Постанова № 27537429, 30.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2012 р. № 2-а- 8612/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі -Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Старостіна О.Ю.,

представника відповідача -Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватне підприємство "ЛВВ" до Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «ЛВВ» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012р. № 0001220153.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в загальній сумі 73030,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 48687,0 грн. та за штрафними санкціями 24343,50 грн.).

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС в травні 2012 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» (код ЄДРПОУ 37093546), що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2012 року та березень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 16.05.2012р. № 1087/15-312/21172337 (а.с. 20-36), згідно висновків якого встановлено порушення п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2012 року на суму ПДВ 20798,72 грн., березень 2012 року суму ПДВ 27887,59 грн.; в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за лютий 2012 року в сумі 20799,0 грн., за березень 2012 року в сумі 27888,0 грн.

За наслідками розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012р. № 0001220153 (а.с.38), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сум 73030,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 48687,0 грн. та за штрафними санкціями 24343,50 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що між позивачем та ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» було укладено договір від 17.01.2011р. № 01ЛВ11 на поставку комплектуючих виробів, матеріалів та обладнання.

При цьому, на момент складання на підставі укладеного договору податкових накладних, контрагент позивача - ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» не мав свідоцтво платника ПДВ, яке було анульовано 31.01.2012р. Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» не мав права виписувати на адресу позивача податкові накладні в лютому, березні 2012 року.

Крім того, відповідач виходив з того, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс», є таким, що не спричинив реальних правових наслідків, оскільки в ході перевірки не підтверджено знаходження ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» та його посадових осіб за юридичною адресою: м. Харків, вул. Конєва, 10/2, позивачем не надано до перевірки документи, які підтверджують транспортування придбаного у ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» товару. Згідно наданих позивачем пояснень транспортування здійснено продавцем, використовувалось для виготовлення продукції.

Судом встановлено, що доводи позовної заяви про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення полягають в тому, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані в якості платників ПДВ. Позивач в позовній заяві зазначає, що дана обставина відповідачем не заперечується. Крім того, на думку позивача, податковим органом в акті перевірки не вказано факти, які б вказували на невідповідність угод, укладених з ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проте суд з доводами позовної заяви не погоджується та зазначає, що, розглянувши справу в обсязі наданих до суду доказів, зокрема, даних бази «Реєстр платників ПДВ», встановлено анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» з 31.01.2012р. в зв'язку з поданням особою, яка зареєстрована як платник податку, декларації, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців. Відповідачем на підтвердження даної обставини до суду подано відповідний витяг з бази даних.

Суд зауважує, що згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідачем у справі надано докази відсутності ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс» в реєстрі платників ПДВ, що було підставою для прийняття оскаржуваного в даній справі рішення.

При цьому, позивач в обґрунтування доводів позовної заяви не надав до суду доказів протилежного. Крім того позивач не надав копію договору від 17.01.2011р. № 01ЛВ11 на поставку комплектуючих виробів, матеріалів та обладнання, жодних доказів укладення та виконання вказаного договору, документів бухгалтерського, складського обліку, які засвідчують оприбуткування, переміщення придбаних товарно-матеріальних цінностей, докази транспортування товару, а також його використання в подальшому у власній господарській діяльності.

Тобто позивачем не надано доказів на обґрунтування своєї позиції щодо реальності укладеного договору та правомірності формування за ним податкового кредиту.

За час розгляду справи позивач не був позбавлений можливості надати зазначені докази до суду. З клопотаннями про неможливість надання таких доказів та необхідність їх витребування від третіх осіб, позивач до суду не звертався. Надані позивачем до суду копії виписок з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідки про взяття на облік як платника податків, видані відносно самого позивача, а також копія статуту позивача не надають суду можливості погодитися з доводами позовної заяви про необґрунтованість висновків акту перевірки від 16.05.2012р. № 1087/15-312/211723 щодо наявності виявлених порушень.

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Відсутність реєстрації платником податку продавцем товарів (послуг)податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення заповнення податкової накладної, що встановлено в даній справі, не надає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем переконливих доказів в обґрунтування своєї позиції не представлено.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, правильно застосовано норми чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ЛВВ» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 02 листопада 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова