження вимоги подається в разі коли страхувальник вважає, що сума недоїмки у вимозі визначена невірно, а скарга подається, коли страхувальник вважає, що пенсійним органом прийнято рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або яке виходить за межі його компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 15.07.2011 року звернувся до Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова з заявою про узгодження вимоги про сплату недоїмки №Ф-126 від 04.05.2011 р., в якій зазначив, що вказану вимогу вважає незаконною та просив її скасувати (а.с. 29-37).

Зі змісту зазначеної заяви вбачається, що фактично відповідач звернувся до органу Пенсійного фонду зі скаргою на вимогу про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 р., оскільки вважає, що повноваження складати вказану вимогу у пенсійних органів відсутні, а тому така вимога є незаконною, при цьому саму суму недоїмки відповідач не оскаржував.

Відповідно до п. 5.1. вказаного Порядку орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, про що робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про результати розгляду скарги відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова складено 15.07.2011 року №1384/1-03/32 (а.с. 62-65) та надіслано на адресу ОСОБА_2 25.07.2011 року рекомендованим листом (а.с. 66). Відповідно до поштового повідомлення, зазначене рішення отримано відповідачем 03.08.2011 року.

Згідно рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 15.07.2011 року №1384/1-03/32 скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вимогу №Ф-126 від 04.05.2011 р. без змін.

Отже, рішення за результатами розгляду скарги на вимогу №Ф-126 від 04.05.2011 р. надіслано ОСОБА_2 в межах строку, передбаченого п. 5.1. вказаного Порядку, а тому підстав вважати повністю задоволеною скаргу ОСОБА_2 в порядку п. 6.8. вказаного Порядку не вбачається.

Крім того, відповідно до п. 1.2. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-2, не може бути оскаржена страхувальником вимога про сплату недоїмки, сформована на підставі зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), самостійно визначеного страхувальником у розрахунку суми страхових внесків, рішень про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та розглянуті відповідно до вимог цього Порядку, та вимога, узгоджена відповідно до частини третьої статті 106 Закону. У разі коли у майбутніх періодах страхувальник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку суми страхових внесків, такий страхувальник зобов'язаний зазначити їх у складі розрахунку страхових внесків за будь-який наступний період.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 самостійно визначив у поданому ним розрахунку суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. Пенсійний фонд суму недоїмки не визначав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 р. є чинною, а посилання відповідача на те, що вимога про сплату боргу №Ф-126 від 04.05.2011 р. є скасованою, є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 873,80 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (вул. 2-ї П'ятирічки, 36, м. Харків, 61089, р/р 256083012091 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22645252) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 873.80 грн. (вісімсот сімдесят три грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.11.2012 року.

Суддя Піскун В.О.