Постанова № 27537198, 15.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6611/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Білецької С.О.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2012 року управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати пенсії за вислугу років у розмірі 12546,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що ОСОБА_2 у період з 04.01.2011 по 01.09.2012 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області та отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти у відповідності до пункту 8 статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, на підставі довідки відділу освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області №1248 від 23.08.2012, працівниками управління було встановлено, що у період отримання ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах (за вислугою років), остання працювала за сумісництвом учителем географії в Устивицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що підтверджується наказом відділу освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області №2 від 04.01.2011. Відповідно до вимог статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, проте, у порушення вказаної норми, ОСОБА_2 своєчасно не повідомила позивача про факт працевлаштування на посаду учителя географії. Таким чином, факт працевлаштування ОСОБА_2 на роботу, яка дає право на пільгову пенсію за вислугу років, являється підставою для припинення виплати пенсій на пільгових умовах та повернення суми переплата такої пенсій за період з 01.08.2011 по 31.08.2012 у розмірі 12546,96 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві. Просила постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області переплату пенсії в сумі 12546,96 грн.

Відповідач проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на те, з 04.01.2011 управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області їй дійсно було призначено пенсію за вислугу років, оскільки у період з 20.08.1984 по 30.12.2010 вона працювала на посаді учителя географії та має необхідний трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Після виходу на пенсію за вислугою років відповідач офіційно працевлаштувалася прибиральницею по трудовому договору №16011100017 у ФО-П ОСОБА_3, а за сумісництвом викладала уроки географії в Устивицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів 10 годин на тиждень, тобто на 0,5 ставки учителя. Вказувала, що надала до управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області копію наказу на її працевлаштування прибиральницею у кафе "Ілона", а про прийняття її за сумісництвом на роботу учителем географії повідомила працівника управління в усній формі. Зазначала, що пенсію на пільгових умовах вона отримувала в період з 04.01.2011 по 31.08.2012, а у подальшому, розрахувавшись з кафе та відмовившись від отримання пільгової пенсії, повернулася працювати учителем географії в Устивицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Таким чином, на даний момент вона не отримує пенсії на пільгових умовах, оскільки повернулася до основної роботи. З позицією працівників управління відповідач повністю не погоджується, оскільки її основним місцем роботи після виходу на пенсію являлося належне ФО-П ОСОБА_3 кафе "Ілона", про що мається запис у трудовій книжці, а робота на посаді учителя школи - є роботою за сумісництвом. При цьому, вказувала, що право виходу на пільгову пенсію дає тільки робота за спеціальністю за основним місцем роботи, а не за сумісництвом. Робота за сумісництвом не дає права виходу на пільгову пенсію, а отже, немає підстав припиняти її після виходу на пільгову пенсію. Крім того, позивач посилалася на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Основними завданнями Пенсійного фонду України, зокрема, є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням єдиних внесків, пенсій, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області, реалізуючі свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат з переплати пенсії являється публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до 2011 року працювала на посаді учителя географії в Устивицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

04.01.2011 відповідач звернулася до управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років (а.с. 5). У вказаній заяві ОСОБА_2 зобов'язалась своєчасно повідомляти орган, що виплачує пенсію, про прийняття на роботу, звільнення з роботи, зміни у складі сім'ї, зміну місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання, та про інші обставини, що можуть вплинути на її пенсійне забезпечення.

04.01.2011 ОСОБА_2 підписано також пам'ятку пенсіонеру, в якій зазначено про обов'язок пенсіонерів повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати: про вступ на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї; також відмічено, що пенсія призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію; у разі влаштування на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота на цих посадах має місце після досягнення пенсійного віку (а.с. 11).

Згідно протоколу від 28.01.2011 відповідачу з 04.01.2011 було призначено пенсію за вислугу років (а.с. 7).

При проведенні роботи по виявленню осіб із числа працюючих одержувачів пенсій за вислугу років, які працюють за сумісництвом на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивачем встановлено, що ОСОБА_2 з 04.01.2011 працює за сумісництвом на посаді учителя географії в Устивицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів згідно наказу відділу освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області №2 від 04.01.2011 (довідка відділу освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області №1248 від 23.08.2012, /а.с. 12/).

Розпорядженням від 23.08.2012 відповідачу з 01.08.2011 припинено виплату пенсії за вислугу років у зв'язку із працевлаштуванням на роботу, що дає право на отримання пільгової пенсії за вислугу років (а.с. 13).

