Справа № 2026/692/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2012 рокум. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 13488055,16 грн. та судовий збір у розмірі 3219 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачем та ПАТ "ОТП Банк" було укладено кредитні договори № СМ-SME 706/195/2008 від 28.05.2008р., згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 268 000 доларів США, та № СМ-SME 706/302/2008 від 30.07.2008р., згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 46000 доларів США. Відповідно до договору купівлі продажу кредитного портфелю від 29.04.2010р. ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги, зокрема і за кредитними договорами з ОСОБА_1 Водночас, відповідач свої зобовязання за кредитними договорами не виконує, в звязку з чим виникла заборгованість. На вимоги про її погашення відповідач не реагує, а тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримував, просив їх задовольнити. В судове засідання 15.11.2012р. представник позивача не зявився, подав заяву, в якій позов підтримав, просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.08.2012р. наявність заборгованості в цілому визнала, однак вказала на занадто великий розмір пені. В подальшому а ні відповідач, а ні її представник в судові засідання не зявлялись, про дати та час розгляду справи повідомлялись судом завчасно та належним чином, про причини неявки не повідомляли.
Виходячи з викладеного, з урахуванням ч. 4 ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Під час судового розгляду судом встановлено наступне.
28 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СМ-SME 706/195/2008, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 268 000 доларів США із датою остаточного погашення 24.05.2023 р.
Відповідно до п. 1.1 даного Договору позичальник зобовязався повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони зазначені у договорі.
Погашення кредиту має відбуватись щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, як це зазначено у п. 1.5.1 Договору.
При цьому, п. 4.1.1 встановлена відповідальність позичальника за неналежне виконання зобовязань за договором, а саме за порушення зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконаного зобовязання за кожний день прострочення.
Крім того, 30 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СМ-SME 706/302/2008, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 46 000 доларів США із датою остаточного погашення 24.07.2023 р.
Відповідно до п. 1.1 даного Договору позичальник зобовязався повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони зазначені у договорі.
Погашення кредиту має відбуватись щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, як це зазначено у п. 1.5.1 Договору.
Пунктом 4.1.1 встановлена відповідальність позичальника за неналежне виконання зобовязань за договором, а саме за порушення зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконаного зобовязання за кожний день прострочення.
Відповідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.04.2010 р., укладеного між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк", банк продав (переуступив) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік договорів міститься у додатку до договору), а покупець прийняв портфель та зобовязався сплатити на користь продавця винагороду.
До кредитного портфелю входять, зокрема, і кредитні договори із ОСОБА_1
Отже, в результаті укладення договору купівлі-продажу кредитного портфелю, у кредитних договорах відбулась заміна кредитора в звязку з відступленням права вимоги, як це передбачено у п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, після виконання договору купівлі-продажу кредитного портфелю, став кредитором за договорами з відповідачем із обсягом прав, передбаченим кредитними договорами.
Листом № 5967 від 27.05.2011р. позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобовязанні, а також вимагав повернути заборгованість.
Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, в звязку з чим виникла заборгованість:
1.за кредитним договором № СМ-SME 706/195/2008 від 28.05.2008р. заборгованість складає 11544858,18 грн., з якої заборгованість по кредиту у розмірі 266029,61 доларів США (еквівалент у гривні станом на день розрахунку 2124246,44 грн.), заборгованість по відсоткам у розмірі 44899,03 доларів США (еквівалент у гривні станом на день розрахунку 358518,76 грн.) та заборгованість по пені у розмірі 9062092,98 грн.;
2.за кредитним договором № СМ-SME 706/302/2008 від 30.07.2008р. заборгованість складає 1943196,98 грн., з якої заборгованість за кредитом 45625,89 доларів США (еквівалент у гривні станом на день розрахунку 364546,30 грн.), заборгованість по відсоткам 6676,62 доларів США (еквівалент у гривні станом на день розрахунку 53345,53 грн.) та заборгованість по пені у розмірі 1525305,15 грн.
Суд відзначає, що представник відповідача в судовому засіданні 07.08.2012р. наявність заборгованості за договорами визнала.
Відповідно до п. 3.3 договору купівлі продажу кредитного портфелю до покупця за кредитними договорами перейшли наступні права у звязку з продажем Кредитного портфелю: усі права, вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій; право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами з дати набрання чинності; на умовах, передбачених договором комісії, право вимагати від продавця перерахування будь-яких та усіх коштів, отриманих ним від боржників в результаті реалізації заставленого майна.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивач вимагає від відповідача сплатити суму основного боргу, а також нараховану пеню.
Виходячи з вимог ст.ст. 512-517 Цивільного кодексу України та положень договору купівлі-продажу кредитного портфелю, суд вважає, що у позивача є право на нарахування пені за договором, а також право вимоги сплатити суму основного боргу та пені.
При цьому, суд відзначає, що пеня нарахована позивачем за 365 днів, тобто за один рік, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, яким визначено позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та пені за неналежне виконання зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас, згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі № 5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.
Враховуючи, що відповідачем такої заяви суду не подано, а також виходячи з положень щодо змагальності сторін, встановлених у ст. 10 ЦПК України, суд позбавлений можливості розглянути питання про зменшення неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 223-226, 233 294, 296 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д; код ЄДРПОУ 36789421; р\р 26507002333333 у Регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Харкові; МФО 300528) заборгованість за кредитними договорами № СМ-SME 706/195/2008 від 28.05.2008р. та № СМ-SME 706/302/2008 від 30.07.2008р. у загальній сумі 13 488 055 (тринадцять мільйонів чотириста вісімдесят вісім тисяч пятдесят пять) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3219 грн.
На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:О. В. Зінченко
Судове рішення № 27534630, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 15.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2026/692/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: