Рішення № 27534635, 15.11.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/764/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом Акціонерної Компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про розірвання договору про користування електричною енергією, в звязку з істотною зміною обставин,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерна Компанія «Харківобленерго» в особі Люботинського РВЕ звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати договір про користування електричною енергією, укладений позивачем із ОСОБА_1 24 червня 2008 року, в звязку з істотною зміною обставин, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем був укладений договір на постачання електричної енергії до приміщення за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 123/2, яке належить відповідачу. Договір був укладений як зі споживачем фізичною особою. Однак в 2012 році стало відомо, що приміщення за вказаною адресою використовується для ведення підприємницької діяльності, а споживання електроенергії юридичними особами та фізичними особами підприємцями сплачується за іншими тарифами, ніж для населення. Позивач вважає, що на даний час істотно змінились обставини, про що відповідач не сповістив позивача, на пропозиції розірвати договір у позасудовому порядку відповідач не реагує, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 23.08.2012р. позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 02.10.2012р. було задоволено, заочне рішення від 23.08.2012р. скасовано, справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.

Відповідач в судові засідання 01.11.2012р. та 15.11.2012р. не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

13.11.2012р. відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в звязку з його відсутністю, однак з чим повязана його відсутність відповідач не вказав та не надав суду відповідних документів.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 169 ЦПК України, розглядає справу в заочному порядку.

Під час судового розгляду встановлено наступне.

24 червня 2008 року між Акціонерною Компанією «Харківобленерго» та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричною енергією (далі за текстом - Договір) (а.с. 8-9), згідно з яким енергопостачальник зобовязаний постачати електричну енергію до будинку за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 123/2, а споживач зобовязаний вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору. Згідно п. 16 Договору розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів.

За повідомленням міського голови від 07.05.2012 року (а.с. 11), за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 123/2 відкрито магазин, тобто здійснюється підприємницька діяльність. На підставі звернення міського голови інспектором Люботинського РВЕ було проведено перевірку, в результаті якої ОСОБА_1 видано акт вимоги для укладення договору про постачання електричної енергії, як з субєктом підприємницької діяльності (а.с. 12).

11 червня 2012 року на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено пропозицію в триденний строк звернутися до Люботинського РВЕ з заявою про розірвання договору про користування електричною енергією від 24.06.2008 року в добровільному порядку (а.с. 15).

Позивач зазначає, що на пропозицію щодо розірвання договору в добровільному порядку ОСОБА_1 не відреагував, виходячи з чого позивач вимушений звернутись до суду.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії відбувається виключно на підставі договору між енергопостачальником та споживачем, якими є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року (далі за текстом - Правила), населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р., розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності оплачують електричну енергію, спожиту на потреби підприємницької діяльності, за відповідним тарифом (ціною).

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що тарифи за споживання електричної енергії населенням відрізняються від тарифів для фізичних осіб підприємців та юридичних осіб.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд вважає, що тарифи за спожиту електричну енергію є істотними умовами договору користування електричною енергією, оскільки вони, згідно ст. 17 Закону "Про електроенергетику" встановлюються окремо для різних категорій споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно п. 16 Договору про користування електричною енергією, укладеного між сторонами, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів.

Водночас, з матеріалів справи суд вбачає, що у приміщенні за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 123/2, до якого постачається електроенергія за Договором, здійснюється підприємницька діяльність, а саме ведеться роздрібна торгівля, що підтверджується Актом перевірки закладів щодо роздрібної торгівлі продовольчими товарами, яка була проведена комісією відповідно до Розпорядження Люботинського міського голови від 19.06.2012р. за № 136 (а.с. 28).

Позивач в своїх поясненнях вказує, що на момент укладення договору відповідач не повідомив, що має намір використовувати житловий будинок за адресою споживання електроенергії для здійснення підприємницької діяльності. Контролером АК "Харківобленерго" також не було виявлено ознак того, що будівля буде використовуватись як магазин.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.12.2005р. ОСОБА_1 було придбано незакінчений будівництвом житловий будинок за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 123/2.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони договору під час його укладення виходили з того, що даний будинок є житловим та не буде використовуватись для підприємницької діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, якщо: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що після укладення Договору між сторонами обставини істотно змінились, а саме відповідач на обєкті постачання електроенергії розпочав здійснення підприємницької діяльності, що з урахуванням викладених норм чинного законодавства є підставою для розірвання договору в судовому порядку, оскільки розірвати договір добровільно відповідач не погодився, отже позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначив, що електричне живлення частини будинку, яку він використовує для комерційних цілей, він здійснює за допомогою генератора, однак доказів на підтвердження цих доводів відповідач не надав.

Також суд відзначає, що договором про користування електричною енергією від 24.06.2008р., укладеного між сторонами, передбачено постачання електроенергії в цілому до будинку № 123/2 по вул. Радянській, м. Люботина, та не має умов про постачання енергії лише до частини будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерної Компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про розірвання договору про користування електричною енергією, в звязку з істотною зміною обставин задовольнити.

Розірвати договір про користування електричною енергією, укладений між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та ОСОБА_1 24 червня 2008 року, в звязку з істотною зміною обставин.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, 149; р/р 260323012307, філія ХОУ ВАТ "ДОБУ", МФО 351823; код ЗКПО 00131954) судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. В. Зінченко