Отже, внаслідок працевлаштування відповідача з 04.01.2011 за сумісництвом на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, за період з 01.08.2011 по 31.08.2012 управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області надмірно виплачено ОСОБА_2 пенсію за вислугу років у розмірі 12546,96 грн.

З метою вирішення даного спору в досудовому порядку, 06.09.2012 на адресу ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області направлено лист №5585/04 з пропозицією повернення нею у добровільному порядку суми виплаченої їй пенсії за вислугу років за період з 01.08.2011 по 31.08.2012 в розмірі 12546,96 грн (а.с. 15). Вказаний лист відповідач отримала 11.09.2012, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, пропозиція управління щодо повернення вказаної вище суми переплати була залишена відповідачем без відповідного реагування.

Оскільки кошти в розмірі 12546,96 грн в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області звернулось до суду з позовом про їх стягнення.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області, суд виходить з наступного.

Стаття 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до положень статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Пунктом "е" статті 55 вказаного Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 04.01.2011 по 31.08.2011 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області та отримувала у вказаному періоді пенсію за вислугу років як працівник освіти відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Із наявного у матеріалах справи трудового договору, укладеного 04.01.2011 між ФО-П ОСОБА_3 та ОСОБА_2, судом встановлено, що остання з 04.01.2011 працевлаштувалася на посаду прибиральниці (а.с. 66-67). Вказаний факт підтверджується записом у трудовій книжці відповідача, належним чином завірена копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 38-39).

Водночас, з 04.01.2011 відповідач також працевлаштувалась за сумісництвом на посаду вчителя географії до Устивицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, про що відділом освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області видано наказ №2 від 04.01.2011.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно статті 16 вказаного Закону застрахована особа зобов'язана, зокрема, повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідач повідомляла працівників управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про факт свого працевлаштування за сумісництвом на посаду вчителя Устивицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Крім того, провідний спеціаліст відділу пенсійного забезпечення управління ОСОБА_4, яка приймала документи на призначення пенсії та оформляла пенсійну справу ОСОБА_2, що допитана судом як свідок у даній справі, підтвердила обставини щодо неповідомлення відповідачем про обставини свого працевлаштування на роботу за сумісництвом.

Доводи ОСОБА_2 щодо правомірного отримання пенсії за вислугу років в період з 04.01.2011 з огляду на те, що на посаді вчителя географії вона працювала за сумісництвом, а основним її місцем роботи являлося належне ФО-П ОСОБА_3 кафе "Ілона", де відповідач працювала прибиральницею, судом оцінюються критично. За висновком суду в разі, коли після звільнення з посади, що дає право на пенсію за вислугу років, особі призначено пенсію відповідно до статей 54, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і в подальшому така особа працевлаштувалася незалежно як: чи за основним місцем роботи чи за сумісництвом на посаду, що дає право на пенсію за вислугу років, - така особа не має права на продовження виплати пенсії за вислугу років.

Що стосується заявлення позивачем до стягнення із ОСОБА_2 суми переплати пенсії за вислугу років лише за період з 01.08.2011 по 31.08.2012, а не з 04.01.2011, тобто з моменту працевлаштування відповідача на посаду вчителя географії в Устивицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, то суд вважає за доцільне зазначити, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.07.2011 №6623/02-22 зобов'язано всі територіальні управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в тому числі й управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області, надіслати управлінню з нарахування і виплати пенсії електронні розпорядження на припинення виплати пенсії таким особам з 01.08.2011 (а.с. 105). Крім того, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.08.2012 №749/04-03-70/05, позивача зобов'язано вирішити питання про відшкодування переплати пенсії, що виникла по пенсійній справі ОСОБА_2, саме, за період з 01.08.2011 по 31.08.2012 в сумі 12546,96 грн (а.с. 14).

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області від 13.11.2012 №1153/04, за період серпень 2011 року по серпень 2012 року відповідачу виплачено пенсію в розмірі 12546,96 грн (а.с. 104).

Посилання відповідача на пропуск позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом судом відхиляються, оскільки про факт працевлаштування ОСОБА_2 на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області дізналося в ході проведення роботи по виявленню осіб із числа працюючих одержувачів пенсії за вислугу років після отримання довідки відділу освіти Великобагачанської районної адміністрації Полтавської області №1248 від 23.08.2012 (а.с. 12).

Як слідує з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, невідшкодована відповідачем сума переплати пенсії за вислугу років становить 12546,96 грн.

Таким чином, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача переплати пенсії за вислугу років в розмірі 12546,96 грн, яка в добровільному порядку не повернута.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області є законними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати пенсії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області (вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Полтавська область, 38300, р/р 25601301273 в Полтавському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529652) суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 12546 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн 96 (дев'яносто шість) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава