Постанова № 27537357, 08.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року 2а-4671/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»звернулось до суду з позовом до Миронівської МДПІ Київської області ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 №0001132301.

Позовні вимоги обґрунтовуюся тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі необґрунтованих висновків та є протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

У період з 05.09.2012 по 06.09.2012 посадовими особами Миронівської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Украгрозерноторг»за листопад 2011 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 10.09.2012 № 149/22-011/00951770 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п 14.1.18, п.п.14.1.181, п. 14.1, ст..14, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року у сумі - 499 479, 86 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Миронівською МДПІ у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001132301 від 25.09.2012 про зменшення ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 499 480, 00 грн. та застосовано до підприємства штрафні санкції у сумі 249 740, 00 грн.

Вказані висновки податковий орган обґрунтовує тим, що підприємством до складу податкового кредиту за листопад 2011року включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, які були складені постачальником ТОВ «Украгрозерноторг»за наслідками господарських операцій з поставки насіння соняшника в кількості 856,758 т. на загальну суму 2 996 879,00 грн, в тому числі ПДВ -499 479,80 грн. При цьому, Миронівською МДПІ зроблено висновок про не підтвердження фактів здійснення таких господарських операцій.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України (далі -ПК України ) для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Правові підстави для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість передбачено п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст.58 ПК України, відповідно до яких єдиною підставою для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов'язань є дані перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Таким чином, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення можуть бути дані, встановлені перевіркою виключно даного платника податків, а у разі, якщо дані такої перевірки не підтверджують порушень, виявлених під час перевірки контрагентів цього платника податків, то до платника податків не можуть застосовуватися положення п.54.3 ст. 54 ПК України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено виключно на підставі даних, встановлених перевіркою не ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», а його постачальника -ТОВ «Украгрозерноторг». В Акті перевірки, на основі якого винесено податкове повідомлення-рішення, немає жодного посилання на те, що ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»було здійснено порушення податкового законодавства з причини порушення вимог ведення податкового обліку, а доводи Миронівської МДПІ про те, що факти здійснення господарських операцій позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими, оскільки факти поставки товару Миронівською МДПІ не перевірялися.

Щодо ведення податкового обліку позивачем, суд зазначає наступне.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи -продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З наданих до перевірки податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, слідує, що вони містять усі передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України реквізити.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Як вбачається із цієї норми, підставою для формування податкового кредиту у покупця є саме нарахування або сплата (в залежності від першої події) ПДВ у ціні придбаних товарів, що придбаваються з метою подальшого використання у виробництві.

При цьому податковим органом прийнято до уваги те, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені у ціні товару, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт використання позивачем насіння соняшника, поставленого ТОВ «Украгрозерноторг»у власному виробництві, Миронівською МДПІ не перевірявся, хоча в ході перевірки встановлено, що ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»здійснювало, в основному, діяльність з виробництва та продажу комбікормів для птиці, олії (сирої) нерафінованої соняшникової та лушпиння соняшникового гранульованого як на території України, так і за її межами (арк. 3 Акту перевірки).

З викладеного суд приходить до висновку, що ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»сформовано податковий кредит у відповідності до вимог ПК України, на підставі наданих постачальником податкових накладних, які відповідають усім передбаченим вимогами та не визнані не дійсними, тому на даний час відсутні законодавчо визначені підставу для коригування або виключення цих сум з податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з недотриманням вимог щодо ведення податкового обліку є необґрунтованими і протиправними.

Щодо висновків Миронівської МДПІ про непідтвердження фактів господарських операцій між ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»і ТОВ «Украгрозерноторг», суд зазначає наступне.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки Миронівської МДПІ про не підтвердження фактів здійснення господарських операцій між ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»і ТОВ «Украгрозернотор㻴рунтуються на тому, що згідно АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів рівні ДПА України»останнім не задекларовано податкових зобов'язань, які б виникали з вказаних господарських операцій.

Тобто, податковим органом прийнято рішення про застосування до позивача наслідків нікчемності його правочинів із ТОВ «Украгрозерноторг»у зв'язку недотриманням даним підприємством вимог законодавства.

Необхідною умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб -сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Необхідно зазначити, що у випадку коли податковими органами отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»як платник податку діяло без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, застосовування до позивача наслідків нікчемності правочинів у зв'язку з недотриманням ТОВ «Украгрозерноторг»вимог законодавства є протиправним.

Верховним судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також судом встановлено, що станом на час здійснення позивачем господарських операцій з поставки насіння соняшника у листопаді 2011 року ТОВ «Украгрозерноторг»було належним чином зареєстроване як юридична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, було зареєстровано як платник податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладені.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими і безпідставними, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень з одночасним обґрунтованим позивачем позовних вимог з посиланням на належні докази на їх підтвердження.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 146,00 грн. (платіжне доручення №14 від 4 жовтня 2012 року), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 2 146,00 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 25.09.2012 №0001132301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, ідентифікаційний код 00951770) судові витрати у сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 листопада 2012 р.