Постанова № 27537321, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2012 року № 2а-12030/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт"

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання неправомірними та скасування висновки Акту № 1363/22-520/31924300 від 14.06.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт»(далі –позивач) звернулось до суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування висновків акту від 14.06.2012 №1363/22-520/31924300.

Як підстави для задоволення позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав правових підстав на визнання правочинів укладених між позивачем та ТОВ “Дек Україна” нікчемними. Також, на думку позивача, акт перевірки ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.

Відповідач –Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби –заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що перевірка проведена правомірно, висновки акту перевірки є документально підтвердженими.

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Євроконсалтинг-Софт»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Дек Україна», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2012 №1363/22-520/31924300 (а.с. 7-13).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Дек Україна»(їх вид, обсяг, якість та розрахунки). Вказане свідчить, на думку відповідача, про відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер. Згідно ч. 5. ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України угоди в межах залучення ТМЦ (робіт, послуг) від ТОВ «Євроконсалтинг-Софт»у серпні 2011 року, ТОВ «Компанія Профікс», ТОВ «Іпс Груп», ТОВ «Айті Центр»на суму ПДВ 552466,35 грн. є нікчемними.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що перевірка проведена відповідачем неправомірно, без наявних на те правових підстав, а висновки акту підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що перевірку позивача проведено згідно із п. 20.1.4 п. 20.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 12.06.2012 №699.

За змістом пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232 (далі –Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З аналізу викладених норм видно, що податковий орган має право на проведення зустрічної звірки, обов’язковою умовою проведення якої є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документальне підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що з метою проведення зустрічної звірки на адресу ТОВ «Євроконсалтінг-Софт»30.05.2012 за вих. №4363/10/22-21 направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Дек Україна»за період з 01.08.2011 по 30.08.2011 відповідно до укладених первинних документів, а саме: договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з зазначеним підприємством; акти виконаних робіт; видаткові та податкові накладні; банківські виписки; картки бухгалтерських рахунків на яких обліковувались операції; реєстри отриманих та виданих накладних; книгу обліку придбання та продажу; як здійснювалось транспортування ТМЦ на всіх етапах його руху від постачальника до покупця та факт відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, які підтверджують формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 (а.с. 40). Судом встановлено, що зазначений запит отримано представником позивача 31.05.2012.

Судом встановлено, що позивачем за запитом надано до перевірки наступні документи: договір про надання послуг від 08.08.2011 №СФ-080801, договір поставки від 01.03.2011 №СФ-010302, акти виконаних робіт за серпень 2011 року, податкові та видаткові накладні за серпень 2011 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано неповну інформацію та не додано повний перелік витребуваних документів, з огляду на що призначення позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин, є цілком закономірним та обґрунтованим.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

За змістом статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України начальником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС видано наказ №699 «Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки»та повідомлення від 13.06.2012 №4399/10/22-511.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи що, податковим органом вжиті заходи щодо проведення зустрічних звірок із позивачем та його контрагентом ТОВ “Дек Україна” шляхом направлення запиту з метою отримання необхідних документів та пояснень з приводу нарахування податку на додану вартість, оскільки позивачем не надано всі витербувані документи, беручи до уваги, що до податкового органу надійшла інформація про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки діяв відповідно до вимог ст. 79 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем досліджено копії:

- договорів укладених між позивачем та ТОВ «Дек Україна»,

- актів виконаних робіт,

- податкових та видаткових накладних,

- акт про результати неможливості проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «Дек Україна»№103/2302/33693461 від 24.02.2012, згідно якого фінансово-господарські операції ТОВ «Остін Трейд»та контрагентів покупців (в тому числі з ТОВ «Остін Трейд»), в період з липня 2011 року по листопад 2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ «Остін Трейд»є виключно чи переважно формування податкових зобов’язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Суд бере до уваги, що позивач не скориствася правом наданими йому п. 44.7 ст. 44 та п. 78.1.5 ст 78 Податкового кодексу України та не надав до перевіряючого органу вказані документи, з вимогою щодо перегляду результатів перевірки.

Відповідно до п. 44. 6 ст. 44 податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не подає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохорониими органами), що підтверджують показники відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податківна час складення такої звітності.

Отже, враховуючи, що позивачем не було надано до перевірки документи на підтвердження реальності спірних договорів, суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості висновків оскаржуваного акту перевірки.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Позивачем надано в судовому засіданні на підтвердження реальності спірних договорів надано копії наступних документів:

- спірних договорів (договора купівлі-продажу та надання послуг)

- видаткових та податкових накладних;

- актів здачі-прийняття робіт,

- банківських виписок.

Проте, суд звертає увагу, що ідентифікувати послуги по спірним договорам неможливо, оскільки невідомо які саме послуги, їх кількість та ціна отримано позивачем.

Крім того, позивачем не надано доказів транспортування товару, отримано відповідно до спірної дорговорів купівлі-продеюу, а саме товарно-транспортних накладних та довіреностей; доказів зберігання товару - складських накладних й інших матеріалів, що могли б свідчити про реальний рух товару.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-софт»не підялгає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя В.І. Келеберда